Постанова Харківський апеляційний суд № 953/720/23 (2-з/953/11/23)
від 02.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 02 серпня 2023 року м. Харків справа № 953/720/23 провадження № 22-ц/818/1225/23 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого: Пилипчук Н.П. , суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б., за участю секретаря судового засідання: Носової К.В., Учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідачі: Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державного підприємства «СЕТАМ», розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним та скасування рішення державного виконавця, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Тех Інвест» в особі ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Тех Інвест» арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2023 року, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним та скасування рішення державного виконавця. Одночасно ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю літ. "Д-1", загальною площею 13,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 190461763101) та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" (49033, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 9А, приміщення 101; ідентифікаційний код (Код ЄДРПОУ) 42308086); заборони ліквідатору банкрута ТОВ «Авто Тех Інвест» (49033, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 9А, приміщення 101; ідентифікаційний код (Код ЄДРПОУ) 42308086) - арбітражному керуючому, призначеному відповідним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4487/21, у тому числі ліквідатору ТОВ «Авто Тех Інвест» - арбітражному керуючому Вепській Оксані Олександрівні (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 поштова адреса: 49000, м. Дніпро, а/с 162; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 174 від 24.04.2013), що діє на підставі Постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 року у справі № 904/4487/21, відчужувати у будь-якій спосіб та у будь-якій формі, у тому числі через організацію(замовлення) аукціону, нежитлову будівлю літ. «Д-1» загальною площею 13,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна: 190461763101), підписувати акт про придбання на аукціоні зазначеного майна з переможцем цього аукціону; заборони вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії суб`єктам державної реєстрації прав (нотаріусам, державним реєстраторам), у тому числі пов`язані з відчуженням, щодо нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "Д-1" загальною площею 13,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 190461763101); заборонити проведення продажу нежитлової будівлі літ. "Д-1" загальною площею 13,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 190461763101) на призначеному на 3 лютого 2023 року об 11 годині 15 хвилин електронному аукціоні з Ідентифікатором BRE001-UA-20230113-91947 у електронній торговій системі Державного підприємства «Прозорро.Продажі» ( Код ЄДРПОУ: 42068925; адреса: Україна, 01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 22 ). Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову- задоволено. Накладено арешт на нежитлову будівлю літ. "Д-1", загальною площею 13,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 190461763101) та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" (49033, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 9А, приміщення 101; ідентифікаційний код (Код ЄДРПОУ) 42308086); заборонено ліквідатору банкрута ТОВ «Авто Тех Інвест» (49033, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 9А, приміщення 101; ідентифікаційний код (Код ЄДРПОУ) 42308086) - арбітражному керуючому, призначеному відповідним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4487/21, у тому числі ліквідатору ТОВ «Авто Тех Інвест» - арбітражному керуючому Вепській Оксані Олександрівні (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 поштова адреса: 49000, м. Дніпро, а/с 162; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 174 від 24.04.2013), що діє на підставі Постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 року у справі № 904/4487/21, відчужувати у будь-якій спосіб та у будь-якій формі, у тому числі через організацію (замовлення) аукціону, нежитлову будівлю літ. «Д-1» загальною площею 13,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна: 190461763101), підписувати акт про придбання на аукціоні зазначеного майна з переможцем цього аукціону; заборони вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії суб`єктам державної реєстрації прав (нотаріусам, державним реєстраторам), у тому числі пов`язані з відчуженням, щодо нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "Д-1" загальною площею 13,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 190461763101); заборонено проведення продажу нежитлової будівлі літ. "Д-1" загальною площею 13,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 190461763101) на призначеному на 3 лютого 2023 року об 11 годині 15 хвилин електронному аукціоні з Ідентифікатором BRE001-UA-20230113-91947 у електронній торговій системі Державного підприємства «Прозорро.Продажі» ( Код ЄДРПОУ: 42068925; адреса: Україна, 01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 22 ). В апеляційній скарзі ліквідатор ТОВ «Авто Тех Інвест» просить ухвалу суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову скасувати та провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно із ч. 1 ст. 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Отже, оскільки Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Наголошує , що відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 1 ст. 287 КАС України рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця можуть бути оскаржені особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 червня 2019 року у справі № 917/2267/14 (провадження № 12-32гс19), Також, подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від ЗО травня 2018 року у справі № 815/2255/16 (провадження № 11-177апп18) та від 27 березня 2019 року у справі № 823/359/18 (провадження № 1470апп18). Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження ВП 62881452 від 26.08.2020 і не наділений правом щодо оскарження дій державного виконавця в передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України порядку, ТОВ «АВТО ТЕХ ІНВЕСТ» вважає неможливим як розгляд позовної заяви так і заяви про забезпечення позову в межах справи № 953/720/23 за правилами цивільного судочинства, оскільки згідно з приписами ч. 1 ст. 287 КАС України та ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» розгляд цієї позовної заяви та заяви про забезпечення позову віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Вказує, що при задоволенні заяви Позивача про накладення арешту на нерухоме манно та заборони його відчуження, суд першої інстанції не звернув уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є ні відповідачем у справі, ні її учасником на час ухвалення оскаржуваного рішення. Зазначає, що предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру - про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним та скасування рішення державного виконавця. У разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому незабезпечення позову в обраний спосіб не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку Позивача, права та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 у справі №755/5333/20. За таких обставин вказане є окремою та самостійною підставою для скасування рішення суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав. Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в разі його задоволення, а також не забезпечити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне. Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно ч.1 ст.149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК Українипозов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним та скасування рішення державного виконавця. Нерухоме майно, на яке накладено арешт на час постановлення оскаржуваної ухвали належало Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест", що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 83 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача». Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 в частині забезпечення позову шляхом арешту майна, суд першої інстанції не взяв до уваги п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, за змістом якої арешт на майно може бути накладено якщо майно належить відповідачеві або підлягає передачі цій особі. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Авто Тех Інвест", який є власником майна, боржником у виконавчому провадженні не є відповідачем у справ і взагалі не залучений до її розгляду, хоча позовні вимоги, заявлені відповідачем стосуються прав та обов`язків ТОВ "Авто Тех Інвест". Предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним та скасування рішення державного виконавця. Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку з урахуванням фактичних обставин справи. Задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині заборони проведення продажу майна на аукціоні, призначеному на 03.02.2023 року ухвалою від 07.04.2023 року, суд першої інстанції не взяв до уваги, що дата, на яку призначений аукціон минула. Застосовуючи решту заходів, суд першої інстанції не обґрунтував, яким чином невжиття заходів такого забезпечення унеможливить ефективний захист прав позивача, з огляду на заявлені ним вимоги. Проте ОСОБА_1 не навів переконливих доводів щодо того, яким чином невжиття заходів забезпечення утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Представник ТОВ "Авто Тех Інвест" наголошує, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та з огляду на предмет та підстави позову може бути вирішена адміністративним судом. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи межі апеляційного перегляду колегія суддів позбавлена можливості надати оцінку доводам щодо юрисдикції вказаної справи, тому апеляційна скарга в частині закриття провадження у справі задоволенню не підлягає. Між тим, суду першої інстанції в ході розгляду справи належить перевірити, чи відноситься справа до юрисдикції суду, в провадженні якого перебуває. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні вимог заяви про забезпечення позову. Відповідно до статті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, відповідно до вимог статті 376 ЦПК України. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Тех Інвест» в особі ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Тех Інвест» арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2023 року - скасувати та ухвалити нову. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлено 04 серпня 2023 року. Головуючий: Н.П. Пилипчук Судді: О.В. Маміна В.Б. Яцина