Постанова Хмельницький апеляційний суд № 673/1010/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2023 року м. Хмельницький Справа № 673/1010/22 Провадження № 22-ц/4820/1474/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І., секретар судового засідання Цугель А.О. за участю представника позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2023 року (суддя Ягодіна Т.В.). Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого залишилося спадкове майно, яким є, зокрема, земельна ділянка площею 2,38 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території колишньої Кальнянської сільської ради Хмельницької області. Позивач є спадкоємцем майна померлого за заповітом, проте про наявність такого дізнався лише у 2021 році. З метою оформлення спадкових прав, звернувся до приватного нотаріуса, проте отримав відмову у зв?язку з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вказував, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не був обізнаний про наявність заповіту. Вказує, що на даний час не може отримати свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском шестимісячного строку. Враховуючи наведене, позивач просив визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2023 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає рішення несправедливим на необґрунтованим. Зазначає, що позивач вказує, що не знав про наявність заповіту, проте дана обставина суперечить доводам позовної заяви, де ОСОБА_2 , зазначає, що перебував у дуже близьких відносинах зі спадкодавцем. Вказує, що позиція позивача про необізнаність наявності заповіту не відповідає дійсності, а є надуманою причиною для задоволення позовних вимог. Зазначає, що вирішуючи питання визначення позивачу додаткового строку, суд першої інстанції не дослідив поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що наведена позивачем причина пропуску строку для прийняття спадщини (необізнаність про існування заповіту на його користь) є поважною причиною пропуску цього строку, тому наявні підстави для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Судом першої інстанції правильно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с. 47). За життя 10 липня 2003 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким належні йому на праві особистої власності 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, земельну ділянку в кількості 1,00га, що знаходиться на території сільської ради с. Кальня Деражнянського району, сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХМ №0217529 у землі, що перебуває у колективній власності спілки селян «Маяк революції», розміром 4,08 в умовно кадастрових гектарах, без визначення меж цієї земельної частки в натурі, заповів ОСОБА_2 . Такий заповіт на день смерті заповідача ОСОБА_4 не змінений та не скасований (а.с.7). 11.03.2020 ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Деражнянського районного нотаріального округу Бас Л.Й. із заявою про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_4 , в зв`язку з чим була заведена спадкова справа №32/2020 (а.с.43-64). 08.10.2021 до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 також звернувся ОСОБА_2 (а.с.53 зворот). Проте, згідно з письмовим повідомленням приватного нотаріуса №408 від 18.10.2021 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину із тих підстав, що ним було порушено вимоги ст.ст. 1270 та 1272 ЦПК України, а саме пропущено шестимісячний термін звернення до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.54). Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_5 вказував, що він не знав про існування вищевказаного заповіту, тому не звертався до нотаріуса з відповідною заявою протягом визначеного законом строку. Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду і недоведеність позивачем своєї необізнаності про існування заповіту є безпідставними. Так, відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Відповідно до частини 1 статті 1269, частини 1 статті 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину,але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За змістом ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно зі ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Згідно зі статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Крім того, відповідач не спростувала достатніми та допустимими доказами необізнаність позивача до вересня 2021 року про існування складеного на його користь заповідального розпорядження. Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на час відкриття спадщини), державний нотаріус, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Державний нотаріус також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Виходячи з вищенаведеного, закон наділяє нотаріуса обов`язком вчиняти дії щодо сповіщення спадкоємців з моменту заведення спадкової справи. Матеріали справи не містять даних про те, що нотаріус виконав свій обов`язок та повідомив ОСОБА_5 про відкриття спадщини, в тому числі й шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, Верховного Суду у справі № 209/1795/18 (постанова від 20.11.2019 року) при вирішенні питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. В свою чергу при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач не є спадкоємцем за законом спадкодавця ОСОБА_4 . У матеріалах справи відсутні достатні та допустимі докази про те, що позивач до вересня 2021 року знав про наявність заповідального розпорядження на його користь. Так, з долученого до матеріалів справи листа ТОВ «ЛЕД ПРЕМІУМ ГРУП» від 05.08.2021, який адресовано ОСОБА_5 , вбачається пропозиція останньому як спадкоємцю земельної ділянки, площею 2,38га, що розташована на території Кальнянської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області укласти з даним товариством договір оренди земельної ділянки (а.с.20). 25.08.2021 та 30.08.2021 ОСОБА_5 звертався із заявами до Деражнянського міського голови та Старости старостинського округу с. Кальня відповідно про надання копії заповіту ОСОБА_4 (а.с.21, 23). 06.09.2021 Виконавчим комітетом Деражнянської міської ради на адресу позивача направлено дублікат заповіту ОСОБА_4 від 10.07.2003 (а.с.24). У зв`язку з чим, у листопаді 2021 року ОСОБА_5 звернувся до Деражнянського районного суду Хмельницької області із позовом до Деражнянської міської ради Хмельницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Згідно рішення цього суду від 09.06.2022 року у справі №673/1289/21 позивачу було визначено додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Проте, постановою Хмельницького апеляційного суду від 29.09.2022 зазначене рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено, оскільки невірно визначено суб`єктивний склад сторін у справі. З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції. Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 10 серпня 2023 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай