Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/8581/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/8581/23 Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А. Суддя-доповідач: Біла Л.М. 08 серпня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо внесення ухвали від 28.09.2022 про заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП № 63991012 з ОСОБА_2 на неї - ОСОБА_1 по рішенню Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/11814/20 від 24.09.2020, окремим обліковим записом за реєстраційним номером 638556 в реєстрі судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ), обов`язок ведення та заповнення якої покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що посвідчено Витягом з даного реєстру від 23.01.2023; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виключити обліковий запис з реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ), обов`язок ведення та заповнення якої покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо ухвали від 28.09.2022 про заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП № 63991012 з ОСОБА_2 на неї - ОСОБА_1 по рішенню Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/11814/20 від 24.09.2020 за реєстраційним номером Ухвали в реєстрі 638556, що посвідчено витягом від 23.01.2023 з реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ), обов`язок ведення та заповнення якої покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання ухвали від 28.09.2022 про заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП № 63991012 з ОСОБА_2 на неї - ОСОБА_1 - внести зміни в обліковий запис рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №240/11814/20 за реєстраційним номером №390679 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в реєстрі судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ), обов`язок ведення та заповнення якої покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а саме в розділі «Інформація про стягувача»: - в графі «Прізвище, ім`я, по батькові стягувана»: вказати стягувача - її, як правонаступника - « ОСОБА_1 »; - в графі «Реєстраційний номер облікової картки платника податків»: вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 - «№ НОМЕР_1 »; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати витяг з реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ), обов`язок ведення та заповнення якої покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №240/11814/20 за реєстраційним номером №390679 після проведення заміни стягувача з ОСОБА_2 на неї - ОСОБА_1 . - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з урахуванням ухвали від 28.09.2022 про заміну стягувача у виконавчому провадженні з ОСОБА_2 на неї - ОСОБА_1 - по рішенню суду у справі №240/11814/20 від 24.09.2020, яке обліковане в реєстрі судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ) за реєстраційним номером 390679, встановити їй черговість виплати заборгованості на виконання рішення суду у справі №240/11814/20 від 24.09.2020 датою набрання ним законної сили - датою 27.10.2020; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області включити заборгованість по виплаті довічного грошового утримання їй по рішенню Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №240/11814/20 в потребу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на 2023 рік на фінансування видатків за рахунок коштів Державного бюджету на погашення заборгованості за рішеннями судів, виходячи з дати набрання рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №240/11814/20 законної сили 27.10.2020. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 позовна заява була залишена без руху, а позивачу запропоновано у строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути виявлені недоліки позовної заяви. В подальшому, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 року позовну заяву повернуто позивачу з підстав невиконня останньою вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунення виявлених недоліків. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права. За приписами ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Положеннями ч. 1 ст. 168 КАС України визначено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Такі вимоги визначені статтею 160 КАС України. Так, згідно приписів цієї норми, у позовній заяві позивач, окрім іншого, викладає свої вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування та відзначає докази, що підтверджують вказані обставини. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. Статтею 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Частинами 1, 2 статті 169 КАС України закріплено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб`єктивною. Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду. Згідно п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Виходячи з викладеного, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі частини 4 статті 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Як встановлено судом, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 06.04.2023 року суд першої інстанції відзначив про необхідність встановлення природи спірних правовідносин, а саме те, які рішення, дії чи бездіяльність відповідача призвели до порушення прав позивача, чи такі пов`язані з виконанням рішення суду або вчинені відповідачем у зв`язку з виникненням нових правовідносин. Задля цієї мети, судом запропоновано позивачу надати примірник уточненої позовної заяви (та примірник для відповідача, третьої особи), в якій уточнити позовні вимоги, викладені відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, або звернутися до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України. На виконання вказаних вимог та в установлений судом першої інстанції строк позивачем було подано уточнену позовну заяву. Суд першої інстанції за результатом дослідження поданої уточненої позовної заяви, дійшов висновку про невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та повернув позовну заяву позивачу. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Перелік документів, які подаються до позовної заяви передбачений статтею 161 КАС України. Відповідно до частин 4, 7 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів); до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. Як слідує з матеріалів справи, суд першої інстанції, залишаючи позов без руху, вказав про необхідність визначити природу спірних правовідносин, а саме те, які рішення, дії чи бездіяльність відповідача призвели до порушення прав позивача, чи такі пов`язані з виконанням рішення суду або вчинені відповідачем у зв`язку з виникненням нових правовідносин. В свою чергу, зі змісту уточненої позовної заяви встановлено, що позивачем вимоги суду першої інстанції було виконано та надано ті пояснення та докази, які, на переконання заявника, є достатніми для розгляду справи. Колегія суддів зазначає, що на стадії прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості надати оцінку тим чи іншим доказам та заявленим вимогам, з`ясувати достатність доказів для вирішення справи, їх належність та допустимість, а тому повернення позовної заяви з підстав ненадання тих чи інших доказів або необгрунтування певних вимог, не можна визнати доцільним. Аналізуючи наведені обставини, колегія суддів не піддає сумніву те, що певні підстави для усунення недоліків позовної заяви існували. Проте, приймаючи до уваги формальні вимоги до позовної заяви, передбачені КАС України, та спосіб, у який вони були застосовані у цій справі, колегія суддів вважає, що повернення позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч. 5 ст. 5 КАС України). На переконання суду апеляційної інстанції, надати оцінку повноті обгрунтування заявлених позивачем вимог суд першої інстанції повинен був в ході розгляду справи, шляхом встановлення всіх дійсних обставин справи та в призмі тих доказів, які на думку позивача є достатніми для вирішення справи. До того ж, суд першої інстанції не був позбавлений можливості витребувати додаткові докази вже в ході розгляду справи, якщо виникне така необхідність. В контексті викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання судом першої інстанції необхідних умов, за яких позов підлягає поверненню. Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Отже, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви. Доводи апелянта є підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції. Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вбачає наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції від 20 квітня 2023 року, і як наслідок, направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття позовного провадження відповідно до ч.3 ст.312 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії скасувати. Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.