Постанова Київський апеляційний суд № 758/9625/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 758/9625/19 Головуючий у І інстанції Ларіонова Н.М. Провадження №22-ц/824/3411/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 01 серпня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Гаращенка Д.Р., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Нитченко Ганни Ростиславівни на рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 листопада 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: у липні 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Женева» звернулося з даним позовом до суду і просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 113605/0005XSGF від 22.07.2013 року у розмірі 80 970, 28 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що 22.07.2013 року між ПАТ «Платинум банк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) був укладений Договір про відкриття банківського рахунку, кредитного обслуговування та встановлення кредитного ліміту № 113605/0005XSGF, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 10 000 грн строком до 22.07.2016 року зі сплатою 29,99 % річних. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 10 000 грн. За період користування кредитними коштами Позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте заборгованість Позичальника перед банком в повному обсязі не була погашена. Згідно розрахунку заборгованості, станом на 08.07.2019 року за Позичальником обліковується заборгованість по сплаті основної суми кредиту у розмірі 25 062,08 грн, по сплаті відсотків за користування кредитом - 9897,12 грн. 22.03.2018 року між ПАТ «Платинум банк» та ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого ПАТ «Платинум банк» відступило ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА», а ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 113605/0005XSGF. Посилаючись на вказані обставини та вимоги статей 1049 та 625 ЦК України, ТОВ «ФК «Женева» просили суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними коштами, процентами за користування кредитом та пенею за порушення умов Кредитного договору, загальний розмір якої станом на 08.07.2019 року відповідно до розрахунку заборгованості становить 80 970,28 грн, з яких: 25062,08 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8240,45 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 9897,12 грн - заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 16 166,20 грн - заборгованість за нараховану пеню; 581,19 грн - заборгованість по комісії; 2 258,00 грн - 3% річних; 9814,98 грн - інфляційне збільшення боргу; 8 950,26 грн- нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18.03.2021 року замінено позивача ТОВ «Фінансова компанія «Женева» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16 листопада 2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволенов повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 113605/0005XSGF від 22.07.2013 року, яка виникла станом на 08.07.2019 року та складається з: 25062,08 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8240,45 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 9897,12 грн - заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору; 16166,20 грн - заборгованість за нараховану пеню; 581,19 грн - заборгованість по комісії; 2 258,00 грн - 3% річних; 9814,98 грн - інфляційне збільшення боргу; 8 950,26 грн - нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ, а всього - 80 970,28 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» судовий збір в розмірі 1921,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, з апеляційною скаргою в інтересах відповідача ОСОБА_1 звернулась представник - адвокат Нитченко Г.Р., яка, посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення по справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В доводах апеляційної скарги зазначає, що у період з жовтня 2012 року по листопад 2013 року ОСОБА_1 дійсно мав відносини з ПАТ «Платинум Банк» у рамках іншого договору - зі страхування життя від 30.10.2012 №698/3567CLBPS, зобов`язання за яким були повністю виконані. Під час здійснення чергового платежу за вказаним договором у липні 2013 року співробітник Банку запропонував відповідачу оформити міжнародну платіжну картку Visa Elektron, для обслуговування якої був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, по якому була встановлена кредитна лінія з лімітом 10 000,00 грн з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів клієнта на рахунку згідно з договором про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування та встановлення кредитного ліміту від 22.07.2013 року № 113605/0005XSGF. Однак, відповідач не користувався кредитними коштами. Підписавши договір, він навіть не отримував банківську пластикову картку на руки. Відповідач згадав про існування цього договору у вересні 2019 року після отримання ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у даній справі. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не дав оцінки вказаним обставинам, на які відповідач послався у відзиві на позовну заяву та не врахував, що відповідач не може нести жодного обов`язку з повернення коштів за кредитним договором, оскільки він не користувався кредитним коштами. Суд першої інстанції безпідставно вважав встановленим, що ПАТ «Платинум Банк» виконав свої договірні зобов`язання шляхом надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 10 000,00 грн, а відповідач, порушивши умови договору їх не повернув. Судом не враховано, що матеріали справи не містять жодного доказу, що за період дії договору (з 22.07.2013 по 22.07.2016) відбувався якийсь рух коштів за рахунком, відсутня виписка по рахунку, немає здійснення часткових платежів на погашення суми кредиту, на підставі яких можна було б встановити строки прострочених платежів. Крім того, відсутні докази про те, що Банк висував до відповідача будь-які вимоги щодо повернення коштів. Суд першої інстанції безпідставно вважав встановленим, що станом на 08.07.2019 року утворилась заборгованість відповідача за порушення умов договору у вказаному позивачем розмірі. При цьому, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції не навів мотивування щодо задоволення вимог про стягнення основної суми боргу в розмірі 25062,08 грн, тоді як за договором кредитний ліміт становив 10 000,00 грн, при тому, що доказів збільшення кредитного ліміту матеріали справи не містять. Крім того, на думку апелянта, висновок суду про набуття права вимоги за договорами відступлення прав вимоги є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів передачі прав вимоги ПАТ «Платинум Банк» до ОСОБА_1 , як до боржника за кредитним договором. Апелянт звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що позивачем визнано, що виписка по рахунку за кредитним договором № 113605/0005XSGF та детальний розрахунок відступленої суми боргу не були передані ПАТ «Платинум Банк» новому кредитору «ТОВ «ФК Женева», а тому лише первісний кредитор є розпорядником даної інформації. Всупереч цьому, суд першої інстанції безпідставно визнав встановленим, що позивач має право грошової вимоги до ОСОБА_1 . Одночасно із поданням апеляційної скарги представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Нитченко Г.Р. подано клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції згідно Акту про надання послуг за Договором про надання правової допомоги №02/02 від 25.02.2021 року. Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до положень частин першої, другої статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2013 р. між ПАТ «Платинум банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття банківського рахунку, кредитного обслуговування та встановлення кредитного ліміту № 113605/0005XSGF, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 10 000 грн строком до 22.07.2016 року зі сплатою 29,99 % річних (далі -Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору, Банк надає Клієнту у користування особистий спеціальний платіжний засіб - міжнародну платіжну картку VisaElectron (далі - Картка) з0 метою здійснення операцій, що передбачені Правилами користування банківською платіжною карткою, умовами кредитування та обслуговування поточного рахунку, за поточним рахунком, вказаним у п. 1.2. Відповідно до п. 1.2. Договору, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях. Банк здійснює кредитне обслуговування рахунку, шляхом надання Клієнту Кредитного ліміту у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії без забезпечення з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів Клієнта на рахунку (на споживчі потреби).(п. 1.3 Договору). Розмір Кредитного ліміту становить 10 000,00 грн (п. 1.4 Договору). Розмір щомісячного платежу становить 650,00 грн (п. 1.5 Договору). Розмір щомісячної комісії за кредитне обслуговування Рахунку становить 199,00 грн. (п. 1.6 Договору). Згідно з п. 1.7 Договору, строк дії Кредитного ліміту - 36 місяців з моменту укладення цього договору. У разі якщо Клієнт не користується Кредитним лімітом (або його частиною) протягом 6 місяців поспіль, Банк має право припинити дію Кредитного ліміту по закінченню такого шестимісячного терміну. Встановлено також, що 22.03.2018 року між ПАТ «Платинум банк» та ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого ПАТ «Платинум банк» відступило ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА», а ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором № 113605/0005XSGF. (том 1 а.с. 16-19) 16.01.2021 між ТОВ «ФК «Женева» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 16/01-01-П про відступлення прав вимоги та заміну кредитора, відповідно до якого ТОВ «ФК «Женева» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимогу за договором кредиту № 113605/0005XSGF (том 1 а.с. 71-77). Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції вважав встановленим те, що ПАТ «Платинум Банк» виконав свої договірні зобов`язання за кредитним договором шляхом надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 10000 грн. Відповідач, у свою чергу, порушив умови кредитного договору, а саме не виконав належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором та станом на 08.07.2019 утворилась заборгованість, яка становить 80 970,28 грн, з яких: 25062,08 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8240,45 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 9897,12 грн - заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору; 16166,20 грн- заборгованість за нараховану пеню; 581,19 грн - заборгованість по комісії; 2 258,00 грн - 3% річних; 9814,98 грн. - інфляційне збільшення боргу; 8 950,26 грн - нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ. Колегія суддів апеляційного суду із такими висновками не погоджується, оскільки вони не відповідають встановленим по справі обставинам та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. В частинах 1 та 2 статті 207 ЦК України закріплено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до частини 1статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. В частинах 1 та 2 статті 1054 ЦК України закріплено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що документи, долучені до позовної заяви, а також інші матеріали справи, не містять відомостей про те, що відповідач ОСОБА_1 отримав платіжну картку Visa Electronза договором № 113605/0005XSGF, укладеним із ПАТ «Платину Банк», та що він користувався встановленим умовами вказаного договору кредитним лімітом, а також період та обсяг використання кредитних коштів. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення. З наведеного слідує, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, то саме на нього покладено обов`язок надати докази на підтвердження видачі кредиту та його розміру. Позивачем не було надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду виписки з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я відповідача в ПАТ «Платинум Банк» згідно умов Договору № 113605/0005XSGF. Відсутність таких доказів не надає суду можливості перевірити обставини користування ОСОБА_1 кредитними коштами, обґрунтованість розрахунку загальної суми боргу, встановлення дійсного розміру кредитної заборгованості та визначення обсягу відповідальності боржника. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а отже не є належним доказом існування боргу. Слід також зазначити, що поданий позивачем розрахунок заборгованості (том 1 а.с. 13) суперечить обставинам, викладеним позивачем у позові. Так, обґрунтовуючи вимоги позову, Банк зазначав, що за період користування кредитними коштами Позичальником були здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте не в повному обсязі. У той же час, розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, не містить даних щодо здійснення позичальником часткового погашення заборгованості основної суми кредиту. Із поданого позивачем розрахунку заборгованості також вбачається, що кредитором здійснено нарахування заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами у розмірі 29,99% річних поза межами визначеного умовами Договору строку кредитування. Так, згідно з п. 1.7 Договору, строк дії Кредитного ліміту - 36 місяців з моменту укладення цього договору, тобто до 22.07.2016 року. У той же час, як зазначено у розрахунку заборгованості, кредитором здійснено нарахування відсотків із розрахунку 29,99% за період з 22.03.2018 по 08.07.2019 року. Таким чином, розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача можуть бути забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12. Розрахунок заборгованості з урахуванням 3% річних та пені із посиланням на положення статті 625 ЦК України, здійснений позивачем, також не відповідає вказаним вище вимогам закону, оскільки кредитор зазначив період розрахунку з 07.07.2016 по 08.07.2016, в той час як датою припинення договору є 22.07.2016 року. Вирішуючи спір, суд першої інстанції належним чином не дослідив наявні в матеріалах справи докази, та, як наслідок дійшов не правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. За таких обставин, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Нитченко Г.Р. підлягає задоволенню, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 листопада 2022 року - скасуванню, з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, у звязку із його необґрунтованістю. Відповідно до частини 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно із частиною 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. За положеннями частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Враховуючи наведене, за рахунок позивача підлягає відшкодуванню сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2881,50 грн та понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, які підтверджуються наявним в матеріалах справи Договором про надання правової допомоги №02/02 від 20.12.2021 року(а.с. 106-108 том 1), актом про надання послуг від 20.12.2022 року та квитанцією про оплату №120947493 від 20.12.2022, доданими до апеляційної скарги. Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нитченко Ганни Ростиславівни задовольнити. Скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 листопада 2022 року. Ухвалити по справі нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) понесені останнім судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2881,50 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, а всього 10 881 (десять тисяч вісімсот вісімдесят одну) гривень 50 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 01 серпня 2023року. Суддя-доповідач Д.О. Таргоній Судді: С.А. Голуб Д.Р. Гаращенко