Постанова 4818 № 640/13376/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 640/13376/15-ц Номер провадження 22-ц/818/899/23 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 серпня 2023 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю: секретаря судового засідання Супрун Я.С., представника позивача адвоката Данілюка О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2023 року в складі судді Колесник С.А. у справі № 640/13376/15-ц за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором поставки, інфляційних втрат, 3 % річних та пені,- В С Т А Н О В И В: У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про виправлення описок та помилок у виконавчих листах, виданих Київським районним судом м. Харкова у цивільній справі № 640/13376/15-ц за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором поставки, інфляційних втрат, 3 % річних та пені. Заява мотивована тим, що постановою Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основний борг за Договором № 26/01-1 в розмірі 7 272 480,00 грн; інфляційні втрати в розмірі 5 832 528,96 грн; 3% річних в розмірі 719 150,82 грн; пеню в розмірі 1 309 046,40 грн. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основний борг за договором № 01/06-2 у сумі 886 200,00 грн; інфляційні втрати в розмірі 710 732,40 грн; 3% річних в розмірі 87 487,61 грн; пеню у розмірі 159 516,00 грн, а всього стягнуто 16 962 142,19 грн. 16 березня 2023 року ним отримано два виконавчих листи «про стягнення грошових коштів за договором № 26/01-1» та «про стягнення грошових коштів за договором № 01/06-2». Проте, вказані виконавчі листи мають описки та помилки в них. Так, в резолютивній частині постанови Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2023 року по справі № 640/13376/15-ц зазначено про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основного боргу за Договором № 26/01-1 в розмірі 7 272 480,00 грн; інфляційні втрати в розмірі 5 832 528,96 грн; 3% річних в розмірі 719 150,82 гр; пеню в розмірі 1 309 046,40 грн, а також основного боргу за договором № 01/06-2 у сумі 886 200,00 грн; інфляційних втрат в розмірі 710 732,40 гр; 3% річних в розмірі 87 487,61 грн; пеню у розмірі 159 516,00 грн, а всього 16 962 142,19 грн. При виготовленні Київським районним судом м. Харкова виконавчого листа від 24 січня 2023 року у справі № 640/13376/15-ц допущена помилка, а саме при переліченні сум, що підлягають стягненню за договором № 01/06-2 зазначено про стягнення 16 962 142,19 грн, хоча ця сума не є заборгованістю за договором № 01/06-2, а є загальним розміром заборгованості за обома зазначеними в постанові суду господарськими договорами. Також, відповідно до Довідника об`єктів топоніміки по місту Харків у виконавчому листі неправильно зазначено адресу відповідача «проспект Петра Григоренка» замість «проспект Петра Григоренко», Також, у виконавчому листі не вказаний суд, який видав виконавчий лист. В обох вищезазначених виконавчих листах вказано, що вони видані Полтавським апеляційним судом, в той час, як ці виконавчі листи видані Київським районним судом м. Харкова. В виконавчих листах вказано, що вони видані суддею Денисом Володимировичем Нев`ядомським, проте він не є суддею Київського районного суду м. Харкова на час виготовлення виконавчих листів. Однак, прізвище судді, яка підписала ці виконавчі листи замість ОСОБА_3 , не вказано. Обидва виконавчі листи у справі № 640/13376/15-ц містять примітку, що вони складені відповідно до Додатку 22 до пункту 29.8 Інструкції. Однак, наказ Державної судової адміністрації № 173 від 17 грудня 2013 року, яким була затверджена ця Інструкція, скасований наказом Державної судової адміністрації № 814 від 20.08.2019 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», в пункті 2 розділу XIX якої вказано: «Виконавчі документи (виконавчий лист, наказ, судовий наказ, постанова, ухвала), які виготовляються судом, мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом». Крім того, порядок вказування адрес сторін виконавчих листів не відповідає приписам ДСТУ 4163:2020: місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 вказано у зворотній послідовності, а поштовий індекс адреси ОСОБА_2 в цих листах вказаний не в кінці, а на початку його адреси. Зліва вверху виконавчих листів вказані цифри «06.03.23» невідомого змісту. Вказав, що вищевказані описки та помилки у виконавчих листах унеможливлюють виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2023 року по справі № 640/13376/15-ц та просив усунути вказані недоліки. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2023 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Виключено з виконавчого листа у справі № 640/13376/15-ц припис щодо стягнення грошових коштів за договором № 01/06-2 фразу: «... а всього стягнути 16 962 142,19 грн», резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: «Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основний борг за договором № 01/06-2 у сумі 886 200,00 грн; інфляційні витрати у розмірі 710 732,40 грн; 3% річних в розмірі 87 487,61 грн; пеню у розмірі 159 516,00 грн. Виключено з виконавчих листів у справі № 640/13376/15-ц примітку «Додаток 22 до пункту 29.8 Інструкції». Виправлено помилку у виконавчих листах у справі № 640/13376/15-ц вказавши вірно найменування органу, який видав виконавчі листи «Київський районний суд м. Харкова» замість «Полтавський апеляційний суд». Виправлено помилку у виконавчих листах у справі № 640/13376/15-ц - вказано вірно прізвище, ім`я, по батькові судді, який їх підписав « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 ». Виправлено помилку у виконавчих листах у справі № 640/13376/15-ц - вказано вірно назву вулиці в адресі боржника, зазначивши « АДРЕСА_1 » замість « АДРЕСА_1 ». Виправлено помилку у виконавчих листах у справі № 640/13376/15-ц - вказано послідовність реквізитів поштової адреси боржника: « АДРЕСА_2 » замість « АДРЕСА_3 ». Виправлено помилку у виконавчих листах у справі № 640/13376/15-ц - вказано вірно послідовність реквізитів поштової адреси стягувача « АДРЕСА_4 » замість « АДРЕСА_5 ». Клопотання представника ФОП ОСОБА_1 про зупинення провадження за заявою про виправлення описок та помилок у виконавчих листах у справі № 640/13376/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором поставки, інфляційних втрат, 3 % річних та пені залишено без задоволення. Ухвала мотивована тим, що зазначені описки та помилки перешкоджають захисту прав та інтересів заявника, а також виконанню судових рішень, що є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, у зв`язку з чим наявні підстави для їх виправлення. Між тим, підстав для зупинення провадження у справі не вбачається, оскільки на час розгляду заяви виконавчі листи не перебувають на виконанні. 