Ухвала КЦС ВС № 203/2858/18

Ухвала Іменем України 03 серпня 2023 року м. Київ справа № 203/2858/18 провадження № 61-10093ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рибіної Ірини Володимирівни, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визнання договору іпотеки недійсним, скасування запису про право власності, усунення перешкод у користуванні майном, ВСТАНОВИВ: У серпні 2018 року Дніпровська міська рада звернулася до суду із зазначеним вище позовом. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2020 року позов Дніпровської міської ради задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради нежитлове приміщення № 1 у житловому будинку літ. А-2 на 2 поверсі (1 - коридор, 2 - коридор, 3 - комора, 4 - приміщення, 5 - приміщення, 6 - побутова) загальною площею 47,4 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про право власності: від 31 липня 2012 року № 1714200072; від 04 березня 2013 року № 1695800337; від 13 квітня 2016 року № 3318514336. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 липня 2021 року касаційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-12990св20). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року залучено ОСОБА_4 до участі у справі у якості правонаступника ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до копії спадкової справи, заведеної 06 жовтня 2022 року за №5/2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Германенко Наталією Ігорівною (далі - приватний нотаріус КМНО Германенко Н. І.) після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , правонаступником померлого є ОСОБА_4 . У зв`язку із зазначеним, враховуючи, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, ОСОБА_4 підлягала залученню та допуску до участі у справі у якості правонаступника ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . 03 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рибіна І. В., із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, у якій просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, провадження у справі в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_3 закрити. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Дніпровський апеляційний суд у змісті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про необхідність залучення до участі у справі ОСОБА_4 у якості правонаступника ОСОБА_3 , оскільки у матеріалах спадкової справи відсутнє свідоцтво про право на спадщину та наявна виключно заява останньої про прийняття спадщини. Заявник посилається на те, що сама по собі заява про прийняття спадщини без наявності свідоцтва про право на спадщину не свідчить про правонаступництво у матеріальному праві, відповідно не свідчить про наявність підстав для процесуального правонаступництва. На переконання заявника, зазначені обставини свідчать про передчасність висновку Дніпровського апеляційного суду про необхідність залучення ОСОБА_4 у якості правонаступника третьої особи - ОСОБА_3 .

1. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 липня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рибіної І. В., на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року залишено без руху. Запропоновано заявникові звернутися до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження. Уточнити зміст касаційної скарги в частині зазначення всіх учасників справи та надати суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу із зазначенням всіх учасників справи, їх реквізитів, зокрема із зазначенням їх місця проживання чи перебування та інших обов`язкових реквізитів та надати копії виправленої касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Копію ухвали направлено заявникові на зазначену у касаційній скарзі адресу. У наданий судом строк представник ОСОБА_1 - адвокат Рибіна І. В., надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме уточнену касаційну скаргу, у змісті якої викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

2. Касаційна скарга подана до Верховного Суду із пропуском строку на касаційне оскарження, проте у клопотанні, викладеному у змісті уточненої касаційної скарги, наданої на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14 липня 2023 року, заявник просить цей строк поновити, посилаючись на те, що останній пропущено з поважних причин, оскільки копія повного тексту оскаржуваної ухвали апеляційного суду надійшла на електронну адресу представника лише 08 липня 2023 року, на підтвердження чого надає докази. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Ураховуючи наведені заявником обставини, надані на їх підтвердження докази, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити.

3. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши виправлену касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Апеляційним судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 22 липня 2022 року Соборним відділом Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) актовий запис №2050. 10 жовтня 2022 року до Дніпровського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Рибіної І. В., надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, на обґрунтування якого адвокат зазначала, що третя сторона по справі - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно просила зупинити провадження у справі до вступу та залучення у справі правонаступників померлого ОСОБА_3 . Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року витребувано у п`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори повну копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 для огляду та належним чином завірені копії для долучення до матеріалів цивільної справи. 17 березня 2023 року від п`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори на виконання запиту надано інформаційну довідку зі Спадкового реєстру за №71722410 від 08 березня 2023 року відповідно до якої спадкова справа №69770119 заведена приватним нотаріусом КМНО Германенко Н. І. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року витребувано у приватного нотаріуса КМНО Германенко Н. І. повну копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 для огляду та належним чином завірені копії для долучення до матеріалів цивільної справи. 12 травня 2023 року на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року приватним нотаріусом КМНО Германенко Н. І. надіслано до суду копію спадкової справи, заведеної 06 жовтня 2022 року за №5/2022 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правонаступником померлого є ОСОБА_4 . Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин. Відповідно до частини першої статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України). Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Отже, процесуальне правонаступництво, у справах де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19) зазначено: «ЦПК України не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 37 ЦПК України можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб». У змісті оскаржуваної ухвали, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після відкриття провадження у справі, відповідно помилковими є посилання заявника на висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20) оскільки зазначені висновки сформульовані за інших фактичних обставин. Зокрема, у наведених вище справах викладено правові висновки у справах щодо неможливості здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. У справі № 203/2858/18 апеляційним судом встановлено, що третя особа - ОСОБА_3 помер після відкриття провадження у справі, відповідно з урахуванням зазначеного, а також враховуючи наявність доказів на підтвердження правонаступництва ОСОБА_4 апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення до участі у справі останньої у якості правонаступника ОСОБА_3 . Із зазначеним висновком погоджується і Верховний Суд. Щодо посилань заявника на відсутність у матеріалах справи свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 та як наслідок передчасність висновку апеляційного суду про залучення до участі у справі правонаступника. Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно з частинами другою-п`ятою статті 1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Відповідно частини четвертої статті 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Згідно з частинами першою, третьою статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Згідно з частинами першою, третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Таким чином, доводи заявника стосовно передчасності висновку Дніпровського апеляційного суду про необхідність залучення ОСОБА_4 у якості правонаступника ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю у матеріалах спадкової справи свідоцтва про право на спадщину є помилковими та ґрунтуються на власному тлумаченні заявником норм права. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваної ухвали Дніпровського апеляційного суду убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтями 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Рибіної Ірини Володимирівни, про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Рибіній Ірині Володимирівні, строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Рибіної Ірини Володимирівни, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визнання договору іпотеки недійсним, скасування запису про право власності, усунення перешкод у користуванні майном, відмовити. Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць