Постанова КАС ВС № 820/4692/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2023 року м. Київ справа № 820/4692/17 адміністративне провадження № К/990/22859/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 820/4692/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (суддя Бабаєв А. І.) від 31 жовтня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Присяжнюк О. В., П`янова Я. В. Любчич Л. В.) від 21 березня 2023 року, УСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, у якому просив: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 4476-17 від 13 березня 2017 року Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на загальну суму податкового боргу у розмірі 200 423,05 грн; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000701304, № 0000691304, № 0000681304 від 25 січня 2017 року Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

4. Постановою Верховного Суду від 30 листопада 2018 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. 6. 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року по справі № 820/4692/17 за нововиявленими обставинами на підставі статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позивач просив суд: - скасувати відповідні судові рішення по справам: № 820/4692/17, № 520/12528/19 та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; - визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 4476-17 від 13 березня 2017 року Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на загальну суму податкового боргу у розмірі 183 803,65 грн; - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000701304, 0000691304, 0000681304 від 25 січня 2017 року Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області; - визнати протиправним та скасувати складений Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області акт від 07 грудня 2016 року № 3788/20-31-13-04-08/ НОМЕР_1 проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

7. На обґрунтування вимог цієї заяви позивач зазначає, що нововиявленою обставиною є те, що 18 лютого 2022 року йому стало відомо від спеціаліста ОСОБА_2 , який за заявою громадянина ОСОБА_1 від 29 грудня 2021 року, виконав почеркознавче дослідження та надав висновок № ED-1726-7-1938.21 від 15 лютого 2022 року про те, що підпис від імені заявника ОСОБА_1 в графі «підпис позичальника» в заяві від 03 липня 2015 року, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. 8 Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 820/4692/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги - залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року - в силі.

9. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 27 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року, і направити справу на новий розгляд (чи продовження розгляду) до суду першої інстанції.

10. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

11. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

12. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті. IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року по справі № 820/4692/17 та залишаючи його в силі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вказані заявником обставини є необґрунтованими, оскілки не змінюють правового регулювання спірних правовідносин, не доводять факту допущення судом помилки при розгляді спору та не спростовують висновків суду зазначених у рішенні від 16 травня 2019 року по справі № 820/4692/17.

14. Такий висновок судів попередніх інстанцій мотивований тим, що наявність обставини, на яку посилається заявник, не підтверджується вказаним висновком експерта. Зокрема судами зауважено, що у висновку експерта на поставлене перед ним питання зазначено лише про ймовірність того, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі «(підпис позичальника)» в заяві від 03 липня 2015 року, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Тобто, вищевказаний висновок експерта не може свідчити про факт того, що підпис від імені заявника в графі «підпис позичальника» в заяві від 03 липня 2015 року, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

15. Крім того суд першої інстанції вказав, що заявник просив суд скасувати відповідне судове рішення по справі № 520/12528/19 та ухвалити нове рішення чи змінити рішення. Проте, в рамках справи № 820/4692/17 не може бути переглянуто за нововиявленими обставинами судове рішення, яким закінчено розгляд справи № 520/12528/19. IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

17. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень безпідставно вважали, що висновок почеркознавче дослідження № ED-1726-7-1938.21 від 15 лютого 2022 року не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 361 КАС України. На переконання скаржника, вказаний висновок свідчить, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі підпис позичальника в заяві від 05 червня 2015 року виконаний іншою особою, а тому доводить необхідність скасування складеного Головним управлінням ДФС у Харківської області акту від 07 грудня 2016 року № 3788/20-31-13-04-08/ НОМЕР_1 проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки, а також податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

18. На переконання скаржника, апеляційний суд помилково вважав, що вказаний висновок почеркознавче дослідження не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки спеціаліст ОСОБА_2 не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, так як згідно статті 384 Кримінального кодексу України необхідність такого попередження стосується виключно експерта, яким ОСОБА_2 не є.

19. При цьому, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції було необґрунтовано відхилено клопотання про дослідження та огляд доказу (відповідь ТОВ «Судова незалежна експертиза України про виправлення технічних помилок у висновку № ED-1726-7-1938.21 від 15 лютого 2022 року) та про допит спеціаліста ОСОБА_2 . IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

21. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом

22. Усталеною є позиція Верховного Суду щодо розуміння пункту 1 частини другої статті 361 КАС України (зокрема, але не виключно постанови від 2 травня 2018 року у справі № 303/3535/16, від 30 січня 2020 року у справі №127/2-а-4944/11, від 10 червня 2021 року у справі №759/7715/19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 3 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16), відповідно до якої, якщо її систематизувати, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

23. Відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

24. Верховний Суд зазначав, що не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

25. Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 820/1400/17 зазначав, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.

26. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

27. Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 361 КАС України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами можливий у випадку, якщо істотні для справи обставини, що існували, але не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, об`єктивно впливають на висновок суду, який став підставою для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог.

28. Застосовуючи такий висновок до спірних у справі правовідносин, колегія суддів виходить з такого.

29. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що під час ухвалення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року по справі № 820/4692/17 встановлено, що 12 травня 2016 року податковий орган направив до ПАТ «Укрсоцбанк» запит № 1560/10/20-34-13-01-31, в якому просив надати інформацію та її документальне підтвердження, щодо відображення банком виплат на адресу зокрема позивачем доходів, з яких не утримувався податок за ознакою доходу « 126» (додаткове благо) за 2015 рік.

30. За результатами розгляду вищевказаного запиту, листом ПАТ «Укрсоцбанк» 30 травня 2016 року повідомлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» підтверджує інформацію про суми нарахованих та виплачених доходів з ознакою доходу « 126» у вигляді анулювати кредитної заборгованості фізичним особам зазначеним у запиті та надає копії підтверджуючих документів щодо анулювання такої заборгованості. ПАТ «Укрсоцбанк» зокрема надано заяви про сплату заборгованості згідно умов Опції 50-50 з частковим анулюванням, відповідно до яких банківською установою було здійснено прощення основної суми заборгованості за договором кредиту: 15 грудня 2015 року на суму 22 374,31 доларів США; 09 грудня 2015 року на суму 1 000 доларів США, 09 грудня 2015 року на суму 1 000 доларів США, 09 листопада 2015 року на суму 1 000 доларів США, 09 вересня 2015 року на суму 1 000 доларів США, 07 серпня 2015 року на суму 1 000 доларів США, 10 липня 2015 року 1 000 доларів США, 11 червня 2015 року на суму 1 000 доларів США.

31. Як вбачається з заяви ОСОБА_1 , позивач вважає нововиявленою обставиною висновок спеціаліста Судової незалежної експертизи України № ED-1726-7-1938.21 від 15 лютого 2022 року, яким встановлено, що підпис від імені заявника ОСОБА_1 в графі «підпис позичальника» в заяві від 03 липня 2015 року, ймовірно виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

32. Відповідно до вказаного висновку спеціалістом надано оцінку поставленому питанню та зазначено «В зв`язку з тим, що при дослідженні зображення підпису від імені ОСОБА_1 в графі «(підпис позичальника)» в Заяві від 03 липня 2015 року, неможливо виявити ознаки технічної підробки, ознаки незвичності виконання, крім цього було неможливо за відсутності наявних ознак монтажу елементів об`єкту вважати, що такі відсутні, висновок щодо виконавця підпису носить виключно орієнтуючий характер. Для отримання однозначного висновку необхідно дослідити оригінал підпису. Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «(підпис позичальника)» в заяві від 03 липня 2015 року, ймовірно виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.».

33. Тобто, суди попередніх інстанцій вірно вважали, що у висновку спеціаліста на поставлене перед ним питання зазначено лише про ймовірність того, що підпис в графі «(підпис позичальника)» в заяві від 03 липня 2015 року, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

34. Окрім того, Суд вказує на те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні положень статті 361 КАС України, оскільки станом на момент прийняття рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року по справі № 820/4692/17 висновок почеркознавче дослідження № ED-1726-7-1938.21 від 15 лютого 2022 року ще не існував, а тому він є новим доказом і встановлені в ньому обставини не могли вплинути на результат вирішення справи № 820/4692/17.

35. Частиною другою статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерела права.

36. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії», заява № 69529/01 та пункт 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови №2» заява № 19960/04). Однак при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити у світлі преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» від 28 жовтня 1999 року, заява № 28342/95). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пункти 51-52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 24 червня 2003 року, заява № 52854/99; ухвала Суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 «Агротехсервіс проти України»; пункти 42-43 рішення Суду у справі «Желтяков проти України» від 9 червня 2011 року, заява № 4994/04).

37. У зв`язку з викладеним, судові рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 820/4692/17 ґрунтуються на правильному застосуванні статті 361 КАС України. При цьому, колегія суддів зауважує, що оцінка викладеної позивачем позиції свідчить про отримання ним саме нового доказу, а не наявність нововиявленої обставини у розмінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

38. Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій жодним чином не спростовують. Інших аргументів, ніж ті, що вже були наведені відповідачем в судах попередніх інстанцій та яким вже не надавалась правова оцінка, касаційна скарга не містить.

39. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

40. У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. На підставі викладеного, керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі № 820/4692/17 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. В. Дашутін О. О. Шишов