Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/2356/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/2356/22 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І.Г. Категорія 44 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Трояновської Г.С. суддів Миніч Т.І., Павицької Т.М. з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 295/2356/22 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 09 червня 2022 року, постановлену під головуванням судді Перекупки І.Г. у м. Житомирі, в с т а н о в и в : У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом та просила стягнути на свою користь, шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України матеріальну шкоду, у вигляді недоотриманих пенсійних виплат, завданої законом, що визнаний неконституційним, за період з 01.01.2015 по 30.06.2021 включно, у розмірі 523 324,50 грн. В обґрунтування поданого позову зазначала, що рішенням Конституційного Суду України №1-р(II)2021 від 07.04.2021 року у справі № 3-333/2018 (4498/18) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ч.3 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII щодо уповноваження Верховною радою України Кабінету Міністрів України визначити своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи» також вказаним рішенням Конституційного суду України встановлено, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії ч.3 ст.54 цього закону в редакції Закону України» Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII. Тому вказувала, що завдання їй матеріальної шкоди виразилось у вигляді недоотриманої пенсії, яку вона могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене застосуванням до неї визнаного неконституційним правового акта. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 09 червня 2022 року провадження у справі закрито. Повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Богунського районного суду м. Житомира. На думку заявника, ухвала суду першої інстанції незаконна та необґрунтована, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що вона у своєму позові не просить суд вирішити публічно-правовий спір, а відшкодувати матеріальну шкоду, завдану законом, що визнаний неконституційним. Всупереч зазначеному в оскаржуваній ухвалі, відповідно до ч.5 ст.21 КАС України такі спори мають розглядатися в порядку цивільного судочинства. Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір у даній справі стосовно недоотриманої суми пенсії, яку позивач визначила як матеріальну шкоду, є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень. А тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Проте, погодитись в повній мірі з висновком суду першої інстанції неможливо. З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Овруцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області з та отримує пенсію по інвалідності , щодо якої встановлено причинний зв`язок з Чорнобильською катастрофою згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 8-9). З 01 липня 2021 року ОСОБА_1 отримує пенсію в розмірах, встановлених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (а.с. 22 зворот). Відповідно до частини третьої статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону № 76-VIII, яка набрала чинності з 01 січня 2015 року, умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено у Порядку обчислення пенсії № 1210, зі змінами. Рішенням Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2021 від 07 квітня 2021 року у справі № 3-333/2018(4498/18) щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи та визначено, що вона втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Встановлено, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-ХІІ, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього Закону у редакції Закону № 76-VIII. Конституційний Суд України у своєму Рішенні зазначив, що з метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-ХІІ, Конституційний Суд України вважає, що держава зобов`язана розробити порядок (юридичний механізм) відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VIII. Відповідно до положень ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. За умовами ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. За змістом ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. У відповідності до ст.56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до ч.3 ст.152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів (ст.1175 ЦК України). В даному випадку підставою для звернення з позовом ОСОБА_1 вказувала завдання їй матеріальної шкоди відповідно до положень статті 52 Конституції України і статті 1175 ЦК України, що виразилась у вигляді недоотриманої пенсії, яку вона могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене застосуванням до неї визнаного неконституційним правового акта. Зважаючи на те, що встановлення невідповідності Конституції України правового акта або його частини передує зверненню до суду із вимогою відшкодувати завдану шкоду і виступає визначальною передумовою для такого звернення, остання має розглядатися у порядку цивільного судочинства. Крім того апеляційний суд враховує, що розглядаючи справу у аналогічних правовідносинах, Верховний Суд у Постанові від 8 червня 2022 року у справі №751/6859/21 не вказував на непідвідомчість такого спору судові загальної юрисдикції. За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі. Виходячи із наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідно до пунктів 3,4 частини 1 статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.367,368,376,379,381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 09 червня 2022 року скасувати. Справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, направити до Богунського районного суду м.Житомира для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і з цього дня протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий Судді: