Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/3803/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3803/20 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 серпня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О., за участю секретаря Бринюк Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, у якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі № 620/3803/20, у зв`язку з виключними обставинами, а позов задовольнити. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами по справі №620/3803/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити його заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про перегляд рішення за виключними обставинами, суд першої інстанції вказав на відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами від 21.10.2021 по справі №620/3803/20, оскільки рішення Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 1-р(ІІ)/2023 у справі № 3-5/2022(9/22) не вплинуло на правильність висновків суду під час ухвалення судового рішення, про перегляд якої просить заявник. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів зазначає наступне. ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора України в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 10.04.2020 №285 про неуспішне проходження атестації позивача; - визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Чернігівської області від 14.08.2020 №258-к про звільнення позивача з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури; - поновити позивача на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Чернігівської області або на рівнозначній посаді з наступного дня після звільнення, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби органах прокуратури України; - стягнути з прокуратури Чернігівської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з наступного дня після звільнення по дату винесення судового рішення. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було відмовлено повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 залишено без змін. Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи заяву про перегляд судового рішення, заявник вказує на те, що Конституційним Судом України було ухвалено рішення від 01.03.2023 № 1-р(ІІ)/2023 у справі № 3-5/2022(9/22), яким визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Частиною першою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно з частиною п`ятою статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом. Частиною шостою статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Відповідно до частин першої та другої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення. Згідно із частиною четвертою статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Із тексту імперативних приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане. Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом вже розглядалися заяви про перегляд справи за виключними обставинами. Так, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог не передбачає можливості його примусового виконання й тому не може вважатися «не виконаним» у розумінні пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, а значить не може переглядатися за виключними обставинами з указаної нормативної підстави. Як вбачається з матеріалів справи, заявник у цій справі просив переглянути за виключними обставинами в порядку статті 361 КАС України судове рішення, яким йому відмовлено у задоволенні позову, а тому відсутні підстави для задоволення заяви позивача у цьому випадку. Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Так, рішенням Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року №1-р(ІІ)/2023 у справі №3-5/2022(9/22) приписи пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 року №113-ІХ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). У пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 1-р(ІІ)/2023 у справі №3-5/2022(9/22) передбачено, що пункт 6 розділу П «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Одночасному врахуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, згідно яких закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Аналіз наведених вище правових норм та обставин справи вказує на те, що дія положень пункту 6 розділу П «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ втратила чинність з 01.03.2023 року і не має зворотної сили, оскільки в даному випадку не пом`якшується та не скасовується відповідальність особи. Отже, Рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року №1-р(ІІ)/2023 у справі №3-5/2022(9/22) не може бути застосовано до спірних правовідносин і ці обставини не дають підстав для висновку про неправомірність дій відповідачів під час вирішення питання щодо подальшого проходження позивачем служби в органах прокуратури. Крім того, суд зазначає про те, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення передовсім як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням у справі. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №320/7674/20. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами від 21.10.2021 по справі №620/3803/20. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 316, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко Повний текст постанови виготовлено 08.08.2023 року.