Постанова 4856 № 240/33405/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/33405/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 08 серпня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку, В С Т А Н О В И В : у грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Житомирській області, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №240/10996/20 та зобов`язати нарахувати середній заробіток за час затримки виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 240/10996/20; - стягнути з Державної екологічної інспекції Поліського округу середній заробіток за час затримки виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №240/10996/20 в частині поновлення на роботі за період з 14.10.2021 до 20.11.2022. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 в справі № 240/10996/20, яке набрало законної сили 13.10.2021, її поновлено на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Житомирської області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Державної екологічної інспекції Поліського округу. Позивач зазначає, що рішення суду в частині поновлення її на посаді фактично виконано лише 21.11.2022, а не негайно, як це було постановлено судом. Також позивач вказує на те, що відповідач порушив вимоги закону та допустив затримку розрахунку з нею, що є підставою для стягнення на її користь середнього заробітку за увесь час затримки виплати належних їй сум. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо непоновлення ОСОБА_1 у період з 14.10.2021 по 20.11.2022 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. Зобов`язано Державну екологічну інспекцію Поліського округу нарахувати ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 240/10996/20. Стягнуто з Державної екологічної інспекції Поліського округу на користь ОСОБА_1 середній заробіток у сумі 187953,00 грн. за час затримки виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 240/10996/20 в частині поновлення її на посаді за період з 14.10.2021 до 20.11.2022. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з 21.12.2019 року ОСОБА_1 перебуває на посаді головного спеціаліста відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління Житомирської обласної військової адміністрації та не вживає заходів з добровільного виконання рішення суду внаслідок навмисної бездіяльності, яка унеможливлює виконання рішення суду. Вказує, що позивачем навмисно вживались заходи з невиконання рішення суду, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку. 01 серпня 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 працювала з 2015 року в органах державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області Державної екологічної інспекції у Житомирській області. Наказом ДЕІ у Житомирській області від 25.02.2019 №15-ОС ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку з ліквідацією державного органу. Не погодившись із звільненням, ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Поліського округу, Державної екологічної інспекції у Житомирській області, про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання поновити на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди. Після оскарження згаданого наказу у судовому порядку та поновлення позивача на посаді на виконання судового рішення Державною екологічною інспекцією у Житомирській області прийнято наказ від 10.01.2020 №2-ОС "Про звільнення ОСОБА_1 ". Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 в справі № 240/10996/20 позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 10.01.2020 № 2-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області відповідно до пункту 1.1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області Державної екологічної інспекції у Житомирській області. Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.01.2020 до 16.11.2020 у сумі 129301 грн. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №10996/20 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Житомирській області задоволено. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Постановою Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №240/10996/20 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 240/10996/20 скасовано, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 залишено в силі. Житомирським окружним адміністративним судом 17.11.2020 видано позивачу виконавчий лист №8151 2020 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області Державної екологічної інспекції у Житомирській області, та виконавчий лист №8155 2020. Державною екологічною інспекцією Поліського округу на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 № 240/10996/20, винесено наказ від 21.11.2022 № 261-ОС "Про поновлення ОСОБА_1 ". Вказаним наказом скасовано наказ Держекоінспекції у Житомирській області від 10.01.2020 № 2-ОС "Про звільнення ОСОБА_1 " у зв`язку з тим, що Державну екологічну інспекцію Поліського округу постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2022 у справі №240/10996/20 визначено правонаступником Державної екологічної інспекції у Житомирській області. Поновлено ОСОБА_1 на рівнозначній посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Житомирської області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Державної екологічної інспекції Поліського округу. За рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 в справі № 240/10996/20 суму коштів за час вимушеного прогулу у розмірі 129301 грн. відшкодовано у повному розмірі 30.05.2022 відповідно до платіжних доручень від 27.05.2022 №№ 185, 186,

187. Позивач вважаючи, що відповідач умисно ухилився від виконання рішення суду, яке підлягало негайному виконанню та набрало законної сили, а тому повинен нести відповідальність у вигляді виплати їй середнього заробітку за час затримки. Зазначене слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами ст. 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно із приписами ч.ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, надалі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Саме виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Згідно із ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні. За змістом п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу. Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися та коли саме за ним відкрито виконавче провадження. Так, відповідно до матеріалів справи встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 в справі № 240/10996/20 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 10.01.2020 №2-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області відповідно до пункту 1.1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області Державної екологічної інспекції у Житомирській області. Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.01.2020 до 16.11.2020 у сумі 129301 грн. Зазначене судове рішення набрало законної сили 13.10.2021 року. На виконання вказаного судового рішення ОСОБА_1 була поновлена на посаді лише 21.11.2022 року, про що видано наказ Державної екологічної інспекції Поліського округу №261-ОС про поновлення позивача на відповідній посаді. Таким чином слідує, що рішення суду в частині поновлення позивача на посаді фактично виконано лише 21.11.2022, а не негайно, як це було вирішено судом. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII. Згідно з частиною 3 статті 5 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII встановлено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників. У статті 236 Кодексу законів про працю України закріплено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. В той же час положення Кодексу законів про працю України не містять застережень, за наявності яких власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. Відтак, затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне безумовний обов`язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час такої затримки. Враховуючи вищезазначене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач у межах заявленого нею у позові періоду має право на виплату їй середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, а відповідач допустив по відношенню до позивача протиправну бездіяльність. Оплаті позивачу підлягає середній заробіток за час затримки виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 240/10996/20 про поновлення ОСОБА_1 на роботі за період з 14.10.2021 до 20.11.2022, впродовж якого відповідачем не було виконано рішення суду і про що просить позивач. Обчислення середнього заробітку у даному випадку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами та доповненнями). За змістом п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами та доповненнями) у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Відповідно до положень пункту 5 Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Згідно з положеннями абз. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами та доповненнями), нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Так період затримки з 14.10.2021 до 20.11.2022 складає 282 робочих днів. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 240/10996/20 встановлено, що за 37 фактично відпрацьованих днів за останні два місяці перед звільненням позивач отримала 24660,32 грн. заробітної плати, а тому середньоденна заробітна плата позивача становить 666,50 грн. (24660,32 грн./37днів). Згідно з частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.10.2021 до 20.11.2022, який необхідно стягнути на користь позивача, становить 187953,00 грн. (282 робочих дні * 666,50 грн). Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з Державної екологічної інспекції Поліського округу на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 240/10996/20 в частині поновлення її на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, за період з 14.10.2021 по 20.11.2022 у сумі 187953,00 грн. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.