Постанова 4811 № 466/10232/22

Справа № 466/10232/22 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І. Провадження № 33/811/994/23 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., при секретарі судового засідання Левчуку А.-І.В., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кулі Володимира Сергійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кулі Володимира Сергійовича на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2023 року, встановив: цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП. Відповідно до постанови суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 09.12.2022 серії ААД № 147756, 08.12.2023, о 23 год 35 хв, у м. Львові, на перехресті вул. Чорновола та вул. Торф`яна, водій транспортного засобу «Volkswagen Golf» із д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 не вибрала безпечної швидкості руху, не була уважною, не вжила заходів, щоб уникнути зіткнення та здійснила наїзд на перешкоду (дерево та тротуар), унаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. На зазначену постанову захисник адвокат Куля В.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі № 466/10232/22. Стягнути із Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на його користь судові витрати. В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції не здійснено належного розгляду усіх матеріалів справи. Звертає увагу, що з відеозаписів працівників поліції слідує, що вони не відбирали пояснення в особи, яка бачила факт вчинення правопорушення (однак дана особа, могла і не бачити, хто керував транспортним засобом), а працівники Національної гвардії зазначили, що не бачили, а лише чули, що хтось їхав, що зокрема підтверджується відеозаписами з камер працівників поліції. Стверджує, що перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу ніхто не бачив, в тому числі як і здійснення самого порушення Правил дорожнього руху із наслідком у вигляді пошкодження. Вказує, що із відеозаписів прослідковується очевидний тиск працівників поліції на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що призвело до грубого порушення прав останніх. Зауважує, що ОСОБА_1 перебувала на місці водія, із увімкненою аварійкою, але не здійснювала жодного руху, а її письмові пояснення були отриманні під тиском працівників поліції, що простежується у відеодоказах. Окрім цього зазначає, що поєднання закриття провадження справи із одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. У судове засідання апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового розгляду. Окрім цього, захисник-адвокат Куля В.С. не заперечив проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши виступ захисника адвоката Кулю В.С. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Орім цього, відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП. На переконання апеляційного суду наведені вимоги закону суддею місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені у судовому засіданні та наведені у постанові. Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. З аналізу норми КУпАП вбачається, що порушення Правил дорожнього руху, яке мало наслідком пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно п.1.5 Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Відповідно до п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п.12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. При цьому, згідно з п.12.3 Правил дорожнього руху України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими по справі обставинами, та зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги. Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 147756 від 09.12.2022 (а.с.1); відеозаписом події (а.с.4); схемою місця ДТП, яка сталась 08.12.2022 (а.с.5); письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 09.12.2022 (а.с.6); письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 09.12.2022(а.с.7); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.12.2022(а.с.8), та іншими матеріалами адміністративної справи. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09.12.2022 серії АДД № 147756, 08.12.2023 о 23 год 35 хв, у м. Львові, на перехресті вул. Чорновола та вул. Торф`яна, водій транспортного засобу «Volkswagen Golf» із д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 не вибрала безпечної швидкості руху, не була уважною, не вжила заходів, щоб уникнути зіткнення та здійснила наїзд на перешкоду (дерево та тротуар), унаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушила вимоги п.п. 2.3б, 12.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Викладені у даному протоколі обставини стверджуються також долученою до протоколу схемою місця ДТП, згідно з даними якої дорожньо-транспортна пригода мала місце 08.12.2022 у м. Львові, на перехресті вул. Чорновола та вул. Торф`яна. У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що вона 08.12.2022 їхала на вул. Панча, автомобілем марки «Volkswagen Golf» із д.н.з. НОМЕР_1 , не впоралась з керуванням, наїхала на бордюр, пошкодила транспортний засіб, з переляку поїхала далі, пізніше зупинилася на вул. Чорновола. Аварійної ситуації не створила, рух нікому не перешкодила, пошкодила дерево, готова оплатити заміну на нове. У судовому засіданні суду першої інстанції капітан поліції ОСОБА_5 надав пояснення, що надійшов виклик на планшет про те, що особа скоїла ДТП і втекла з місця події. Автомобіль Національної гвардії України, рухався за транспортним засобом, причетним до ДТП та змусив його зупинитися. Вони викликали ще один екіпаж, допитали свідків. На нагрудні реєстратори зафіксовано, що в автомобілі ОСОБА_1 перебувала сама, знаходилась на водійському сидінні, когось чекала. Сказала, що вона не керувала транспортним засобом. Додав, що автомобіль був у заведеному стані. У жінки були ознаки алкогольного сп`яніння. Через пів години підійшов чоловік, який повідомив, що він керував автомобілем. Чоловікові було роз`яснено про можливу кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, у зв`язку з чим, останній відмовився надавати подальші письмові пояснення. Тиск на осіб не здійснювали. Спочатку ОСОБА_1 заперечувала, однак потім визнала свою вину у вчиненні правопорушень. У судовому засіданні суду першої інстанції лейтенант поліції ОСОБА_6 надав пояснення, що свідки повідомили на лінію 102 про вчинення ДТП. Його екіпаж під`їхав на допомогу іншим поліцейським. Транспортний засіб «Volkswagen Golf» із д.н.з. НОМЕР_1 стояв на місці. Пізніше підійшов якийсь хлопець. ОСОБА_1 спершу не визнавала вину, казала, що керування автомобілем здійснював її друг. Чоловік почав надавати письмові пояснення про те, що керування автомобілем здійснював він, однак після попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, останній передумав надавати пояснення. Зазначив, що працівниками поліції тиск на осіб не здійснювався. На відеозаписі видно, що згодом жінка сказала, що саме вона здійснювала керування транспортним засобом. Було встановлено особу водія. ОСОБА_1 зізналася, що попередньо трохи вживала алкоголь, оскільки посварилася з другом та знервувалася. Далі було складено протокол про адміністративне правопорушення за залишення місця ДТП. Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими по справі обставинами, та зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги. Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не здійснено належного розгляду усіх матеріалів справи, то такі, на думку апеляційного суду є безпідставними, так як з постанови суду першої інстанції вбачається, що суддя першої інстанції врахував та вказав у постанові усі зазначені у матеріалах справи докази. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, всупереч апеляційним доводам, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки матеріалами адміністративної справи в їх сукупності доведено факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . При цьому, встановлено, що постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 22.06.2023 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, також постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 22.06.2023 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду. Покликання апелянта в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції є такою, що винесена із порушенням норм матеріального права, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Твердження захисника про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, та в межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом апеляційної інстанції при винесенні постанови. Оскільки правопорушення було вчинено 08 грудня 2022 року, а отже на день розгляду справи суддею першої інстанції передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення закінчилися, відтак суддя обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню. Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності таких висновків судді та не спростовують встановлені судом обставини ДТП, а тому підстави для скасування постанови судді першої інстанції відсутні. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кулі Володимира Сергійовича залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук