LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4875922/1690/21

від 10.12.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Анікіної Катерини Євгенівни залишити без задоволення.

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/1690/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В. за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Анікіної Катерини Євгенівни (вх. № 2852 Х/2) на окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі №922/1690/21, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жигалкіним І.П., ухвалу підписано 30.08.2021, за позовом фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків, до фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків, про стягнення коштів ВСТАНОВИВ: 02.06.2021 Господарським судом Харківської області відкрито провадження по справі №922/1690/21 за позовом Фізичної особи ОСОБА_2 (надалі - позивач), який звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - відповідач) суми заборгованості у розмірі 4749869,27 грн, з яких основний борг - 4329125,00 грн; 3% річних у розмірі 76394,04 грн; збитки від інфляції в розмірі 344350,23 грн, а також стягнення судових витрат. Під час розгляду даної справи, 26.08.2021 Господарським судом Харківської області постановлено окрему ухвалу щодо адвоката Анікіної Катерини Євгенівни, яку вирішено направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (36020, місто Полтава, вул. Котляревського, 6 офіс 2) щодо неналежного виконання професійних обов`язків адвокатом Анікіною Катериною Євгеніївною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1844 від 10.10.2017 видане Радою адвокатів Полтавської області на підставі рішення №13 від 10.10.2017) для вирішення питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності; зазначено про необхідність повідомлення про результати розгляду окремої ухвали суду від 26.08.2021 у справі №922/1690/21 Господарський суд Харківської області у двомісячний строк з дня отримання цієї ухвали. Не погодившись з вказаною окремою ухвалою місцевого господарського суду, представник ОСОБА_1 адвокат Анікіна К.Є. звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі №922/1690/21. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Анікіної Катерини Євгенівни (вх. № 2852 Х/2) на окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі №922/1690/21; призначено розгляд справи на 19.10.2021. Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 19.10.2021 з розгляду апеляційної скарги на окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі №922/1690/21 розпочалось за участю представників ОСОБА_1 адвоката Бородіна Тараса Володимировича, адвоката Анікіної Катерини Євгенівни, адвоката Нестеренка Станіслава Олеговича, які надали пояснення щодо обставин даної справи з урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги. Водночас, за твердженням адвоката Бородіна Т.В. та адвоката Нестеренко С.О. апеляційний перегляд окремої ухвали суду є неможливим без апеляційного перегляду рішення суду у даній справі. Також, адвокатом Бородіним Т.В. заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишено судом апеляційної інстанції без задоволення. Водночас, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021, зокрема, оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Анікіної Катерини Євгенівни (вх. № 2852 Х/2) на окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі №922/1690/21 до 29 жовтня 2021 року до 11:00 години, про що повідомлено учасників справи в порядку статей 120, 268 ГПК України. 28.10.2021 до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 адвоката Анікіної Катерини Євгенівни надійшли додаткові пояснення (вх. № 12427), в яких повідомлено про те, що відповідно до висновку члена Вищої ради правосуддя від 14.09.2021 за наслідками розгляду повідомлення судді Господарського суду Харківської області Жигалкіна І.П. про втручання у його діяльність, не встановлено фактів такого втручання. Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Анікіної Катерини Євгенівни (вх. № 2852 Х/2) на окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі №922/1690/21 до розгляду Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у даній справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України. Вказане клопотання мотивоване тим, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у даній справі, в якій апелянт обґрунтовує наявність підстави у відповідності до пункту 2 частини 3 статті 277 ГПК України для скасування рішення суду (пункт 19 цієї скарги) та просить надати оцінку щодо обґрунтованості заявленого відводу за наслідками розгляду вказаної апеляційної скарги. Вважає, що вирішення цього питання під час апеляційного перегляду рішення суду має вирішальне значення для визнання дій щодо заявленого відводу як зловживання процесуальними правами. В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 29.10.2021 представник ОСОБА_1 адвокат Анікіна К.Є. надала додаткові пояснення щодо обставин справи, а також підтримала клопотання про зупинення даного апеляційного провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у додаткових поясненнях. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Анікіної К.Є. про зупинення апеляційного провадження. Оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Анікіної Катерини Євгенівни (вх. № 2852 Х/2) на окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі №922/1690/21 до 25 листопада 2021 року до 15:45 години, про що повідомлено учасників справи в порядку вимог статей 120, 268 ГПК України. До того ж, колегією суддів вирішено здійснювати дане апеляційне провадження із застосуванням розумного строку розгляду справи, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення справедливого судового захисту, з урахуванням доводів апелянта щодо неможливості розгляду апеляційної скарги в даному провадженні до вирішення питання в іншому апеляційному провадженні (щодо оскарження рішення суду). Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 25.11.2021 розпочалось за участю представників відповідача адвоката Анікіної К.Є., адвоката Бородіна Т.В. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, Водночас, враховуючи, що в судовому засіданні суду апеляційної інстанції з апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду у даній справі оголошено перерву до 10 грудня 2021 року до 10:00 години, колегія суддів дійшла висновку про неможливість закінчення розгляду даної апеляційної скарги на окрему ухвалу, у зв`язку з чим в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.11.2021 відповідно до вимог частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.12.2021 до 10:30 години. Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 10.12.2021 розпочалось за участю представників відповідача адвоката Анікіної К.Є. та адвоката Бородіна Т.В. Проте, враховуючи оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги відповідача на рішення суду у даній справі до 10.12.2021 до 15:00 години, в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.12.2021 відповідно до вимог частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву з розгляду апеляційної скарги представника відповідача адвоката Анікіної К.Є. на окрему ухвалу до 10.12.2021 до 15:30 години. Після закінчення оголошеної в судовому засіданні перерви присутній в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду представник відповідача адвокат Анікіна К.Є. підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просила суд її задовольнити та скасувати окрему ухвалу. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини. З матеріалів справи вбачається, що у травні 2021 позивач - ОСОБА_2 , звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 4329125,00грн основного боргу, 3% річних в розмірі 76394,04 грн та збитків від інфляції в розмірі 344 350,23грн (т.1, а.с. 1-3). Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем за договором купівлі-продажу від 13.08.2020 зобов`язання з оплати переданої йому у власність частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореола" Компанія з управління активами" (код ЄДРПОУ 37094052), що є порушенням умов договору, з посиланням на ст.ст.11, 15, 16, 202, 509, 526, 610, 625, 626, 655, 656 Цивільного кодексу України. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання на 17.06.2021. Також, вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (т.1, а.с. 19-20). Матеріалами справи підтверджується вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі № 922/1690/21 - 10.06.2021, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с. 21). В подальшому, ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2021 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі відбудеться 01 липня 2021 року; ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження до 04 серпня 2021 року, підготовче засідання відкладено 15 липня 2021 року; ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2021 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі відбудеться 22 липня 2021 року; ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03 серпня 2021 року; ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2021 повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі відбудеться 26 серпня 2021 року. Під час розгляду справи до суду першої інстанції від ТОВ "Луцька аграрна компанія" надійшла заява (вх. № 17086 від 22.07.2021) про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, яку ухвалою суду від 22.07.2021 повернуто заявнику без розгляду, як таку, що подана без додержання вимог процесуального закону щодо повідомлення інших учасників справи (т.1, а.с. 144-147). 18 серпня 2021 року до місцевого господарського суду від представника Фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Анікіної Катерини Євгенівни надійшла заява (вх. № 19419 від 18.08.2021) про відвід судді Жигалкіна І.