Ухвала КАС ВС № 260/1301/23

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 10 серпня 2023 року м. Київ справа №260/1301/23 адміністративне провадження № К/990/26951/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу адвоката Білоцерківця Юлія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі № 260/1301/23 за позовом ОСОБА_1 до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, треті особи Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Бедевлянський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернулася в суд з позовом до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, треті особи - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Бедевлянський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про визнання протиправним та скасування рішення. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року заяву про забезпечення адміністративного позову задоволено. Заборонено комісії з припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області проводити організаційно-правові заходи та вчиняти будь які інші дії, що спрямовані на реалізацію або пов`язані з реалізацією процедури припинення юридичної особи Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року про забезпечення позову у справі №260/1301/23 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, адвокат Білоцерковець Юлій Сергійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить касаційну скаргу задовольнити та залишити в силі ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року. Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Статтею 151 КАС України визначені види забезпечення позову. Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, треті особи - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Бедевлянський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про визнання протиправним та скасування рішення. 20 квітня 2023 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову, відповідно до якої представник позивача просить суд заборонити комісії з припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області проводити організаційно-правові заходи та вчиняти будь які інші дії, що спрямовані на реалізацію або пов`язані з реалізацією процедури припинення юридичної особи - Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №260/1301/23. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року заяву задоволено. Заборонено комісії з припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області проводити організаційно-правові заходи та вчиняти будь які інші дії, що спрямовані на реалізацію або пов`язані з реалізацією процедури припинення юридичної особи - Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Відповідач не погодився із ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказав, що заявником не доведені та не підтверджені обставини, які б унеможливили б захист прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Крім того накладене забезпечення позову на даній стадії судового процесу є фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року про забезпечення позову у справі №260/1301/23 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №260/1301/23, суд апеляційної інстанції виходив з того, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Суд апеляційної інстанції також вказав, що відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказав, що ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження позивачем не було надано належних і допустимих, у розумінні статей 73, 74 КАС України, доказів та не наведено обґрунтованих доводів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам та інтересам, унеможливлення їх захисту без вжиття відповідних заходів або ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а отже, й не доведено наявності будь-яких правових підстав для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення його позову, відповідно до статті 150 КАС України. Сам по собі факт прийняття рішення, яке до того ж не стосується прав та інтересів позивача, виходячи з кола прав та інтересів, що підлягають захисту в межах адміністративного судочинства, не може свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт можливого порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку. Перевірка доводів позивача, наведених у його заяві про забезпечення позову та у відзиві на апеляційну скаргу, протиправності такого рішення, фактично призведе до вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, що не відповідає завданням та цільовому призначенню інституту вжиття заходів забезпечення позову. Аналізуючи вищевказане, судова колегія суду апеляційної інстанції дійшла висновку про непропорційність та неспівмірність заходів забезпечення позову, про застосування яких просить позивач, а отже й про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях статей 150, 151 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції. Суд також зауважує, що критично оцінює посилання скаржника на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15 березня 2019 року у справі № 0840/3025/18 з огляду на те, що справа № 260/1301/23 по суті спору не розглядалася, а тому Суд позбавлений можливості встановити чи дійсно фактичні обставини, встановлені судами у справі № 0840/3025/18, подібні до тих, що виникли у справі № 260/1301/23. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Аналогічна правова позиція щодо застосування статей 150, 151 КАС України висловлена Верховним Судом в ухвалах від 04 лютого 2020 року у справі №280/5135/18, від 25 липня 2022 року у справі №640/4452/21, від 18 квітня 2023 року у справі №420/1174/23. Керуючись статтями 169, 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Білоцерківця Юлія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі № 260/1301/23 за позовом ОСОБА_1 до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, треті особи Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Бедевлянський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя -доповідач Я.О. Берназюк Судді А.А. Єзеров С.М. Чиркін