Ухвала КЦС ВС № 759/8167/20

Ухвала 07 серпня 2023 року місто Київ справа № 759/8167/20 провадження № 61-10449ск23 Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Коновал Зулейха Фаатівна , про визнання договору недійним, ВСТАНОВИВ: І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача ОСОБА_1 у квітні 2020 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Коновал З. Ф. , в якому просила: - визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 25 травня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Вельбоєнко А. П.; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 липня 2013 року, винесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З. Ф., про право власності ОСОБА_2 на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням від 04 листопада 2021 року Святошинський районний суд міста Києва задовольнив позов ОСОБА_1 . Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 25 травня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Вельбоєнко А. П. Скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 липня 2013 року, винесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, місто Київ, Коновал З. Ф. про право власності ОСОБА_2 на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Здійснив розподіл судових витрат. Постановою від 23 травня 2023 року Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасував рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 листопада 2021 року, ухвалив нове рішення, яким залишив без задоволення позов ОСОБА_1 . Суд здійснив розподіл судових витрат. ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_1 10 липня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, залишити в силі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 листопада 2021 року. Визначення заявником підстав касаційного оскарження Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом. Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України. Заявник зазначила, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначила те, що: - (1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16, щодо визнання недійсним непідписаного договору, визначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не підлягає визнанню недійсним; - (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 572/1537/21, щодо порядку застосування правил абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; - (3) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18, за змістом яких за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути оцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України; - (4) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 201/11183/16, від 03 серпня 2022 року у справі № 695/318/20, щодо порядку застосування приписів статті 109 ЦПК України про процесуальні наслідки ухилення від участі у експертизі; - (5) суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначила ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, пункті 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги. ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають приписам статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження. Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі. Витребувати із Святошинського районного суду міста Києва цивільну справу № 759/8167/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Коновал Зулейха Фаатівна , про визнання договору недійним. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді С. О. Погрібний І. Ю. Гулейков О. В. Ступак