П. від розгляду справи № 922/1690/21 у зв`язку, в тому числі, з порушенням порядку визначення судді передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України (т.1, а.с. 196-201). Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 залишено без розгляду заяву (вх. № 19419 від 18.08.2021) представника Фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Анікіної Катерини Євгенівни про відвід судді на підставі частини третьої статті 43 ГПК України та частини 2 статті 118 ГПК України, судом також було визнано заявлений відвід зловживанням процесуальними правами. 26.08.2021 Господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану окрему ухвалу щодо адвоката Анікіної Катерини Євгенівни. Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що за наслідками розгляду заяви (вх. №19419 від 18.08.2021) про відвід судді, поданої на стадії розгляду справи по суті, з урахуванням тверджень щодо строку звернення з даною заявою, судом визнано заявлений адвокатом Анікіною Катериною Євгеніївною відвід як зловживання процесуальними правами, а отже, з посиланням на приписи статті 246 ГПК України місцевий господарський суд визнав вказані вище обставини як неналежне виконання професійних обов`язків адвокатом Анікіною К.Є. та з метою подальшого запобігання неналежного виконання нею своїх професійних обов`язків дійшов висновку про необхідність надіслати до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області дану окрему ухвалу для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Апеляційна скарга мотивована непогодженням заявником з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості заяви представника відповідача адвоката Анікіної К. Є. (вх. №19419 від 18.08.2021) про відвід судді; порушенням під час постановлення оскаржуваної ухвали норм процесуального права, з огляду на відсутність в діях адвоката зловживання процесуальними правами та тиску на здійснення правосуддя. Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне. Предметом апеляційного оскарження є окрема ухвала суду першої інстанції щодо представника відповідача адвоката на підставі частини 2 статті 246 Господарського процесуального кодексу України. Положеннями статті 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників справи та передбачено, що у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. Частиною 1 статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За приписами пункту 1 частини другої цієї ж статті Кодексу залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17) Кожен учасник судового процесу має визначені чинним законодавством процесуальні права та обов`язки. Об`єктивний вияв реалізації права знаходить свій прояв виключно в активних діях. Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи, що також впливає на права інших учасників судового процесу стосовно безперешкодного і своєчасного вирішення спору. Правова конструкція "зловживання правом" передбачає, насамперед, активні дії учасників судового процесу та їх представників, що знаходять свій прояв у здійсненні процесуальних дій чи поданні процесуальних документів. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики (пункт 1 частина 1 стаття 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") Відповідно до статті 43 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно. Згідно із частинами 3 та 4 статті 45 Правил адвокатської етики адвокат має поважати процесуальні права адвоката, що представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, які грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. Відповідно до частини 2 статті 246 ГПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (частина 6 статті 246 Господарського процесуального кодексу України). Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Заявлення завідомо безпідставного відводу, відводу здійсненого з порушенням строку для його заявлення, клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні є зловживанням процесуальними правами, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом, та спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду. Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011). За приписами частин 3, 4 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Наведеними правовими нормами передбачено право суду на будь-якій стадії судового процесу визнати дії скаржника як зловживання процесуальними правами. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. У справі "Сілін проти України" Європейський суд з прав людини з огляду на затримки, що мали місце під час провадження у суді першої інстанції, та обставини справи в цілому, вважав, що тривалість цієї справи була надмірною та порушувала вимогу "розумного строку", а отже, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Разом з тим Європейський суд з прав людини наголосив також на тому, що відповідно до українського законодавства суди мали повноваження застосувати до сторін, які сприяють безпідставному затягуванню провадження, адміністративні та кримінальні санкції. Хоча державні органи влади не можуть бути відповідальними за поведінку відповідача, дії однієї із сторін, що спрямовані на відтермінування, не звільняють органи влади від їх обов`язку забезпечувати розгляд провадження упродовж розумного строку (рішення ЄСПЛ у справі "Мінчєва проти Болгарії"). З матеріалів справи вбачається, що 18 серпня 2021 року до місцевого господарського суду від представника Фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Анікіної Катерини Євгенівни надійшла заява (вх. № 19419 від 18.08.2021) про відвід судді Жигалкіна І.