Постанова 4855 № 640/33672/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/33672/21 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Парінова А. Б., Грибан І.О. за участю секретаря: Рожок В. В. позивача ОСОБА_1 , представника позивача Педенко Д. В., представників відповідачів Гавнилюк О. М., Були Р.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 22.08.2022) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 29 від 13.09.2021 року про неуспішне проходженням атестації прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури О.О. Кіпера від 19.10.2021 № 2784 к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва та з органів прокуратури, у зв`язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 20.10.2021 року; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва та в органах прокуратури України з 21.10.2021 року; - стягнути з відповідача - Київської міської прокуратури на користь позивача - ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 21 травня 2021 року до дати фактичного поновлення на роботі (посаді). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року позов задоволено у повному обсязі. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачами подано апеляційну, в якій апелянти просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема зазначено, що П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення № 29 від 13.09.2021 року про неуспішне проходженням атестації позивачем, оскільки останньою завершено другий етап атестації, однак не набрано необхідної кількості балів. До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційні скарги, відповідно до змісту якого позивачем щодо задоволення вимог апелянтів заперечено. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, заслухавши пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 21.10.2010 р. працювала на різних посадах в органах прокуратури. Наказом прокуратури м. Києва від 14.12.2015 р. за №4295к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва. 25.09.2019 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 р. №113-ІХ, згідно з п. 6, 7, 9, 10, 19 р. ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" якого (в первісній редакції) передбачено наступне. З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації. Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав, в тому числі, 1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію. ОСОБА_1 15.10.2019 р. подала заяву за відповідною формою; нею успішно пройдено перший етап атестації, і рішенням №3 Другої кадрової комісії прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення №3 від 30.10.2020 р. про допуск прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки, згідно з яким до відповідного переліку включено і позивачку. 09.11.2020 р. ОСОБА_1 приймала участь у другому етапі атестації - у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки, за результатами якого нею набрано 89 балів. Також 09.11.2020 р. позивач подала заяву на ім`я голови Третьої кадрової комісії прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), у якій просила перескласти іспит у зв`язку з технічними причинами (робота комп`ютеру). На засіданні Третьої кадрової комісії прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) 19.11.2020 р. розглядалося питання, в тому числі, щодо заяви позивача від 09.11.2020 р., і за результатами розгляду вирішено - відповідно до п. 7 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 , оскільки вказані причини могли негативно вплинути на об`єктивний результат тестування.(протокол №11). В подальшому нова дата проходження іспиту позивачем не визначалася. Наказом Генерального прокурора від 22.07.2021 №239, зі змінами внесеними згідно з наказом Генерального прокурора від 04.08.2021 №248 створено П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих). 26.08.2021 р. проведено засідання П`ятнадцятої кадрової комісії прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), на якому повторно розглянуто питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 (п. 8). За результатами розгляду вказаного питання прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви. Зокрема, зазначено про те, що згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, проходження тестування з боку ОСОБА_1 було завершено, під час проведення тестування звернень від ОСОБА_1 до робочої групи та до членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин, відповідно до п. 7 розділ І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 р. №221, не складалися. 13.09.2021 р. П`ятнадцятою кадровою комісією прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення №29 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", згідно з яким ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрала 89 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту; вона не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації. Наказом Керівника Київської міської прокуратури від 19.10.2021 р. №2784ц на підставі пп. 2 п. 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва, керуючись ст. 11 Закону України "Про прокуратуру" з 20.10.2021 р. Позивач вважаючи вказаний наказ протиправним звернулась до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначаються Законом України "Про прокуратуру". Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена статтею 16 Закону України "Про прокуратуру", є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України "Про прокуратуру" прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом. 25.09.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", яким запроваджено реформування системи органів прокуратури. На виконання викладених вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації. Згідно з п.1 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, атестація прокурорів - це встановлена Розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур. Відповідно до п.3 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, атестація проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію. Згідно з п.6 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, атестація включає в себе три етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання (п. 6 розділу І Порядку №221). Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди (п.7 розділу І Порядку №221). Відповідно до п.9 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку. Положеннями Розділу II Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, передбачено, що після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). Перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту. Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Згідно розділу ІІІ Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу ІІ цього Порядку. Зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту. Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Пунктом 2 наказу Генерального прокурора від 07.10.2020 №474 (який розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора) визначено, що для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки необхідно отримати 93 бали. Відповідно до розділу V Порядку №221 уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії. У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії. Рішення кадрових комісій, протоколи засідань, матеріали атестації прокурорів зберігаються в органі прокуратури, при якому функціонує відповідна кадрова комісія. Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством. Згідно з п. п.2 п.19 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури. Відповідно до п. 11, п. п. 7 п.22 Розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" кадрові комісії Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур утворюються як органи забезпечення проведення атестації прокурорів. Перелік і склад кадрових комісій визначається Генеральним прокурором (пп.8 п.22 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури") та у разі необхідності може бути змінений (п.19 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233). Як вірно зауважено судом першої інстанції, мета, процедура та правові наслідки атестації прокурорів чітко визначені та врегульовані Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури". Положення цього закону, що регулюють процедуру проходження атестації прокурорів, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Вказане підтверджується поданням позивачкою заяви про переведення та про намір пройти атестацію. Запровадження Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" атестації прокурорів як однієї з умов для їх переведення пов`язане, в тому числі, із створенням передумови для побудови системи прокуратури, кадровим перезавантаженням органів прокуратури та способом перевірки та оцінки кваліфікацій чинних прокурорів на відповідність їх посадам прокурора в таких органах. Така атестація визначена законодавцем та відбувалась у спосіб і порядок, який є діючим і стосується усіх прокурорів, які виявили намір пройти атестацію, а тому не може вважатись протиправною чи такою, що носить дискримінаційних характер по відношенню до позивачки. 09.11.2020 р. ОСОБА_1 подано заяву на ім`я голови Третьої кадрової комісії прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), у якій просила перескласти іспит у зв`язку з технічними причинами (робота комп`ютеру), і вказана заява розглянута на засіданні Третьої кадрової комісії прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) 19.11.2020р., і за результатами розгляду вирішено її задовольнити. Проте, замість призначення для позивача нової дати складання іспиту 26.08.2021 р. проведено засідання іншої комісії - П`ятнадцятої кадрової комісії прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), на якому повторно розглянуто питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 , і за результатами розгляду вказаного питання прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви. Колегія суддів звертає увагу, що у рішенні П`ятнадцятої кадрової комісії наявне лише посилання на результати складання позивачем іспиту. Водночас, відсутня будь-яка мотивація із зазначенням обставин, що вплинули на прийняття такого рішення, враховуючи наявність протоколу Третьої кадрової комісії від 19.11.2020 щодо призначення нових часу та дати складання іспиту. Таким чином, новостворена П`ятнадцята кадрова комісія, приймаючи рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, використала як підставу результати складання іспиту, без урахування рішення Третьої кадрової комісії, викладене у протоколі від 19.11.2020 щодо виключення ОСОБА_1 зі списку осіб, які 09.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Рішення Третьої кадрової комісії, оформлене протоколом від 19.11.2020 на час розгляду справи судом першої інстанції та на час апеляційного провадження в справі не скасовано та не втратило чинності. Відтак, колегія суддів зазначає, що станом на час розгляду справи існує два протилежних рішення, а саме: рішення Третьої кадрової комісії про призначення позивачу нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, оформлене протоколом від 19.11.2020, та рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021, яким вирішено визнати проходження прокурором атестації неуспішним, без проведення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички. Верховним судом України від 03.06.2021 у справі №640/9398/20 висловлено правову позицію у подібних правовідносинах. Суд констатував, що якщо у процесі проходження прокурорами атестації на етапі складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки мали місце технічні проблеми, то такий іспит є таким, що не відбувся з причин незалежних від членів комісії та особи, яка його складала. За таких обставин, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора, якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин незалежних від членів комісії та прокурора (п.79 постанови). Аналізуючи положення Порядку №221 та Закону України "Про прокуратуру", суд констатує, що означеними нормативно-правовими актами не передбачено можливості перегляду рішень чи можливості прийняття іншого рішення іншою комісією, без реалізації попередньо прийнятого рішення. Тобто постановлення іншого рішення П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №29 про неуспішне проходження атестації, суперечить принципу правової визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Варто також звернути увагу, що на момент проходження позивачкою атестації П`ятнадцята кадрова комісія ще не була утворена та не приймала безпосередню участь у атестації, а її члени були відсутні під час проходження позивачкою атестації, що виключає можливість реалізації позивачкою права звернутися до них з відповідними зауваженнями щодо проходження атестації. