Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/732/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 340/732/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Божко Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 ( суддя першої інстанції Петренко О.С.) в адміністративній справі №340/732/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Київській області від 21.01.2023 №050130001973, яким йому відмовлено призначенні пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Київській області призначити з 13.01.2023 року пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до стажу роботи на посадах, зайнятість на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, період роботи з 01.12.1995 по 31.12.1998 включно на посаді електромонтера по ремонту та обслуговування електрообладнання дільниці основних цехів (коксових та хімічних цехів); зобов`язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 13.01.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ у Київській області від 21.01.2023 №050130001973, яким ОСОБА_1 відмовлено призначенні пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, зайнятість на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, період роботи з 01.12.1995 по 31.12.1998 включно на посаді електромонтера по ремонту та обслуговування електрообладнання дільниці основних цехів (коксових та хімічних цехів). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.01.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки наданої судом у даному рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що згідно наданих документів, страховий стаж позивача складає 31 рік 07 місяців і 07 днів, в тому числі за списком № 1 - 8 років 3 місяці і 6 днів. відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 розд. XIV-1 Закону України №1058, пенсія за віком на пільгових умовах призначається, зокрема, чоловікам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. КМУ та за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років та при наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Враховуючи наведене, права на призначення пенсії на пільгових умовах на момент звернення він не має. Позивач у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач, 13.01.2023 звернувся до ГУ ПФ України в Кіровоградській області, із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.21). Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ у Київській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача. Рішенням від 21.01.2023 №050130001973 ГУ ПФ України у Київській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними. Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні. Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон №1788-XIІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. На підставі ч. 1 ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. Згідно з п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Судом першої інстанції встановлено, що з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 04.07.1991, позивач в період з 01.12.1995 по 06.04.2007 працював електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання /основний цех коксових цехів/ у ВАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (а.с.12-14). Відповідач посилається на те, що в трудовій книжці позивача не вказані відомості про умови праці, а саме про зайнятість в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день, тому для підтвердження спеціального трудового стажу необхідна уточнююча довідка підприємства. Як встановлено судом, позивач під час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії, долучив копію наказу №157 від 06.05.1995. Відповідно до наказу №157 від 06.05.1995року "Про результати атестації робочих місць", затверджено за результатами атестації перелік робочих місць, виробництв, професії та посади, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення: електроремонтний цех : електромонтер по ремонту й обслуговуванню електрообладнання ділянки основних цехів /коксових, хімічних/, слюсар-ремонтник Список №1 (а.с.20). Отже, згідно із записів у трудовій книжці, наказу №157 від 06.05.1995 позивач працював у ВАТ "Авдіївський коксохімічний завод", за що позивачу було нараховано та виплачено заробітну плата, з якої нараховувався та сплачувався ЄСВ (а.с.24). Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Судом встановлено, що наказ №157 від 06.05.1995було отримано через застосунок Viber /надісланий працівниками відділу кадрів ВАТ "Авдіївський коксохімічний завод"/. Оригінал знаходиться на зазначеному підприємстві. Місто Авдіївка Донецької області знаходиться з 2014 року під обстрілами, з початку повномасштабного вторгнення на території міста ведуться бойові дії. За приписами частини 2 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Тобто, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом. За вказаних обставин, позивач з об`єктивних причин позбавлений можливості надати до Пенсійного фонду оригіналу документу /витягу з наказу №157 від 06.05.1995/ та уточнюючих довідок про його роботу. Тобто, факт працевлаштування позивача мав місце до 20 лютого 2014 року (початок тимчасової окупації, згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України») і не може піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії в повному обсязі, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув стаж за період з 01.12.1995 по 06.04.2007. Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23 лютого 2016 року ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами. В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності інформації, у зв`язку з наданням довідки підприємством, що знаходиться на території, непідконтрольній українській владі. В трудовій книжці міститься посилання на відповідний наказ як на підставу внесення записів, які завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумніву щодо їх достовірності. При цьому, зазначені записи в трудовій книжці позивача в установленому порядку недійсними не визнані. Тобто, трудова книжка містить необхідні дані для підтвердження наявності у позивача спеціального пільгового трудового стажу. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що надані до пенсійного органу докази у своїй сукупності підтверджують роботи позивача , тому позивач відповідно має право на зарахування вищевказаного стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Аналіз наведених обставин у сукупності свідчить, що позивачем надано всі необхідні підтверджуючі документи спірного стажу роботи на пільгових умовах, відтак незарахування відповідачем їх при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії на пільгових умовах не узгоджується з нормами чинного законодавства. Зважаючи на те, що станом на момент звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою від 13.01.2023 про призначення йому пенсії позивач досяг 60 років та мав загальний страховий стаж понад 30 років (що відповідачем не заперечується) та із зарахуванням спірного періоду пільговий стаж становитиме більше 10 років, з урахуванням положень статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач набув права на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про визнання протиправною та скасування відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 в адміністративній справі №340/732/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанов складено 04 серпня 2023 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя А.В. Суховаров суддя Л.А. Божко