Ухвала КАС ВС № 640/21822/19

УХВАЛА 10 серпня 2023 року м. Київ справа №640/21822/19 адміністративне провадження №К/990/26814/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №640/21822/19 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ від 17 жовтня 2019 року №1132ц про звільнення його з посади заступника начальника Третього слідчого відділу Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 18 жовтня 2019 року; - поновити його на посаді заступника начальника Третього слідчого відділу Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України та в органах прокуратури України; - стягнути з Генеральної прокуратури України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, обрахованого з моменту звільнення, по дату винесення судового рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено: - визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 17 жовтня 2019 року №1132ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Третього слідчого відділу Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України та з органів прокуратури з 18 жовтня 2019 року; - поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Третього слідчого відділу Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України з 19 жовтня 2019 року; - стягнуто з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 жовтня 2019 року по 15 березня 2023 року в сумі 1921693,88 грн, з якої Генеральною прокуратурою України мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі. Ухвалами Верховного Суду від 28 квітня 2023 року, від 15 травня 2023 року, від 26 червня 2023 року та від 18 липня 2023 року касаційні скарги Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №640/21822/19 повернуті скаржнику. 28 серпня 2023 року Офіс Генерального прокурора вп`яте засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає наступне. Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження. Одночасно із касаційною скаргою скаржник заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування якого вказує, що вперше касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження, проте ухвалами Верховного Суду від 28 квітня 2023 року, від 15 травня 2023 року, від 26 червня 2023 року та від 18 липня 2023 року касаційні скарги було повернуто скаржнику та роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. З урахуванням цих обставин скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з приписами частини третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов`язані саме з недотриманням скаржником вимог до касаційної скарги, що передбачені статтею 330 КАС України протягом тривалого періоду. Окрім того, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тому, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Водночас організація роботи діловодства держаних органів, є суб`єктивними чинниками та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Окрім того, ці аргументи є формальними, оскільки скаржником не надано жодного документу, що підтверджують ці обставини. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати клопотання про поновлення такого строку, де зазначити інші підстави для його поновлення разом з відповідними доказами на їх підтвердження. За приписами частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Також подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного України, оскільки у порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України скаржником не сплачено судовий збір у розмірі, установленому Законом України «Про судовий збір». Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою на рівні 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 гривні. Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що у цій справі задоволено одну вимогу немайнового характеру із похідною від неї вимогою та одну вимогу майнового характеру у розмірі 1921693,88 грн. Оскільки розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, сума, яка підлягає сплаті за вказану позовну вимогу становить - 9605,00 грн (1921,00 грн х 5). Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1536,80 грн (200% від 768,40 грн) за одну вимогу немайнового характеру із похідною від неї вимогою та 19210,00 грн (200% від 9605,00 грн) за одну вимогу майнового характеру, що разом складає 20746,80 грн. До касаційної скарги додано платіжну інструкцію від 21 березня 2023 року №890 про сплату судового збору у розмірі 4610,40 грн. Враховуючи розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою та розмір фактично сплаченого судового збору, відповідачу необхідно доплатити 16136,40 грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Отже, скаржнику необхідно надіслати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини та надати документ про доплату судового збору у розмірі 16136,40 грн. Керуючись статтями 248, 329, 332 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Визнати неповажними підстави пропуску Офісом Генерального прокурора строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №640/21822/19. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №640/21822/19 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- залишити без руху. Надати відповідачу строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у частині надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, у разі невиконання ухвали суду у частині сплати судового збору - касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: О.Р. Радишевська С.А. Уханенко