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. Враховуючи зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо невмотивованості та протиправності прийнятого П`ятнадцятою кадровою комісією рішення від 13.09.2021 №29, а відповідно, наявності підстав для скасування такого. Більш того, як при вирішенні спору в суді першої інстанції так ї при апеляційному розгляді встановлено, що при складанні іспиту позивачка неодноразово зверталась до членів кадрової комісії щодо технічних проблем які виникли при складанні тесту також повідомляла про погане самопочуття. Дійсно, матеріали справи не містять актів складених членами кадрової комісії щодо фіксування технічних несправностей комп`ютерної техніки чи програмного забезпечення при складанні позивачем атестації та щодо поганого самопочуття. Більш того, щодо повідомлення про погане самопочуття позивачці було запропоновано звернутись до медичного пункту вже після складання тестування. Поряд із цим, представниками апелянтів не спростовано пояснень позивачки, що такі звернення були однак жодних актів членами комісії складено не було. На запитання колегія суддів представником апелянта зазначено, що чинним порядком не передбачено іншого фіксування виникнення обставин, що перешкоджають та/або унеможливлюють складання прокурором тестування, аніж складання членами кадрової комісії акту також не передбачено механізм дій прокурора, у випадку, якщо члени кадрової комісії відмовлять у складанні такого акту. З огляду на ту обставину, що позивач все ж після завершення складання тестування звернулась щодо надання медичної допомоги, її незадовільне самопочуття було зафіксовано того ж дня, у суду відсутні підстави вважати, що останньою вживались заходи щодо повідомлення членів кадрової комісії про неможливість проходження тестування. Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах копією запису медичної сестри, складеного 09.11.2020 о 12:00год (т.1 а.с. 53). При цьому колегія суддів критично оцінює посилання апелянтів на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 30.11.2020 ухвалену у справі № 600/6322/21-а, оскільки така не є аналогічною з даною справою. Як вбачається із змісту вказаної постанови, Верховний Суд відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не повідомлено членів комісії про існування обставин що ускладнюють складання іспиту до його початку, або при складанні такого. Натомість, в рамках даного спору судом встановлено, що позивачем повідомлялось членів комісії під час складання іспиту, як про технічні несправності так і про погіршення самопочуття. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що звільнення позивачки відбулося з порушеннями законодавства, що має наслідком визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивачки з посади. Згідно приписів частини 1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Тобто, поновлення на посаді, яку позивачка обіймала до звільнення, є достатнім та ефективним засобом захисту порушеного права, оскільки охоплює її поновлення на службі у органах прокуратури. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивачки є поновлення її на посаді, з якої останню було звільнено. З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до переконання , що рішення суду у даній справі постановлено при повному з`ясуванні обставин справи та із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції. Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу колегія судів зазначає, що задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд першої інстанції не визначив в які сумі підлягає стягненню з відповідачів такий середній заробіток. Відповідно до ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Згідно з п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100. Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку. Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100. Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно з п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Київської міської прокуратури від 19.10.2021 р. №2784ц ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва з 20.10.2021 р., натомість рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2022 року позивача поновлено на посаді яку вона займала. Період вимушеного прогулу за який підлягає виплаті середній заробіток складає 319 робочих днів. Згідно наявної в матеріалах довідки Київської міської прокуратури № 21/495 від 20.10.21 середньоденна заробітна плата позивача складає 351,36 грн (т.1 а.с. 138). Відтак, розмір середнього заробітку, за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з відповідача становить 112 083,84 грн (351,36 грн х 319 робочих днів). Наведені вище обставини є підставою для зміни судового рішення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги - задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити, включивши до мотивувальної та резолютивної частини рішення висновки суду щодо розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з відповідача. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року змінити, виклавши пункт резолютивної частини наступним чином : «Стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 21 травня 2021 року по 22 серпня 2022 року включно в розмірі 112 083,84 грн.». В іншій частині Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 21.12.2022)