Постанова Чернівецький апеляційний суд № 715/1519/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2023 року м. Чернівці Суддя Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. за участю секретаря судового засідання Михайлюка М.І., захисника Мерінової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Мерінової Н.В. на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 липня 2023 року стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,- УСТАНОВИВ: Короткий зміст оскарженого судового рішення. Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 грн. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта. На вказану постанову захисник Мерінова Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Вважаючи постанову незаконною та необґрунтованою, зазначає, що у вказані у протоколі дату і час ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а зупинився на відпочинок, тому зупинка поліцейськими транспортного засобу є лише припущенням. Протокол про адміністративне правопорушення, а також акт огляду і направлення до закладу охорони здоров`я захисник вважає неналежними доказами, оскільки їх складено з низкою порушень. Вказує, що відеозапис з нагрудних камер поліцейських є змонтованим з різних фрагментів з декількох бодікамер, а також не безперервним. Таким чином, вважає, що з урахуванням допущених порушень, усі докази в матеріалах справи є неналежними і недопустимими, а відтак у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Обставини, встановлені Судом першої інстанції. Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 28.04.2023 року о 22 год. 55 хв. в с. Тереблече, а/д М-19, 540 км Чернівецького району Чернівецької області, керуючи транспортним засобом марки «DAF XF 105 460», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук в порушення п. 2.5 ПДР від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. ____________________________________________________________________________________________ ЄУНСС 715/1519/23 Головуючий у І інстанції Цуркан В.В. Провадження №33/822/488/23 Доповідач Марчак В.Я. Позиції учасників апеляційного провадження. Захисник Мерінова Н.В. підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату і час судового розгляду. Захисник не заперечила проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , вказавши, що його права не будуть порушені. Мотиви Суду. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення. Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався. Пункт 2.5 ПДР зобов`язує водія транспортного засобу на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання цього обов`язку тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Незважаючи на доводи, викладені в апеляційній скарзі, винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вірно встановлена судом першої інстанції та підтверджується наявними у справі доказами. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №386905 від ОСОБА_1 , о 22 год. 55 хв. в с. Тереблече, а/д М-19, 540 км Чернівецького району Чернівецької області, керував транспортним засобом марки «DAF XF 105 460», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1). Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, чітко викладено суть правопорушення. Всупереч доводам апеляційної скарги, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував з ознаками алкогольного сп`яніння, перелічено ознаки, зафіксовано відмову від проходження огляду у порушення п.2.5 ПДР. Протокол про адміністративне правопорушення підписаний уповноваженою особою працівником поліції Ткач Н.О., свідком ОСОБА_2 , а також самим ОСОБА_1 , який відмовився від надання пояснень. Згідно акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу, у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, однак огляд не проводився у зв`язку із відмовою водія (а.с.2,3). Не вручення водію примірників акту огляду на направлення не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки водій відмовився від проходження огляду. Також у даному випадку не є істотним порушенням зазначення Чернівецького обласного наркологічного диспансеру, а не Глибоцької БЛ, оскільки ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду у будь-якому закладі охорони здоров`я. З письмових пояснень свідка ОСОБА_2 встановлено, що 28 квітня 2023 року близько 21 год 40 хв за адресою: с.Тереблече, автодорога М-19, 540 км, Чернівецька область, він перебував у колії для вантажних транспортних засобів та побачив, як транспортний засіб DAF XF 105 460», д.н.з. НОМЕР_1 здійснював рух без черги. Зупинивши вказаний транспортний засіб, ОСОБА_2 помітив, що водій з ознаками алкогольного сп`яніння, та одразу звернувся на спецлінію «102». У подальшому вказаний транспортний засіб було зупинено працівниками поліції (а.с.5). Згідно рапорту інспектора взводу №2 роти №3 БУПП в Чернівецькій області молодшого лейтенанта поліції Ткач Н., 28 квітня 2023 року під час несення служби у складі екіпажу №1001 спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_3 на службовий планшет отримали виклик «Порушення ПДР» про те, що за адресою: с.