Ухвала ККС ВС № 641/593/18

Ухвала Іменем України 7 серпня 2023 року м. Київ провадження № 51-4719 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 серпня 2018 року. Суть питання та встановлені судом обставини У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 порушує питання про скасування й зміну постановлених щодо нього судових рішень, а також просить поновити строк на їх оскарження. Свою вимогу мотивує тим, що копію ухвали апеляційного суду він отримав лише 29 травня 2023 року, що на його думку, є поважною причиною пропуску тримісячного строку на подання касаційної скарги. Мотиви Суду Положення ч. 2 ст. 426 КПК України чітко регламентують, що відрахування тримісячного строку подання касаційної скарги з дня вручення копії судового рішення передбачено лише для засудженого, який тримається під вартою. Всіма іншими учасниками процесу, касаційна скарга може бути подана виключно протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов`язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію. Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави. Ухвала Апеляційного суду Харківської області постановлена 21 серпня 2018 року, строк на касаційне оскарження становить три місяці з дати її оголошення та закінчився 21 листопада 2018 року. Касаційна скарга подана засудженим 28 липня 2023 року (відповідно до супровідного листа ДУ «Харківська установа виконання покарань (№ 27)»), тобто, з пропуском встановленого законом строку. Що стосується доводів засудженого ОСОБА_4 про те, що копію ухвали апеляційного суду він отримав 29 травня 2023 року, слід вказати наступне. Правило початку перебігу строку на касаційне оскарження, визначене ст. 426 КПК України, є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком засудженого, який перебуває під вартою. З наданих копій судових рішень убачається, що вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2018 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. Разом з цим, йому залишено запобіжний захід у виді домашнього арешту до набрання вироком законної сили. Тобто, для ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження починає обчислюватись з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. Посилання засудженого ОСОБА_4 про отримання рішення апеляційного суду із запізненням не підтверджені жодними доказами. Враховуючи вищевикладене, Суд визнає зазначені засудженим обставини неповажними. Інших будь-яких причин поважності пропуску строку ним не наведено. Слід також вказати, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, однак ОСОБА_4 результатом поданої ним апеляційної скарги не цікавився, і отримав копію ухвали майже через 5 років після її постановлення. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення. З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду, а тому, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала. З цих підстав Суд постановив: Відмовити засудженому ОСОБА_4 у задоволенні його клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2018 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 21 серпня 2018 року. Касаційну скаргу повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3