10 квітня 2023 року ФОП ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марусенко Євген Олександрович, подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що справу розглянуто передчасно, оскільки в порушення пункту 6 частини 1 ст. 251 ЦПК суд першої інстанції не зупинив провадження у справі № 640/13376/15-ц до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги на постанову Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2023 року. Зазначає, що від результатів касаційного перегляду залежить вирішення питання по цій справі. 12 червня 2023 року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Данілюк Олександр Володимирович подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначав, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та не містить підстав, які свідчать про незаконність ухвали суду першої інстанції. У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Марусенко Є.О. не з`явилися. Від адвоката Марусенко Є.О. надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 10 серпня 2023 року, через хворобу Фролова О.В, який перебуває на стаціонарному лікуванні проте бажає особисто прийняти участь у судовому засіданні, сам представник перебуває в м. Кременчук та має намір взяти участь у судовому засіданні в режимі відео конференції через Крюківський районний сум м. Кременчука Полтавської області. Розглянувши вказану заяву суд вирішив відмовити у її задоволенні, оскільки судове засідання, призначене на 29 червня 2023 року за клопотання адвоката Марусенко Є.О. уже відкладалось. Провадження по справі відкрито 08 червня 2023 року. Відповідно до ч. 1ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Нормами ч. 2 ст. 371 ЦПК України визначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу. Оскільки стороною відповідача не було подано клопотання про продовження строку розгляду справи, а у справі відсутні виняткові обставини, що обумовлювали б обов`язкову участь у ній відповідача, суд відмовив у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасника справи, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача адвоката Данілюка О. В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України. Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2015 року ОСОБА_7 , правонаступником якого є ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив стягнути з ФОП ОСОБА_1 на його користь основну заборгованість за Договором № 26/01-1 в розмірі 7 272 480,00 грн; інфляційні втрати в розмірі 5 832 528,96 грн; 3 % річних в розмірі 719 150,82 грн; пеню в розмірі 1 309 046,40 грн; стягнути заборгованість за договором № 01/06-2 у сумі 886 200,00 грн; інфляційні втрати в розмірі 710 732,40 грн; 3 % річних в розмірі 87 487,61 грн; пеню в розмірі 159 516,00 грн, враховуючи сплачену ОСОБА_8 суму в розмірі 5 000,00 грн та сплачену ОСОБА_9 суму в розмірі 10 000,00 грн, а всього стягнути 16 962 142,19 грн; стягнути понесені позивачем судові витрати. Рішенням Київського районного суду м. Харкова 17 травня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основний борг за Договором № 26/01-1 в розмірі 7 272 480,00 грн; інфляційні втрати в розмірі 5 832 528,96 грн; 3% річних в розмірі 719 150,82 грн; пеню в розмірі 1 309 046,40 грн. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основний борг за договором № 01/06-2 у сумі 886 200,00 грн; інфляційні втрати в розмірі 710 732,40 грн; 3% річних в розмірі 87 487,61 грн; пеню у розмірі 159 516,00 грн, а всього стягнуто 16 962 142,19 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 . Витребувано з Київського районного суду міста Харкова цивільну справу № 640/13376/15-ц Зупинено виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2023 року до закінчення касаційного провадження. Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Статтею 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішення в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Тобто, така підстава зупинення провадження застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. З огляду на вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Відповідні норми процесуального права, які передбачають обов`язок суду зупинити провадження у справі, спрямовані, зокрема, на попередження ухвалення судових рішень, виходячи з доказів і встановлених на їх підставі обставин, які можуть бути спростованими рішенням у іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. При цьому, зупинення провадження у справі не повинно призводити до зменшення розумного строку розгляду справи, адже у відповідності до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі. Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 червня 2019 року у справі № 910/12694/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 520/57/17-ц, провадження № 61-22485св19. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зупинення провадження та виправлення помилок у виконавчому листі, оскільки вирішення цього питання не є неможливим без результатів розгляду справи по суті касаційним судом. Зважаючи, що виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2023 року зупинено, що унеможливлює пред`явлення до виконання виконавчого листа та здійснення виконавчих дій, внесення виправлень у виконавчий документ не призведене до порушення прав ФОП ОСОБА_1 . Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка. Ухвала суду першої інстанції є законною, постановленою з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає. Керуючись ст. ст.149 - 150,367,374,375,381, 384,389 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 11 серпня 2023 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова