Ухвала КЦС ВС № 564/282/16-ц

Ухвала 09 серпня 2023 року м. Київ справа № 564/282/16-ц провадження № 61-553св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю., учасники справи: позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Осійчуком Іваном Івановичем, та Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 26 березня 2021 року у складі судді Олійника П. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В, Гордійчук С. О., Шимківа С. С., ВСТАНОВИВ: У лютому 2016 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилалось на те, що 30 травня 2008 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір № ROTOGA0000000735, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 28 885 доларів США на строк до 30 травня 2018 року, а відповідач у свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування. Позивач свої зобов`язання за даним кредитним договором виконав у повному обсязі. Натомість відповідач належним чином умов кредитного договору не виконував, внаслідок чого станом на 04 лютого 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 19 042,17 доларів США, яка складається з: 14 438,07 доларів США - заборгованості за кредитом; 2 409,47 доларів США - заборгованості по процентам за користування кредитом; 403,39 доларів США - заборгованості по комісії за користування кредитом; 875,20 доларів США - пеня; 9,73 доларів США - штраф (фіксована частина); 906,31 доларів США - штраф (процентна складова). Посилаючись на викладені обставини, банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № ROTOGA0000000735 від 30 травня 2008 року в розмірі 19 042,17 доларів США, що становить 489 193,29 грн, а також понесені судові витрати. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до АТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору № ROTOGA0000000735 від 30 травня 2008 року недійсним. В обґрунтування позову посилався на те, що банк під час укладення вказаного кредитного договору порушив його права як споживача фінансових послуг банку, а також включив в договір несправедливі умови і не попередив про валютні ризики. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір № ROTOGA0000000735 від 30 травня 2008 року та застосувати наслідки недійсності вказаного кредитного договору. Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 26 березня 2021 року в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсними розділ 4 «Резервування ресурсів» і п. 7.2 кредитного договору № ROTOGA0000000735 від 30 травня 2008 року в частині встановлення оплати за резервування ресурсів та за проведення додаткового моніторингу та п. 8.1 кредитного договору № ROTOGA0000000735 від 30 травня 2008 року в частині встановлення розміру винагороди за резервування ресурсів та за проведення додаткового моніторингу. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» в частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що частина 10 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, що була чинною до 10 червня 2017 року, встановлювала обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, чого банком зроблено не було, а тому позивач безпідставно звернувся до суду з вимогою про дострокове стягнення коштів за кредитним договором до закінчення строку кредитування. Щодо інших позовних вимог первісного позову суд зазначив, що наданий банком розрахунок через відсутність графіку погашення кредиту, визнання недійсними окремих положень кредитного договору та фактичне внесення відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості, не дає можливості визначити розмір існуючої на час звернення до суду заборгованості. Задовольняючи частково зустрічний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 та п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, виходив з того, що передбачена умовами кредитного договору розділом 4 «Резервування ресурсів» і пунктом 7.2 оплата за резервування ресурсів та за проведення додаткового моніторингу є незаконною. Водночас суд вважав, що позивач був проінформований про істотні умови договору, спосіб та терміни погашення кредиту, у зв`язку із чим не можна визнати кредитний договір недійсним у цілому. Постановою Рівненського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційні скарги АТ КБ «Приватбанк» та представника ОСОБА_1 - адвоката Осійчука І. І. залишено без задоволення, рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 26 березня 2021 року залишено без змін. АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Осійчука І. І. звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 26 березня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року. Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою АТ КБ «ПриватБанк» касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи. 10 лютого 2022 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою ОСОБА_1 касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 10 cерпня 2022 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 553/1501/15-ц (провадження № 14-50цс22). Згідно положень частини першої статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. 04 липня 2023 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 553/1501/15-ц(провадження № 14-50цс22), яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 липня 2023 року. Тому колегія суддів поновлює касаційне провадження у справі № 564/282/16-ц. Керуючись статтею 254, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити касаційне провадження у справі № 564/282/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору, за касаційними скаргами Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», представника ОСОБА_1 - адвоката Осійчука Івана Івановича, на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 26 березня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий М. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов