Постанова 4873 № 910/12206/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "31" липня 2023 р. Справа№ 910/12206/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Алданової С.О. Євсікова О.О. за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О., за участю представників учасників справи: від позивача: Яценко Є.О. від відповідача: Скаржинський М.В. від третьої особи: Гетта Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2023, повний текст якого складено та підписано 27.02.2023 у справі № 910/12206/22, (суддя Спичак О.М.) за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» про визнання недійсними рішень наглядової ради, В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог 11.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова про визнання недійсними рішень наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова, які оформлені Протоколом №90 від 26.03.2021. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що рішення про скликання засідання наглядової ради ухвалені неповноважною особою; на засіданні не було кворуму (присутні 4 особи з 7), склад наглядової ради не відповідав ст.53 Закону «Про акціонерні товариства»; рішення з питань порядку денного були прийняті за відсутності належних повноважень та з порушенням статей 56 - 56-3 Закону «Про акціонерні товариства». Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у позові відмовлено. Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд погодився з доводами позивача про те, що статут та положення про наглядову раду Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова, які регулюють питання складу та порядку формування наглядової ради товариства, не відповідають вимогам ч.4 ст.53 Закону «Про акціонерні товариства» і, відповідно, склад наглядової ради на момент ухвалення оскаржуваного рішення був сформований не у відповідності до вимог закону (не включав незалежних директорів). Однак, у зв`язку з не доведенням позивачем порушення його прав/інтересів у зв`язку з прийняттям наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова рішень, які оформлені Протоколом №90 від 26.03.2021, відмовив у задоволенні позову. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що було прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального закону. Так, апелянт стверджує, що: - судом першої інстанції дійшов помилкових висновків про недоведеність позивачем порушення його права та без врахування правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 912/1469/18; - рішення, що приймаються Наглядовою радою порушують корпоративні права позивача, що полягає в ненаданні останньому можливості бути обраним та стати членом Наглядової ради; - рішення Наглядової ради, що оформлені протоколом № 90 від 26.03.2021, прийняті у складі, який не відповідав вимогам ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства», тобто прийняті неправомочним складом ради та є недійсними в силу закону; - рішення Наглядової ради № 92 від 22.04.2021, яким було скасовано оспорюване рішення Наглядової ради № 90 від 26.03.2021, прийнято тим самим неправомочним складом ради; рада не здійснювала 22.04.2021 повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів, а тому рішення № 92 є недійсним. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Від третьої особи надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому даний учасник справи просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а оскаржуване рішення залишити без змін, оскільки позивачем не доведено порушення його корпоративних прав. Відповідач не скористався наданим йому процесуальним законом правом подати відзив на апеляційну скаргу або інші письмові пояснення, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 матеріали справи №№910/12206/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва. Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/12206/22; закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 22.05.2023; явку учасників справи визнано не обов`язковою. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 17.05.2023; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 17.05.2023. В судовому засіданні 22.05.2023 оголошено перерву до 05.07.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 розгляд справи відкладено на 31.07.2023. Розгляд клопотань 04.07.2023 від Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» надійшло клопотання, в якому товариство просить залучити його до участі у справі як правонаступника Державного концерну «Укроборонпром» (третя особа у справі). В обґрунтування цього клопотання заявник посилається на те, що 21.03.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №441 «Про утворення Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість»», відповідно до якої утворено Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість», 100 відсотків акцій якого належить державі, шляхом перетворення ДК «Укроборонпром» (пункт 1 цієї постанови). Встановлено, що з дня державної реєстрації АТ «Українська оборонна промисловість» є правонаступником усіх прав і обов`язків ДК «Укроборонпром» (п. 1 Статуту АТ «УОП»). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 задоволено клопотання та здійснено заміну третьої особи у справі №910/12206/22 - Державний концерн «Укроборонпром» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість». 21.07.2023 від третьої особи надійшло клопотання про залучення доказів, а саме копію Статуту Акціонерного товариство «Українська оборонна промисловість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2023 №

441. Протокольною ухвалою від 31.07.2023 судом залучено вищенаведені документи. Явка представників учасників справи Представник позивача в судовому засіданні 31.07.2023 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні 31.07.2023 заперечили проти доводів апелянта та просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження. Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Відкрите акціонерне товариство «Меридіан» ім. С.П. Корольова є юридичною особою, створеною за законодавством України (ідентифікаційний код: 14312973), дата державної реєстрації - 11.08.1992; частка держави в підприємстві згідно з реєстром Фонду держмайна України - 50,0010%. ОСОБА_1 є учасником Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова та володіє 532 простими іменними бездокументарними акціями вказаного товариства, що становить 0,0528% статутного капіталу. Рішенням загальних зборів Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова від 18.04.2006 затверджено Положення про наглядову раду товариства. Рішенням загальних зборів Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова від 23.02.2009 затверджено статут товариства. 