Постанова 4814 № 545/603/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/603/22 Номер провадження 22-ц/814/3302/23Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О.О. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді: Абрамова П.С., Суддів: Прядкіної О.В., Пікуля В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу УСТАНОВИВ: короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції; 18.02.2022 АТ «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» звернулось до суду з позовом про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» 3 050,80 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу та 2 481,00 грн судового збору, а всього 5 531,80 грн. Вказували, що відповідач є побутовим споживачем послуг із розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , з яким укладений договір розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 за № 2498 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1384/27829. АТ «Полтавагаз» виконує належним чином умови договору розподілу природного газу, а відповідач ухиляється від сплати наданих послуг з розподілу природного газу, у зв`язку із виникла заборгованість, яку добровільно відповіджач не сплачує. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2022 року позов Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу у сумі 3 050,80 грн та 2 481,00 грн судового збору. короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; Із вказаним рішенням не погодилась відповідач та оскаржила його в апеляційному порядку. Прохала рішення місцевого суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вказувала на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а стягнутий з неї судовий збір є для неї значно обтяжливою сумою. узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи; У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» прохали рішення місцевого суду залишити без змін. встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; Місцевий суд в мотивувальній частині судового рішення зазначив: «Судом встановлено всі обставини, на які послався представник позивача в позові і вони доводяться матеріалами справи на а.с. 9

31. Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов підлягає задоволенню відповідно до ст. 526 ЦК України, так як зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Судові витрати, понесені позивачем, підлягають задоволенню на підставі ст. 141 ЦПК України». Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відхиляючи будь які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги чи відхилено судом. Викладення у судовому рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої ухвалюється рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30). Апеляційний суд зазначає, що місцевим судом грубо проігноровано вимоги ст. 265 ЦПК України та мотивувальна частина судового рішення взагалі не містить викладення: 1) фактичних обставини, встановлених судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування. Зазначена обставина є підставою для скасування судового рішення та ухвалення апеляційним судом нового рішення у справі. Доводи апеляційної скарги в частині невмотивованості судового рішення знайшли своє підтвердження та є обґрунтованими. Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодексом ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу». Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем. Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу. Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи. Оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа -підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об`єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності). У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт. Апеляційним судом установлено, що Акціонерне Товариство «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» є надавачем послуг з розподілу природного газу до об`єкту постачання відповідача - АДРЕСА_1 , що останнім не оспорюється. Розподіл природного газу позивачем здійснюється відповідно до «Типового договору розподілу природного газу», затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498. Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Типового договору, цей договір є публічним, перебуває у загальному доступі і розміщений на офіційному сайті відповідача, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України. Фактом приєднання споживача до умов Типового договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3 договору). Типовий договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. ст. 633, 634,641 та 642 ЦК України. Відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг природного газу та приєдналася до вказаного Типового договору, оскільки споживає природний газ за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , облік якого здійснюється за допомогою влаштованого на об`єкті газового лічильника, що підтверджується наданими позивачем доказами. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України) Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку, за період з 01.01.2020 по 31.01.2022 заборгованість ОСОБА_1 з оплати послуг з розподілу природного газу становить 3 050,80 грн (а.с. 22, 26-31). Ані в ході судового розгляду справи, ані в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 не заперечувала факт, що вона є споживачем природного газу та не надала суду доказів про те, що вона не користується послугами газопостачання, не споживала природний газ у спірний період чи її домогосподарство було відключено від газопостачання (чи газопостачання було припинено у передбаченому законом порядку) чи вона подавала до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу до її домоволодіння. З доданих позивачем доказів вбачається, що лічильник газу відповідача у 2015 році був демонтований для проведення експертизи, однак це відбувалось поза межами спірного періоду, за який нараховано заборгованість з розподілу природного газу до об`єкту (2020-2022 р.р.). З долученого до справи рахунку-фактури за січень 2022 року (а.с. 23) вбачається, що було нараховано плату за споживання природного газу із показниками лічильника 81876 куб.м газу, а згідно акту про збереження пломб від 19.08.2015 показники лічильника становили 76145 куб.м газу (а.с. 29) Зазначені обставини свідчать про споживання ОСОБА_1 природного газу, та відповідно, отримання послуг з його розподілу. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 591/4825/20 (провадження № 61-11470св21). Висновки щодо застосування норм права у близьких за змістом правовідносинах, зокрема щодо приєднання до публічного договору (акцептування договору), містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 161/11800/19 (провадження № 14-119цс20), у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 591/4825/20 (провадження № 61-11470св21). Також, ОСОБА_1 не спростувала належними доказами нарахований розмір заборгованості за послуги з розподілу природного газу. Скасування судового наказу № 2-н/545/762/21 від 25.11.2021 ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 28.12.2021 (провадження № 2-с/545/45/21) не перешкоджало зверненню АТ «ОГС «Полтавагаз» до суду із вказаним позовом про стягнення заборгованості у позовному провадженні. Апеляційний суд вважає, що даний розрахунок відповідає вимогам Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, тарифів, встановлених на послуги розподілу природного газу у відповідні періоди, об`ємів споживання відповідачем природного газу. Зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі. Є необґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині, що стягнутий з неї судовий збір, сплачений АТ «ОГС «Полтавагаз» за подачу позову, для неї є значною обтяжливою сумою. До апеляційній скарги ОСОБА_1 долучила довідку про розмір її пенсії за віком, яка за період із січня 2022 року по грудень 2022 року становила 813 239,64 грн. Апеляційний суд вважає, що стягнення в порядку розподілу судових витрат 2 481,00 грн сплаченого позивачем при зверненні до суду розміру судового збору не є для відповідача значно обтяжливою сумою. висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції; Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладені висновки апеляційного суду, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю, витрати, понесені ОСОБА_1 за сплати судового збору за апеляційне оскарження судового рішення, компенсації не підлягають. Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2022 року -скасувати. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» - задовольнити. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу у сумі 3 050,80 грн та 2 481,00 грн судового збору. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 25 липня 2023 року. Головуючий суддя П.С. Абрамов Судді О.В. Прядкіна В.П. Пікуль