Постанова КАС ВС № 640/33672/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 серпня 2023 року м. Київ справа №640/33672/21 адміністративне провадження № К/990/2912/23, № К/990/2486/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Кашпур О.В., суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 640/33672/21 за участю: секретаря судового засідання - Пушенко О.І., учасників справи: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Педенко Д.В., представника Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури - Була Р.Б. за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року, прийняте в складі головуючого судді Головань О.В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Беспалова О.О., суддів Парінова А.Б., Грибан І.О. УСТАНОВИВ: І. Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 29 від 13 вересня 2021 року про неуспішне проходженням атестації прокурором Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури від 19 жовтня 2021 року № 2784 к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва та з органів прокуратури, у зв`язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 20 жовтня 2021 року; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва та в органах прокуратури України з 21 жовтня 2021 року; - стягнути з Київської міської прокуратури на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 21 травня 2021 року до дати фактичного поновлення на роботі (посаді).

2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що під час виконання тестових завдань другого етапу атестації (анонімного тестування) у роботі комп`ютера (ноутбука) виникали технічні збої, програмне забезпечення тесту працювало уповільнено, зокрема під час переходу до наступних завдань програмне забезпечення "зависало" у часі, відбувалась затримка у завантаженні питання та варіантів відповідей, або автоматичний перехід до наступного питання. На думку позивача, програмне забезпечення неправильно оцінювало її відповіді, оскільки вона правильно відповіла на переважну більшість питань тесту, внаслідок чого позивачем отримано негативний результат другого етапу атестації. Також позивач посилалась на те, що з 29.09.2020 по 16.10.2020 перебувала на лікарняному, внаслідок чого станом на дату складання іспиту ще відчувала хворобливий стан здоров`я. До того ж, напередодні анонімного тестування позивач дізналася про смерть близького родича, що також суттєво впливало на психоемоційний та фізіологічний стан здоров`я позивача. Так, подана позивачем 09.11.2020 заява на ім`я голови третьої кадрової комісії прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), у якій вона просила перескласти іспит, була розглянута і задоволена на засіданні третьої кадрової комісії 19.11.2020, а тому для повторного розгляду заяви п`ятнадцятою кадровою комісією прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) не було підстав. ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 29 від 13 вересня 2021 року про неуспішне проходженням атестації прокурором Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ керівника Київської міської прокуратури від 19 жовтня 2021 року № 2784 к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва та з органів прокуратури, у зв`язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 20 жовтня 2021 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва та в органах прокуратури України з 21 жовтня 2021 року; стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 21 травня 2021 року до дати фактичного поновлення на роботі (посаді).

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача щодо повторного складання іспиту розглянута двічі різними комісіями, і за результатами прийнято різні рішення, що очевидно не може бути визнано обґрунтованим. Суд дійшов висновку про те, що після прийняття рішення про задоволення відповідної заяви позивача єдиними можливими діями третьої кадрової комісії прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) або будь-якої іншої кадрової комісії, яка продовжувала процедуру атестації позивача, було призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту, що зроблено не було.

5. У зв`язку з цим суд першої інстанції зазначав про те, що рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 29 від 13.09.2021 про неуспішне проходженням атестації прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно прийнято за результатами повторного розгляду заяви позивача від 09.11.2020 за наявності не виконаного попереднього рішення.

6. Оскільки вказане рішення п`ятнадцятої кадрової комісії стало підставою для прийняття наказу керівника Київської міської прокуратури від 19.10.2021 № 2784ц про звільнення ОСОБА_1 , тому суд визнав вказаний наказ протиправним та скасував.

7. З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивача на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року, викладено пункт резолютивної частини наступним чином: "Стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 21 травня 2021 року по 22 серпня 2022 року включно в розмірі 112 083,84 грн". В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року залишено без змін.

9. Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що звільнення позивача відбулося з порушеннями законодавства, що має наслідком визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення та наказу про звільнення з посади. Також суд апеляційної інстанції уважав правильним висновок суду першої інстанції про те, що поновлення на посаді, яку позивачка обіймала до звільнення, є достатнім та ефективним засобом захисту порушеного права, оскільки охоплює її поновлення на службі у органах прокуратури.

10. Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то у зв`язку із тим, що суд першої інстанції не визначив суму, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, судом апеляційної інстанції було змінено рішення суду першої інстанції в цій частині та визначено суму стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг

11. Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Офіс Генерального прокурора та Київська міська прокуратура подали касаційні скарги, в яких просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

12. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, Офіс Генерального прокурора та Київська міська прокуратура посилаються на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

13. Офіс Генерального прокурора у касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення без урахування висновків Верховного Суду, які викладено в постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 600/6322/21-а щодо порядку застосування положень п. 7 розділу І Порядку №221, з урахуванням положень п.п. 16, 17 розділу ІІ Закону України №113-ІХ та п.6 розділу ІІІ Порядку №221; п. 7 Порядку № 233 щодо повноважень членів кадрових комісій; п. 8 Порядку №221, згідно з яким за результатами атестації прокурора відповідні кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

14. Київська міська прокуратура у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 640/24206/20, від 26 травня 2022 року у справі № 640/594/20, від 14 березня 2018 року у справі № 822/1832/16, від 24 жовтня 2018 року у справі № 820/5932/16, від 19 червня 2019 року у справі № 2-а-1648/00(2-а/215/1516) та у постанові Верховного Суду України від 14 січня 2014 року у справі № 21-395а13.

15. Також, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що судами не враховані позиції Верховного Суду стосовно проходження процедури атестації прокурорами відповідно до положень Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, Порядку проходження прокурорами атестації № 221, викладені у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 600/6322/21-а, від 21 вересня 2021 року у справах № 200/5038/20-а, від 21 вересня 2021 року у справі № 160/6204/20, від 24 вересня 2021 року у справі № 160/6596/20, від 10 листопада 2021 року у справі № 160/6065/20, від 17 листопада 2021 року у справі № 340/1673/20, від 25 листопада 2021 року у справі № 160/5745/20, від 25 січня 2022 року у справі № 160/6238/20, від 15 лютого 2022 року у справі № 480/3758/20.

16. У судовому засіданні представник Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури підтримав вимоги касаційних скарг та просив Суд задовольнити їх вимоги. ІV. Позиція інших учасників справи

17. Представник позивача надав до суду відзиви на касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури, в яких просить касаційні скарги залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

18. Позивач та її представник у судовому засіданні просили Суд відмовити у задоволенні касаційних скарг. V. Рух справи у суді касаційної інстанції

19. Ухвалами Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А., від 30 січня 2023 року відкриті касаційні провадження за скаргами Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року.

20. Касаційні провадження відкриті на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

21. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2023 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 серпня 2023 року. VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

22. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 з 21.10.2010 працювала на різних посадах в органах прокуратури.

23. Наказом Прокуратури м. Києва від 14.12.2015 № 4295к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 м. Києва.

24. Позивачем 15.10.2019 подано заяву Генеральному прокурору за відповідною формою про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

25. ОСОБА_1 успішно пройшла перший етап атестації, і рішенням № 3 другої кадрової комісії прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 30.10.2020 була допущено до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки.

26. За наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки, що відбувся 09.11.2020, позивач набрала 89 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту.

27. ОСОБА_1 09.11.2020 звернулась до голови третьої кадрової комісії з атестації прокурорів із заявою, в якій просила надати їй можливість повторно здати іспит через хворобливий стан та у зв`язку із збоями у роботі комп`ютера.

28. На засіданні Третьої кадрової комісії прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) 19.11.2020 (протокол № 11) розглядалося питання, в тому числі щодо заяви ОСОБА_1 від 09.11.2020, та за результатами розгляду вирішено призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 , оскільки вказані причини могли негативно вплинути на об`єктивний результат тестування.

29. Наказом Генерального прокурора від 22.07.2021 № 239, зі змінами, внесеними згідно з наказом Генерального прокурора від 04.08.2021 № 248, створено п`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих). 30. 26.08.2021 проведено засідання п`ятнадцятої кадрової комісії прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), на якому повторно розглянуто питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 . За результатами розгляду вказаного питання прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви.

31. Зокрема, зазначено про те, що згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, проходження тестування з боку ОСОБА_1 було завершено, під час проведення тестування звернень від ОСОБА_1 до робочої групи та до членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин відповідно до п. 7 розділ І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 не складалися. ОСОБА_1 з`явилась на іспит і до початку тестування не подала до кадрової комісії заяву про перенесення дати іспиту у зв`язку із поважною причиною (незадовільний стан здоров`я). 32. 13.09.2021 п`ятнадцятою кадровою комісією прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення № 29 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", згідно з яким ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрала 89 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту; вона не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації.

33. Наказом керівника Київської міської прокуратури від 19.10.2021 2784ц на підставі пп. 2 п. 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва з 20.10.2021.

34. Уважаючи рішення п`ятнадцятої кадрової комісії та наказ керівника Київської міської прокуратури незаконними, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом. VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

35. Конституція України. Частина друга статті

19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

37. Статтею 4 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

38. Законом № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни. Статтею 14 Закону № 1697-VII у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України «Про прокуратуру» кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ. У тексті Закону № 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури». Згідно з пунктом 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації. Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Пунктом 14 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. В силу приписів пп. 2 п. 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

39. На виконання вимог Закону № 113-IX, наказом Генерального прокурора № 221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі -Порядок № 221). За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена Розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур. У відповідності до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора. Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Пунктами 6-8 розділу I Порядку № 221 визначено, що атестація включає в себе три етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку. Відповідно до пункт 3 розділу IІ Порядку № 221 тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів. Пунктом 6 розділу IІІ Порядку № 221 визначено, що прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора. Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку № 221 у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії. Пунктом 6 розділу V Порядку № 221 визначено, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

40. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

41. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційних скарг.