26.03.2021 відбулось засідання наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова (Протокол №90), на якому були присутні: голова наглядової ради - ОСОБА_2 , члени наглядової ради: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . До порядку денного засідання наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова 26.03.2021 включено такі питання: 1) звіт правління Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова про результати фінансово-господарської діяльності за IV квартал 2020 року; 2) звіт правління Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова за 2020 рік та річний звіт (річна фінансова звітність); 3) звіт наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова за 2020 рік. На засіданні наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова 26.03.2021 (Протокол №90): - з першого питання порядку денного одноголосно ухвалено рішення прийняти до відома звіт правління Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова про результати фінансово-господарської діяльності товариства та виконання фінансового плану Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова за IV квартал 2020 року та відповідно до пункту 3.2 контракту, укладеного з головою правління, преміювати його за підсумками роботи товариства у IV кварталі 2020 року в сумі 153078,00 грн; - з другого питання порядку денного одноголосно ухвалено рішення подати на затвердження загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова звіт правління товариства за 2020 рік; - з третього питання порядку денного одноголосно ухвалено рішення подати на затвердження загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова звіт наглядової ради товариства за 2020 рік. Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що рішення про скликання засідання наглядової ради ухвалені неповноважною особою; на засіданні не було кворуму (присутні 4 особи з 7), склад наглядової ради не відповідав ст.53 Закону «Про акціонерні товариства»; рішення з питань порядку денного були прийняті за відсутності належних повноважень та з порушенням статей 56 - 56-3 Закону «Про акціонерні товариства». Оскільки такі рішення Наглядової ради, як стверджує позивач, порушує його корпоративні права на участь в управлінні товариством, то ОСОБА_1 просить визнати їх недійсними. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Підставою для звернення з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення стала незгода позивача з висновками суду про недоведеність порушення прав/інтересів позивач у зв`язку з прийняттям наглядовою радою спірних рішень. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Виходячи із правового аналізу наведених норм, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право та/або охоронюваний законом інтерес порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити ці доводи позивача, на яких ґрунтуються заявлені вимоги. Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений положеннями статті 15 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21). Згідно з усталеною практикою Верховного Суду рішення наглядової ради акціонерного товариства можуть бути оскаржені в судовому порядку акціонером акціонерного товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права та/або законні інтереси учасника (акціонера) товариства - заявника такого позову (позивача). Відповідачем за таким позовом є саме акціонерне товариство. Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушені рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України. Разом з тим, виходячи з положень, закріплених у статтях 15, 16 Цивільного кодексу України, у частині 1 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" та статті 4 Господарського процесуального кодексу України, акціонер акціонерного товариства, який звертається до суду з таким позовом (про визнання недійсним рішень наглядової ради, загальних зборів акціонерів) має обґрунтувати, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене спірними рішеннями органів управління акціонерного товариства та зазначити, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення його порушеного права/інтересу. Натомість господарський суд при вирішенні такого корпоративного спору повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання щодо наявності чи відсутності факту їх порушення або оспорювання спірними рішеннями. Суд зазначає, що акціонер не може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи наглядової ради тільки через наявність у нього статусу акціонера без обґрунтування, чим саме оспорюване ним рішення органу управління акціонерного товариства порушує його права та/або законні інтереси. При цьому посилання позивача (акціонера) в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень наглядової ради та/або загальних зборів акціонерів на порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством свідчить про загальний, абстрактний характер таких порушень. Такі посилання позивача є недостатніми для висновку про доведеність факту порушення його прав та/або інтересів спірними рішеннями. Так, з метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсними саме рішень наглядової ради та/або рішень загальних зборів акціонер не може абстрактно та загально посилатися на порушення свого права на участь в управлінні, а має обґрунтувати конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятими рішеннями, що оскаржується, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням. Оскаржувані рішення органів управління акціонерного товариства можуть бути визнані недійсними лише у разі, якщо вони прямо (а не опосередковано чи потенційно) впливають на права чи законні інтереси акціонера та порушують їх та за умови, що буде дотримано справедливий баланс між індивідуальними та загальними інтересами, що залежить від всіх обставин у кожному окремому випадку. При цьому позивач повинен довести, що існує безпосередній зв`язок між стверджуваним порушенням та прийнятими оскаржуваними ним рішеннями органів управління акціонерного товариства. Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21. Наведене також узгоджується з усталеною позицією у судовій практиці, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16). Наведене також прямо випливає із змісту норми абзацу 2 частини 1 статті 50 Закону України "Про акціонері товариства", яка визначає, що суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення. У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства. Як зазначалось вище, в обґрунтування заявлених позовних вимог про визнання недійсними спірних рішень наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С. П. Корольова, оформлених протоколом № 90 від 26.03.2021, позивач посилався на порушення його корпоративних прав - на участь в управлінні товариством. Судом попередньої інстанції вірно встановлено, що спірними рішеннями наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С. П. Корольова, оформленими протоколом № 90 від 26.03.2021, було вирішено: прийняти до відома звіт правління Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова про результати фінансово-господарської діяльності товариства та виконання фінансового плану Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова за IV квартал 2020 року та відповідно до пункту 3.2 контракту, укладеного з головою