Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/152/23-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/152/23-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 07 серпня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" та не зарахуванні до календарної вислуги років (20 років 11 місяців 12 днів) вислуги на пільгових умовах (07 років 07 місяців 13 днів); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити та виплачувати пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби", з урахуванням вимог ч. 3 ст. 50 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби"; Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року позов задоволено в повному обсязі. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Зокрема, відповідачем відзначено, що Законом № 2262-ХII чітко передбачена можливість призначення пенсії за вислугу років при наявності необхідного стажу, який враховується в календарну вислугу років, однак згідно з поданням про призначення пенсії вислуга років позивача для призначення пенсії станом на дату звільнення - 17.11.2015 року, складає 20 років 11 місяців 12 днів. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом Начальника НОМЕР_1 прикордонного загону (1 категорії) Західного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України від 17.11.2015 року №230-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Вислуга років з розрахунком на 17.11.2015 року складає: календарна - 20 років 11 місяців 12 днів; пільгова - 07 років 07 місяців 13 днів. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.04.2022 року в справі № 600/2243/21-а, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Адміністрації державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та поданні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області для призначення йому пенсії за вислугу років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" та не зарахуванні до календарної вислуги років (20 років 11 місяців 12 днів) вислуги на пільгових умовах (07 років 07 місяців 13 днів) та зобов`язано Адміністрацію державної прикордонної служби України зарахувати до календарної вислуги років (20 років 11 місяців 12 днів) вислугу на пільгових умовах 07 років 07 місяців 13 днів. Водночас, зобов`язано Адміністрацію державної прикордонної служби України оформити та подати необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби". Судом встановлено, що на виконання рішення суду Адміністрацією державної прикордонної служби України сформовано та подано необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби". Разом з тим, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яке викладене в листі № 2400-1703-8/45062 від 30.12.2022 року, позивачеві повідомлено про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби", у зв`язку з тим, що календарна вислуга менша за необхідну для набуття права на пенсію. Вважаючи відмову в призначенні пенсії за вислугу років протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Відповідно до пункту "б" ст. 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають, зокрема, звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та поліцейські. Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону. За змістом норм ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема: служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. До вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. При призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення. Водночас ст. 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393) яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах. Зокрема, п. 3 вказаної Постанови визначені певні періоди служби, які зараховуються до вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Аналіз наведених правових норм у поєднанні з положеннями Постанови № 393 дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Водночас, судова колегія враховує, що Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, від 10.07.2019 у справі № 1840/3347/18, від 22.08.2019 у справі № 295/7220/16-а, від 30.09.2019 у справі № 360/1432/19, від 27.03.2020 у справі № 569/727/17, від 23.06.2020 у справі № 750/10827/16-а, від 20.01.2021 у справі № 620/509/19 зробив висновок про те, що для отримання права на призначення пенсії за вислугою років обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. При цьому, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, а також з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Крім того, Верховним Судом зазначено, що пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою КМУ №

393. Так, можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у відповідному порядку. Вказана позиція також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Окрім того, за приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Так, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.04.2022 року в справі № 600/2243/21-а, яке набрало законної сили, встановлено, що вислуга років позивача для призначення пенсії за вислугу років становить 28 років 06 місяців 25 днів, тому у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивач має право на призначення пенсії за вислугу років. Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вищевказаного рішення Чернівецького окружного адміністративного суду, Адміністрація подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подання та відповідні документи для призначення пенсії за вислугу років. Однак, відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що на дату звільнення зі служби його календарна вислуга років менша за необхідну для набуття права на пенсію за вислугу років згідно п. а ст. 12 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому, відповідачем не заперечується, що згідно з направленим на його адресу поданням про призначення пенсії позивачу його пільгова вислуга років складає 07 років 07 місяців 13 днів, тобто відповідає вимогам закону щодо призначення пенсії. Частинами 2 та 3 ст. 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У відповідності до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. А тому, судом першої інстанції правильно зазначено, що висновок відповідача про відсутність у позивача на дату звільнення зі служби календарної вислуги років необхідної для набуття права на пенсію за вислугу років згідно п. а ст. 12 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є необґрунтованим, оскільки суперечить нормам діючого законодавства та рішенню Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.04.2022 року в справі № 600/2243/21-а, яке набрало законної сили. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років на підставі наданих Адміністрацією документів, що враховуються при призначенні пенсії. Водночас, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, відповідачем не наведено жодних доводів та правових підстав стосовно відмови у призначенні пенсії позивачу за вислугу років на підставі саме поданих Адміністрацією документів на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.04.2022 року в справі № 600/2243/21-а, яке набрало законної сили. В даному випадку, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказаними діями відповідачем фактично нівелюється судове рішення, на виконання якого Адміністрація сформувала подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років та подало необхідні документи для призначення йому пенсії. Щодо вимоги позивача стосовно зобов`язання відповідача призначити йому пенсію по вислузі років, з врахуванням повного грошового забезпечення, починаючи з дня звільнення, суд зазначає наступне. Розділом VI Закону № 2262-XII врегульовані питання призначення пенсій. Так, ч. 1 ст. 48 Закону № 2262-XII закріплено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 50 Закону № 2262-XII пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією (ч. 3 ст. 50 Закону № 2262-XII). Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульовано Порядком № 3-1. Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи). Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст. 245 КАС України та протиправність оскаржуваного рішення, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наявні підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з вислуги років: в календарному обчисленні 20 років 11 місяців 12 днів та в пільговому обчисленні 07 років 07 місяців 13 днів. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.