42. Касаційні провадження у цій справі відкриті з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

43. Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання щодо правомірності прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження позивачем атестації та прийняття на підставі цього наказу про звільнення.

44. Верховний Суд за подібних обставин справи, суті спору і правового регулювання у постановах від 30 листопада 2022 року у справі №600/6322/21-а, від 22 грудня 2022 року у справі № 160/22578/21, від 02 лютого 2023 року у справі № 200/15948/21, від 08 лютого 223 року у справі № 560/17141/21 уже висловив правовий висновок, який полягає у наступному.

45. У вказаних справах Верховний Суд висловив правову позицію з приводу застосування положень пунктів 16, 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IХ, яка полягає у тому, що набрання прокурором за наслідками першого або другого етапу атестації кількості балів, яка є меншою від прохідного балу для успішного складання іспиту, є для кадрової комісії підставою для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації і недопуску до наступного етапу атестації; рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є підставою для звільнення прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX.

46. Крім того, у наведених справах Верховний Суд зазначив, що після кожного етапу атестації кадрова комісія приймає рішення. Зокрема щодо другого етапу атестації (складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки), то кадрова комісія має ухвалити рішення: або про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрова комісія такого рішення щодо позивача не ухвалила, натомість ухвалила рішення за заявою прокурора про призначення нової дати складання іспиту, яке, на думку суду, суперечило Порядку № 221, тому що повторне складення іспиту можливе, коли про обставини, які впливають на його проходження, повідомлено до його початку або коли прокурор повідомив про них під час проходження іспиту (до його завершення).

47. Поряд із цим Верховний Суд у вказаних справах зазначив, що таких обставин не було, а тому дійшов висновку, що протокольне рішення кадрової комісії було безпідставне.

48. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що за результатом проходження 09 листопада 2020 року іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 набрала кількість балів, що є меншим прохідного балу для успішного складання іспиту. Із заявою щодо повторного складання іспиту позивач зверталась до комісії вже після завершення тестування.

49. Таким чином, Верховний Суд констатує, що відсутні підстави для призначення нового часу (дати) складання прокурором відповідного іспиту для позивача згідно з приписами пункту 7 Порядку № 221.

50. Отже, у спірних правовідносинах склалася ситуація, коли правові підстави для призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту для позивача відсутні, проте стосовно неї не прийнято будь-якого рішення, яке передбачене пунктом 8 розділу І Порядку № 221.

51. Стосовно рішення третьої кадрової комісії, оформлене протоколом № 11 від 19 листопада 2020 року за наслідками розгляду заяви позивача, то колегія суддів Верховного Суду зазначає про те, що воно є процедурним і таким, що суперечить Порядку № 221, а тому є безпідставним та не може братися до уваги, оскільки є необов`язковим для п`ятнадцятої кадрової комісії.

52. З урахуванням того, що третя кадрова комісія за результатами іспиту позивача не ухвалила рішення відповідно до пункту 8 розділу І Порядку № 221 (тобто про успішне або неуспішне проходження прокурором атестації), таке рішення ухвалила п`ятнадцята кадрова комісія, яке, на думку колегії суддів Верховного Суду, відповідає вимогам Порядку № 221 і є правомірне.

53. Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, крім випадків її проходження прокурорами та слідчими органів прокуратури, зазначеними в підпункті 3 пункту 7 цього розділу, забороняється.

54. Зважаючи на наведене, оскільки ОСОБА_1 за наслідками складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички набрала кількість балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, п`ятнадцята кадрова комісія, ухваливши спірне рішення, яке є предметом позову, діяла відповідно до наведених приписів Закону № 113-ІХ і Порядку № 221, а тому підстави для його скасування відсутні, відтак Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

55. За наявності відповідного рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, зважаючи на те, що підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX передбачено звільнення прокурорів та слідчих органів прокуратури, яке пов`язане, зокрема, з наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що наказ керівника Київської міської прокуратури від 19 жовтня 2021 року № 2784 к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва та з органів прокуратури, виданий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають.

56. Враховуючи те, що позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії і наказу про звільнення, які не підлягають задоволенню, відповідно ці вимоги також не можуть бути задоволені.

57. Отже, колегія суддів Верховного Суду визнає такими, що знайшли підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень доводи скаржників про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

58. Згідно з частинами першою - третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

59. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

60. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

61. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг Верховний Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, належним чином установивши фактичні обставини справи, допустили неправильне застосування норм матеріального права та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

62. За наведеного правового регулювання та обставин справи касаційні скарги слід задовольнити, скасувати оскаржувані судові рішення та в порядку статті 351 КАС України ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові. Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Київської місцевої прокуратури задовольнити.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі № 640/33672/21 скасувати.

3. Ухвалити у справі № 640/33672/21 нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий: О. В. Кашпур Судді: О.Р. Радишевська С.А.Уханенко