Ухвала КГС ВС № 922/1690/21

УХВАЛА 03 серпня 2023 року м. Київ cправа № 922/1690/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кондратової І.Д., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Стойка О.В., судді - Попков Д.О., Істоміна О.А.) від 29.05.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 4 749 869, 27 грн, ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства у розмірі 4 749 869, 27 грн (де: основний борг - 4 329 125, 00 грн; 3% річних в розмірі 76 394, 04 грн; збитки від інфляції в розмірі 344 350, 23 грн).

2. Позов обґрунтований невиконанням відповідачем за договором купівлі-продажу від 13.08.2020 зобов`язання з оплати переданої йому у власність частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореола" Компанія з управління активами".

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2021, позов задоволено повністю.

4. Постановою Верховного Суду від 09.06.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2021 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Після нового розгляду справи рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2023 року позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 4 749 869, 27 грн (з яких: основний борг - 4 329 125,00 грн; 3% річних в розмірі 76 394, 04 грн; інфляційні втрати в розмірі 344 350,23 грн), а також суму судових витрат у розмірі 71 338, 50 грн. 6. 29.05.2023 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив повністю. Стягнув з позивача на користь відповідача судовий збір у розмірі 356 240,22 грн (за подання апеляційних скарг та касаційної скарги). 7. 10.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

9. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

10. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

11. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

12. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

13. Відповідно до вимог касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 142 496,08 грн (1,5% від 4 749 869,27 грн * 200%).

14. До касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

15. Водночас скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення касаційного розгляду справи. В обґрунтування зазначає, що перебуває у досить складному фінансовому становищі, коштів для сплати судового збору не має, і судовий збір, який він має сплатити перевищує 5 відсотків розміру доходу, отриманого ним за минулий рік.

16. Розглянувши клопотання провідстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення судом касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

17. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

18. Отже суд, враховуючи майновий стан сторони, наділений правом відстрочити або розстрочити сплату судового збору: (1) за клопотанням фізичних осіб - позивачів, тільки за наявності певних умов, або (2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

19. При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

20. При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

21. На підтвердження свого майнового стану заявник надає довідки № 0000-000004 від 18.05.2022 та № 0000-000001 від 20.06.2023 з місця роботи про розмір заробітної плати з серпня 2021 року по лютий 2022 рік, а також з червня 2022 року по травень 2023 року. Також скаржник посилається про відкрите виконавче провадження, яким було накладено арешт на кошти та майно заявника.

22. Водночас подані скаржником довідки не є достатніми та допустимими доказами на підтвердження доводів щодо відсутності коштів для сплати судового збору.

23. Верховний Суд зауважує, що скаржником не надано довідки про доходи фізичної особи за попередній рік виданою органом Державної податкової служби України, інформації із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

24. Крім того, скаржником не наведено жодних обставин які б свідчили про наявність умов щодо подальшої зміни майнового стану та можливості сплати судового збору до ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

25. Суд зазначає, що стаття 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання заявника касаційної скарги на відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати.

26. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20 наведено висновок про застосування норм права про те, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

27. Беручи до уваги вищевикладене та оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, та з огляду на імперативні приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.

28. При цьому, Верховний Суд зазначає, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

29. Оскільки до касаційної скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, і у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, касаційна скарга залишається в цій частині без руху для надання скаржнику строку на усунення встановлених недоліків.

30. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

31. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 ГПК України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 922/1690/21.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 922/1690/21 залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: - надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 142 496,08 грн.

4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Кондратова