Ухвала КАС ВС № 300/418/23
від 10.08.2023 · АдміністративнаУХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 10 серпня 2023 року м. Київ справа №300/418/23 провадження № К/990/26208/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Бучик А.Ю., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №300/418/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в: У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, у якому просила: - визнати протиправною відмову від 13.10.2021 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії від 12.10.2022 щодо незарахування до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи у місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 20.05.1985 - 17.04.1995 - підприємство «Укрбургаз», яке у подальшому перейменовувалося і реорганізовувалося (філіал «Уренгойбуріння» ТОВ «Газпром буріння», трест «Укрбургаз»), у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи у місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 20.05.1985 - 17.04.1995 - підприємство «Укрбургаз», яке у подальшому перейменовувалося і реорганізовувалося (філіал «Уренгойбуріння» ТзОВ «Газпром буріння», трест «Укрбургаз»), у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців; - призначити пенсію за віком на пільгових умовах з часу звернення 29.09.2021 та виплатити недоотриману пенсію. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023, у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з прийнятими у цій справі рішеннями, позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і прийняти нове судове рішення про задоволення позову. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 КАС України й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо обмеження можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах. За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Спір у цій справі виник внаслідок відмови компетентного органу у зарахуванні позивачці страхового стажу у місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі у пільговому обчисленні один рік роботи за один рік і шість місяців та призначити пенсію на пільгових умовах. І тому з огляду на те, що предметом спору є дії суб`єкта владних повноважень щодо нездійснення зарахування страхового стажу на пільгових умовах, ця справа є справою незначної складності згідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України. Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. Проте, скаржниця не обґрунтувала у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. До того ж суд касаційної інстанції бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 14.03.2023 у справі №160/20914/21 вже викладав висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а позиція судів першої та апеляційної інстанцій, сформульована в оскаржених судових рішеннях, узгоджується з відповідним правовим висновком Верховного Суду. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку. Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що касаційна скарга позивачки подана на судові рішення, які за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити. Керуючись ст. 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №300/418/23.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржниці. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя А.Ю. Бучик Суддя С.М. Чиркін