Ухвала КЦС ВС № 521/1461/20

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 серпня 2023 року м. Київ справа № 521/1461/20 провадження № 61-11261ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У січні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 08 квітня 2017 року у розмірі 85 284,43 грн. У травні 2021 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до АТ КБ «ПриватБанк», в якій просив визнати нікчемним договір кредитування у вигляді анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, укладений 08 квітня 2017 року між банком та ОСОБА_1 , та стягнути з банку на його користь моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 24 червня 2021 року відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 Бориспільський міськрайонний суд Київської області рішенням від 19 листопада 2021 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 08 квітня 2017 року в розмірі 62 042,90 грн та судові витрати в розмірі 1 529,21 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовив. Київський апеляційний суд постановою від 26 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2021 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви по цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасував, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду. Київський апеляційний суд постановою від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2021 року залишив без змін. У квітні 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року в частині того, якими мотивами користувався суд при проголошенні та складанні зазначеної постанови, за умови того, що в рамках того провадження, 26 грудня 2022 року цим же складом суду було скасовано ухвалу суду першої інстанції, як таку, що перешкоджала розгляду справи по суті, у зв`язку з чим, цивільна справа прийнята до розгляду (розглядається) судом першої інстанції. Київський апеляційний суд ухвалою від 17 травня 2023 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року. Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зміст мотивувальної та резолютивної частин постанови є чітким і зрозумілим, у мотивувальних частинах наведено обґрунтування прийнятих рішень, текст судових рішень є однозначним та не допускає подвійного трактування, заява про роз`яснення такого рішення задоволенню не підлягає. У липні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник просить ухвалу Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права й передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Згідно з вимогами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним й не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним й не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Статтею 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. За змістом зазначеної норми процесуального права судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Суть роз`яснення судового рішення полягає у тому, що суд не повинен надавати відповідь на нові питання та вирішувати нерозглянуті вимоги, він має роз`яснити положення ухваленого рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації. Якщо у заяві про роз`яснення судового рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення у нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні такого рішення. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, оскільки це судове рішення є чітким, ясним та зрозумілим, не допускає різних варіантів тлумачення, тоді як заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по своїй суті зводиться до незгоди із ухваленим судовим рішенням. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення. Отже, оскільки правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним й не викликає розумних сумнівів, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров