Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/9430/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9430/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Г.В. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 04 серпня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : в червні 2020 року позивач, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 (відповідача) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 19093 грн. 45 коп. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 28.12.2021 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що кошти які просить позивач стягнути не є вартістю навчання (освіти), а є вартістю утримання у навчальному закладі. Зазначає, що на стягнення таких коштів, не поширюються пільги, встановлені для учасників бойових дій Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а тому має право на пільги встановленні законодавтвом України для ветеранів війни-учасників бойових дій. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 липня 2015 року наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №23-КС ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 25 вересня 2015 року ОСОБА_1 було написано рапорт про відрахування його з числа курсантів Академії в зв`язку з небажанням продовжувати навчання та зобов`язання ним провести відшкодування вартості навчання. Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №94-КС від 20.10.2015 розірвано контракт з курсантом ОСОБА_1 20 жовтня 2015 року №247 відповідача відраховано з числа курсантів, знято із усіх видів забезпечення та виключено із списків особового складу Академії та з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12.07.2006, визначено розмір витрат, пов`язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, та які відповідачу необхідно відшкодувати в сумі 19 093, 45 грн. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, згідно п.п. «д» п.2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду на підставах: у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем. Відповідно до пункту 227 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, у разі припинення (розірвання) контракту про навчання у випадках, передбачених пунктом 36 цього Положення, військовослужбовці звільняються з військової служби, за винятком тих курсантів чоловічої статі, які не вислужили встановленого строку строкової військової служби або були прийняті на навчання під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та військової служби за контрактом (крім випадків, передбачених підпунктами "б", "г", "ґ" чи "ж" пункту 1 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"). Частиною десятою статті 25 Закону №2232-ХІІ визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», рз», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (далі -Порядок №964). Пунктами 3, 4, 8 Порядку №964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Сума відшкодованих затрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони. Приписами пункту 10 статті 25 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу передбачено, що особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів е, є, ж, и частини 6 статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Як встановлено судом першої інстанції, за відповідачем дійсно рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за період з 03.08.2015 року по 20.09.2015 року в сумі 19 093, 45 грн., що підтверджується матеріалами адміністративної справи. В досліджених судом довідках - розрахунках витрати, пов`язані з утриманням відповідача в Національній академії сухопутних військ за період з 03.08.2015 по 20.09.2015, складаються із: - 12 263 грн. 88 коп. грошового забезпечення; - 4 853 грн. 76 коп. продовольчого забезпечення; - 32 грн. 00 коп. медичного забезпечення; - 1 943 грн. 81 коп. спожитих комунальних послуг та енергоносії. Таким чином, загальна сума витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Національній академії сухопутних військ, складає 19 093, 45 грн. Також суд першої інстанції погодився із правильністю здійсненого позивачем розрахунку, який проведено відповідно до встановлених Порядків та згідно з нормами утримання курсантів. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначено з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу вищого військового навчального закладу. При цьому, надана до позовної заяви «довідка-коригування про розрахунок фактичних витрат, повязаних з утриманням курсанта» містить підпис курсанта щодо ознайомлення з такою та зобов`язання (або відмову) сплатити такі витрати добровільно, а також містить строк до якого необхідно сплатити зазначені кошти. Разом з тим, колегія суддів враховує висновки викладені Верховним Судом в постановах від 23.09.2021 у справі №520/11540/19, від 30.08.2022 у справі №480/8200/20, від 14.12.2022 у справі №520/5837/2020, та вважає, що в позивача було достатні причини для звернення до суду у зв`язку із відмовою відповідача сплатити вищезазначені кошти. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо доводів відповідача стосовно того, що оскільки ОСОБА_1 як учасник бойових дій має пільги, тому не повинен сплачувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії сухопутних військ, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ч.7 та 8 ст.12 , передбачено, що держава забезпечує учасникам бойових дій та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах. Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти надається у вигляді, зокрема, повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 №975 затверджено Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (далі - Порядок № 975). Із змісту п.4 Порядку № 975 видно, що державна цільова підтримка надається особам, зазначеним у пункті 1 цих Порядку та умов, у вигляді: повної оплати навчання для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (рівнем вищої освіти) за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів - у разі зарахування на місця державного (регіонального) замовлення відповідно до умов та правил прийому (з урахуванням квот, установлених відповідно до законодавства); пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти; першочергового переведення здобувачів освіти, зарахованих відповідно до умов та правил прийому на навчання на підставі угод, укладених з фізичною або юридичною особою, на навчання на місцях державного (регіонального) замовлення у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, що одержані за рахунок перерозподілу закладом професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти або відповідним державним замовником наявних обсягів державного (регіонального) замовлення; соціальної стипендії для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання; безоплатного забезпечення підручниками - за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти; безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти. Отже, учасники бойових дій мають пільги лише повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. При цьому, обумовлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільги не поширюються на відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах зокрема, витрат на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007р. №419/831/240/605/537/219/534 (далі Порядок). Згідно п.2.1 Порядку передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Як встановлено судом першої інстанції, контракт достроково розірвано за ініціативою відповідача через небажання продовжувати навчання, що підтверджується відповідним рапортом. Разом з тим, на час навчання та розірвання контракту ОСОБА_1 мав статус учасника бойових дій та на нього поширювалися положення ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», що підтверджується посвідченням ветерана війни-учасників бойових дій серії НОМЕР_1 від 19.05.2015. Тобто, гарантії щодо надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, на відповідача як учасника бойових дій поширюються. Отже, ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає для учасників бойових дій таку пільгу, як «державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти», але не передбачає звільнення даної категорії осіб від відшкодування витрат у зв`язку з їх утриманням у вищому військовому закладі. Тобто, оплата за навчання не входить до складу витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах. Натомість, як вірно зазначено судом першої інстанції, кошти які просить позивач стягнути не є вартістю навчання (освіти), а є вартістю утримання у навчальному закладі. Тобто, на стягнення таких коштів, не поширюються пільги, встановлені для учасників бойових дій Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.