Постанова 4817 № 607/6617/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/6617/23Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О. Я. Провадження № 22-ц/817/721/23 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 липня 2023 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: Головуючої - Храпак Н.М. Суддів - Гірський Б. О., Бершадська Г. В., за участі секретаря - Дідух М.Є. та представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гнатюк Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу №607/6617/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 червня 2023 року, ухвалену суддею Герчаківською О.Я., за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою, - В С Т А Н О В И В: у червні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, де просив постановити ухвалу про забезпечення поданого ним позову до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою шляхом накладення арешту (заборони відчуження) на автомобіль LEXUS LS 460 L, об`єм двигуна 4608 см. куб., д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, належний ОСОБА_1 , в межах заявленого позову. Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позов є майновим і сума в 50 000 доларів США (2 266 720 грн) є дуже великою. Виникає ризик, що за час розгляду судом справи відповідач може здійснити відчуження майна і це утруднить як виконання рішення, або й унеможливить його виконання повністю. Заявник стверджує, що він достеменно володіє правдивою інформацією, що відповідач має намір уникнути цивільної відповідальності та негайно продати (відчужити) майно автомобіль LEXUS LS 460 L, об`єм двигуна 4608 см. куб., 2013 року випуску. Із джерел, яким можна достеменно вірити, і які, виходячи з етичних міркувань, ОСОБА_2 розкрити не може, так як це тісне коло його близьких знайомих і друзів, він дізнався про такі наміри відповідача ОСОБА_3 . Вважає, що за викладених обставин існує загроза відчуження ОСОБА_3 вказаного автомобіля і в такому випадку позивач буде позбавлений можливості на справедливий та реальний захист свого порушеного права та рішення суду буде невиконаним. Зауважив, що на розгляд та прийняття рішення за позовною заявою суду необхідний час. Слід враховувати і час вступу рішення суду в законну силу. І навіть за цей час відповідач може здійснити відчуження майна. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 червня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою відмовлено. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, де просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 07.06.2023 р. про відмову у забезпеченні позову скасувати повністю та постановити ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою шляхом накладення арешту (заборони відчуження) на автомобіль LEXUS LS 460 L належний ОСОБА_3 , в межах заявленого позову. Вважає оскаржувану ухвалу суду такою, що не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що сума майнового позову є значною для позивача. Вказує, що володіє інформацією про те, що відповідач ОСОБА_3 має намір уникнути цивільної відповідальності та продати (відчужити) майно - автомобіль LEXUS LS 460 L, об`єм двигуна 4608 см. куб., 2013 року випуску. Посилається на постанову КГС ВС від 09.06.2023 по справі №37з-23, де зазначається, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, де просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити і скасувати ухвалу Тернопільського межрайонного суду від 07.06.2023 та постановити ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_2 . Вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з того, що існує реальна загроза того, що ОСОБА_4 може відчужити автомобіль LEXUS LS 460 L, об`єм двигуна 4608 см.куб, 2013 року випуску. Це може бути зроблено для того, аби не віддавати борг. Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Юхман Я.В. подав відзив на апеляційну скаргу, де просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Вважає її безпідставною, а ухвалу суду першої інстанції законною і обґрунтованою. В обґрунтування доводів відзиву посилається на те, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гнатюк Д.С. при вирішенні апеляційної скарги поклалася на думку суду. Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Бурко О.В. подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, де вказав, що апеляційну скаргу підтримує та просить задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Юхман Я.В. в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленими про день та час слухання справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, що присутня у матеріалах справи. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гнатюк Д.С., перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи з наступного. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено достатніх підстав для застосування вказаного заходу забезпечення позову, а саме не додано жодних документів, зокрема щодо особи, якій вказаний автомобіль належить на праві власності, не вказано відомостей щодо вартості автомобіля, також не надано належних і достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав. Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Таким чином, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Судом встановлено, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 62000 доларів США, що еквівалентно 2266720 грн. за розпискою від 13 листопада 2021 року. Відповідачі щодо задоволення позовних вимог у відзиві заперечили, що свідчить про реальне існування спору між сторонами про стягнення боргу за договором позики. 06 червня 2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту (заборони відчуження) на автомобіль LEXUS LS 460 L, об`єм двигуна 4608 см. куб., д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, при цьому до заяви позивачем ОСОБА_2 не додано доказів, які б підтверджували власника вказаного автомобіля і не подано відомостей стосовно вартості автомобіля, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції позбавлений був можливості переконатися, що майно належить відповідачу і визначити співмірність застосованого заходу забезпечення із заявленими позивачем вимогами. Апеляційний суд не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_3 має намір уникнути цивільної відповідальності та продати (відчужити) майно - автомобіль LEXUS LS 460 L, об`єм двигуна 4608 см. куб., 2013 року випуску, оскільки такі твердження не доведені у суді першої інстанції та в апеляційному суді. Зокрема, позивачем не доведено та судом не встановлено обставин, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України). Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не наведено достатніх підстав для застосування вказаного заходу забезпечення позову, а саме не додано жодних документів, зокрема щодо особи, якій вказаний автомобіль належить на праві власності, не вказано відомостей щодо вартості автомобіля, також не надано належних і достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення. Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою. Викладені в апеляційній скарзі доводи є такими що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 червня 2023 року слід залишити без змін. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 червня 2023 року залишити без змін. Судові витрати покласти на позивача в межах сум ним понесених. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст рішення суду виготовлено 03 серпня 2023 року. Головуюча: Храпак Н.М. Судді: Гірський О.Б. Бершадська Г.В.