Тереблече, автодорога М-19, 540 км, Чернівецька область, водій керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. На місці події було виявлено транспортний засіб «DAF XF 105 460», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , у ході спілкування у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився, на нього було складено протокол серії ААД №386905 за ч.1 ст.130 КУпАП та вилучено посвідчення водія. Відібрано пояснення від свідка ОСОБА_2 (а.с.6). Посилання апеляційної скарги на те, що оскільки протокол про адміністративне правопорушення складала поліцейська ОСОБА_4 , то вона мала б складати і всі інші документи, є безпідставними, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були у складі одного екіпажу. На відеозаписах з бодікамер поліцейських зафіксовано спілкування зі свідком ОСОБА_2 , який чітко вказав на транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та підтвердив, що саме він звернувся на спецлінію «102» у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 їздить за кермом у стані алкогольного сп`яніння. Працівниками поліції роз`яснено підстави зупинки транспортного засобу, виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на місці зупинки або в медичному закладі. Формально погодившись пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», ОСОБА_1 своїми діями демонстрував ухиляння від проходження огляду, а у подальшому і почав стверджувати, що ніякий огляд він проходити не буде, намагався домовитися з працівниками поліції про не складення відносно нього адміністративних матеріалів. У подальшому працівники поліції відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, почали оформлювати відносно нього адміністративні матеріали, роз`яснили йому права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.7). Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов переконливого висновку, що надані докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Встановлено, що працівники поліції дотримались вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом НОМЕР_2 підтверджується наведеною сукупністю доказів, а також відеозаписом, де протягом усього часу спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 цього факту не заперечував. В апеляційного суду відсутні підстави не довіряти показанням свідка ОСОБА_2 , який є сторонньою незаінтересованою особою у справі та чітко вказав на факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення. Посилання захисника у судовому засіданні на те, що ОСОБА_2 не розумів української мови та не писав власноручно пояснення, цілковито спростовуються відеозаписом, де останній розмовляв з поліцейськими виключно українською мовою, підтвердив, що саме він звернувся на спецлінію «102», оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом у нетверезому стані. Доказів того, що свідок або працівники поліції могли б безпідставно переслідувати чи оговорити ОСОБА_1 , захист не надав і матеріали справи не містять, а тому суд не має підстав для сумнівів у достовірності даних, викладених у поясненнях та рапорті. Посилання на те, що ОСОБА_1 запропонували пройти огляд у м.Чернівці, а не в Глибоцькій БЛ, не є безумовною підставою для скасування постанови, оскільки останній відмовився від проходження будь-якого огляду та не наполягав на проходженні огляду у Глибоцькій БЛ. Крім того, всупереч доводам апеляційної скарги, відеозапис є безперервним та складається з матеріалів, зафіксованих з різних нагрудних камер, які здійснювали відеозапис одночасно. Це у свою чергу, відповідно до положень ст.266 КУпАП, виключає обов`язок поліцейських щодо залучення двох свідків. Обґрунтовуючи версію сторони захисту, адвокат стверджувала, що ОСОБА_1 припаркував свій вантажний транспортний засіб у місці для відпочинку і випив близько 250 грамів вина. Однак, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що для водія вантажного транспортного засобу, що перебуває у рейсі, є неприпустимим вживання алкоголю навіть під час зупинки, оскільки водій керує джерелом підвищеної небезпеки та потенційно може завдати непоправної шкоди невизначеному колу осіб, і навіть залишкові явища від вживання алкоголю можуть негативно впливати на здатність керування таким великогабаритним транспортним засобом. Окрім цього, на відеозаписі зафіксовано, як поліцейські просили ОСОБА_1 знайти тверезого водія та припаркувати автомобіль, оскільки він перешкоджає руху інших транспортних засобів, що спростовує факт перебування останнього на місці для відпочинку. У своїй апеляційній скарзі захисник посилається на ряд порушень, допущених поліцейськими, однак вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не спростовують факту порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд оцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи та спростовують доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі. Адміністративне стягнення накладено у відповідності до ст.33 КУпАП. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 245, 247, 248, 249, 251, 252, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Мерінової Н.В. залишити без задоволення. Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 липня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького [підпис] В.Я. Марчак апеляційного суду Згідно з оригіналом Суддя Чернівецького апеляційного суду _________________ В.Я. Марчак (посада) (М.П., підпис) (ПІБ) 08.08.2023 року (дата засвідчення копії)