LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС295/2356/22

від 02.08.2023 · Цивільна
Резолютивна:Заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задовольнити. Справу № 295/2356/22 за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Де…

Ухвала 02 серпня 2023 року м. Київ справа № 295/2356/22 провадження № 61-5615св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач) суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - держава Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Державної казначейської служби України, розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про направлення за встановленою юрисдикцією справи за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, ВСТАНОВИВ: У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області) та Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) про відшкодування майнової шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним. Богунський районний суд міста Житомира своєю ухвалою від 09 червня 2022 року провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Повідомив ОСОБА_1 , що розгляд її справи віднесений до юрисдикції адміністративних судів. Не погодившись з ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 09 червня 2022 року, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. Житомирський апеляційний суд своєю постановою від 22 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 09 червня 2022 року скасував, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду. Богунський районний суд міста Житомира своїм рішенням від 05 січня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Житомирський апеляційний суд своєю постановою від 13 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 05 січня 2023 року залишив без змін. У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 05 січня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 березня 2023 року, в якій заявниця просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Верховний Суд своєю постановою від 07 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 05 січня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 березня 2023 року скасував. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі ГУ ПФУ в Житомирській області та ДКСУ про відшкодування майнової шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, закрив. Повідомив ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Роз`яснив ОСОБА_1 право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. 12 липня 2023 року ОСОБА_1 направила до Верховного Суду заяву про направлення справи № 295/2356/22 за встановленою юрисдикцією до Житомирського окружного адміністративного суду. Відповідно до частини четвертої статті 414 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Предметом спору є майнова шкода, розмір якої дорівнює розміру недоотриманої пенсії, передбаченої частиною третьою статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вирішення цього спору по суті буде залежати від правомірності нарахування та виплати позивачу недоотриманої пенсії, а такі правовідносини за своїм змістом є публічно-правовими та ґрунтуються на нормах публічного права, а тому мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Спори щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсій та інших соціальних виплат, є публічно-правовими, виникли з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Відповідачем за такими вимогами є, зокрема, ГУ ПФУ в Житомирській області - суб`єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, тобто уповноважений здійснювати нарахування і виплату пенсії позивачці. Тобто за вказаною позовною вимогою між сторонами виник публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій з приводу нарахування та виплати пенсії позивачу, а отже, такий спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Відповідно до частини першої статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою-четвертою цієї статті. Згідно з частиною другою статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті. Справа за позовом позивача не належить до справ, які відповідно до частини першої статті 20 КАС України мають розглядати місцеві загальні суди як адміністративні. Отже, ця справа підлягає розгляду окружним адміністративним судом. Частиною другою статті 26 КАС України визначено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ГУ ПФУ у Житомирській області (ідентифікаційний код 13559341) є вулиця Олега Ольжича, 7 у місті Житомирі, що відноситься до юрисдикції Житомирського окружного адміністративного суду. Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що справу № 295/2356/22 за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі ГУ ПФУ в Житомирській області та ДКСУ про відшкодування майнової шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, слід направити до Житомирського окружного адміністративного суду. Керуючись статтями 260, 414 ЦПК України, статтями 20, 22, 26 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задовольнити. Справу № 295/2356/22 за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, передати для продовження розгляду до Житомирського окружного адміністративного суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий І. М. Фаловська Судді В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк В. А. Стрільчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»