правління, преміювати його за підсумками роботи товариства у IV кварталі 2020 року в сумі 153078,00 грн; подати на затвердження загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова звіт правління товариства за 2020 рік; подати на затвердження загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова звіт наглядової ради товариства за 2020 рік. В контексті встановленого судом першої інстанції вірно зауважено, що позивач не зазначає, які саме негативні наслідки для прав та законних інтересів позивача мають рішення наглядової ради, якими прийнято до відома звіт правління Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова про результати фінансово-господарської діяльності товариства та виконання фінансового плану за IV квартал 2020 року, про преміювання директора товариства за підсумками роботи товариства у IV кварталі 2020 року, про подання на затвердження загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова звіт правління товариства за 2020 рік, про подання на затвердження загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова звіту наглядової ради товариства за 2020 рік. При цьому, крім вирішення питання про преміювання директора Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова, наглядова рада відповідно до протоколу не ухвалила жодного рішення по суті, яке б мало остаточний характер та відповідні наслідки для самого товариства і його акціонерів. Натомість такі рішення стосуються попереднього схвалення звітів товариства (тобто документів, що містять відомості про результати його діяльності) та його органів, які в подальшому підлягають затвердженню загальними зборами, або прийняття відповідної інформації про діяльність органів товариства до відома. Отже, колегія приходить до висновку, що порушення прав позивача на управління товариством спірними рішеннями у даному випадку не вбачається, адже реалізація такого права забезпечується в порядку прийняття позивачем участі на загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С. П. Корольова шляхом голосування з питання затвердження звітів правління та наглядової ради товариства. До того ж, як вірно зауважено судом першої інстанції, в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №910/6685/21 встановлено, що оскаржувані рішення не були реалізовані і були скасовані рішенням наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова (протокол засідання наглядової ради товариства від 22.04.2021 №92). Судовою колегією також враховано, що Відкрите акціонерне товариство «Меридіан» ім. С.П. Корольова належить до підприємств (об`єктів) оборонно-промислового комплексу України. У зв`язку з агресією з боку російської федерації відповідно до Закону «Про оборону України» з 2014 року в Україні триває особливий період, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово подовжувався та діє на даний час. В умовах особливого періоду та воєнного стану стабільне функціонування ДК «Укроборонпром» (правонаступник АТ «Українська оборонна промисловість») та товариств оборонно-промислового комплексу, пакетами акцій яких він керує, набуває особливого значення, оскільки цей концерн є стратегічним виробником озброєння та військової техніки в Україні. Захист приватних прав (корпоративних прав акціонерів), має забезпечуватися із дотриманням розумного балансу і врахуванням інтересів держави і всього українського народу щодо забезпечення обороноздатності України в умовах воєнної агресії з боку російської федерації. Тому при розгляді позовних вимог про визнання недійсними рішень органів управління господарських товариств суд має враховувати належність товариства до підприємств оборонно-промислового комплексу і завдань, які покладені на підприємства цього комплексу в особливий період, включаючи період воєнного стану, запроваджений відповідно до Закону «Про оборону України», неприпустимість блокування господарської діяльності таких товариств (аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21). Таким чином, встановивши, що позивач у даній справі в обґрунтування позову про визнання недійсними спірних рішень наглядової ради посилався на порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством, що свідчить про загальний, абстрактний характер таких порушень, та не обґрунтував конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятими рішеннями наглядової ради, співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові. Як зазначалось вище, з метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсним саме рішень наглядової ради акціонер має обґрунтувати конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятими рішеннями, що оскаржується, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням. Таке обґрунтування повинно міститись у позовній заяві. Натомість, позивач, звертаючись з апеляційною скаргою, викладає у ній нові обґрунтування порушення його безпосередніх прав прийнятими спірними рішеннями наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С. П. Корольова, а саме зазначає про позбавлення його права бути обраним до наглядової ради. Однак, такі нові обґрунтування, зазначені апелянтом лише в скарзі, фактично є зміною підстав позову, а тому в силу приписів ч. 5 ст. 269 ГПК України не можуть бути розглянуті (враховані) на стадії перегляду справи в апеляційному порядку. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині визнаються неприйнятними. Відносно доводів апелянта щодо скасування оскаржуваних рішень Наглядової ради іншим її рішенням (протокол засідання наглядової ради товариства від 22.04.2021 №92), склад якої також є неповноважним, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази визнання його недійсним у встановленому законом порядку. Відтак наведені мотиви апелянта не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення та відхиляються за їх необґрунтованості. До того ж такі доводи не доводять належного обґрунтування позивачем порушеного права, на захист якого пред`являвся позов. Посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 912/1469/18, відхиляються апеляційним судом, оскільки назване судове рішення не є релевантними для справи, що розглядається, зважаючи на відмінний зміст спірних правовідносин та фактично встановлені обставини у цих справах, зокрема, в частині віднесення товариства (відповідача у цій справі) до підприємств (об`єктів) оборонно-промислового комплексу України. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За встановлених обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/12206/22 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих та достатніх аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/12206/22 підлягає залишенню без задоволення. Судові витрати Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на позивача (скаржника). Керуючись Главою 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/12206/22 залишити без змін. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано, - 07.08.2023. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді С.О. Алданова О.О. Євсіков