П. від розгляду справи № 922/1690/21 у зв`язку, в тому числі, з порушенням порядку визначення судді передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України (т.1, а.с. 196-201). Вказана заява обґрунтована тим, що при підготовці 18.08.2021 до участі у судовому розгляді справи №922/1690/21 адвокатом Анікіною К.Є. було виявлено грубі порушення порядку визначення судді Жигалкіна І.П. для розгляду справи шляхом безпідставного призначення в.о. керівником апарату суду Гаєвським А.С. повторного автоматизованого розподілу справи з огляду на таке: при первинному автоматизованому розподілі справи №922/1690/21 автоматизованою системою було визначено суддю Калантай М.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2021) з урахуванням її спеціалізації, навантаження, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження позову; розпорядженням в.о. керівника апарату суду Гаєвського А.С. від 06.05.2021 направлено справу на потворний автоматизований розподіл, оскільки при поданні позовної заяви заявником помилково зазначено ідентифікаційний код іншої фізичної особи, що в свою чергу під час внесення відомостей в автоматизовану систему документообігу суду зумовило те, що за ідентифікаційним номером відповідача за даними вказаними у позовній заяві помилково відображено ОСОБА_3 замість ОСОБА_1 ; згідно з цим розпорядженням обґрунтуванням призначення проведення повторного автоматизованого розподілу справи визначено виявлення очевидних помилок в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду при автоматизованому розподілі справ, що призвели до порушення порядку визначення судді (колегії суддів) для розгляду справи. Такі обставини, на думку адвоката Анікіної К.Є., свідчать про те, що ОСОБА_4 фактично втрутився в процес автоматизованого розподілу справ та визначення судді, незаконно та безпідставно призначив повторний автоматизований розподіл даної справи, що призвело до порушення порядку визначення судді Жигалкіна І.П. для розгляду даної справи (протокол повторного автоматизованого розподілу справи від 06.05.2021). Отже, фактичною підставою для відводу представником Фізичної особи ОСОБА_1 адвокатом Анікіною К.Є. в заяві від 18.08.2021 визначено обставини порушення порядку визначення судді Жигалкіна І.П. для розгляду зазначеної справи у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України. До того ж, представник відповідача адвокат Анікіна К.Є. визначила підставою для відводу судді п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, посилаючись на те, що «за моєю інформацією суддя Жигалкін І.П. та позивач ОСОБА_2 разом навчались у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого та є студентськими друзями». При цьому, заявник зазначила, що про необ`єктивність та упередженість судді свідчить його рішення про повернення без розгляду заяви третьої особи з мотивів неподання доказів надсилання такої заяви іншим учасникам справи. Щодо строків звернення із заявою про відвід адвокат Анікіна К.Є. зазначила про те, що договір про правову допомогу укладений з ОСОБА_1 17.08.2021, а тому підстави для заявлення цього відводу судді Жигалкіну І.П. стали їй відомі лише 18.08.2021 під час підготовки до розгляду справи шляхом вивчення процесуальних документів в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Судова влада України. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 залишено без розгляду заяву (вх. № 19419 від 18.08.2021) представника Фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Анікіної Катерини Євгенівни про відвід судді на підставі частини третьої статті 43 ГПК України та частини 2 статті 118 ГПК України, судом також було визнано заявлений відвід зловживанням процесуальними правами. Вказана ухвала мотивована тим, що відповідно до практики Верховного Суду зловживанням процесуальними правами є заявлення завідомо безпідставних відводів, якщо в заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді, а також додатковою підставою для визнання відводу зловживання процесуальними правами є порушення строків для його заявлення. Дослідивши підстави для відводу, викладені в заяві від 18.08.2021, суд виходив з такого: судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи; в порушення вимог статті 74 ГПК України заявником не додано доказів на підтвердження обставин щодо наявності дружніх відносин між суддею та позивачем, а вказані твердження ґрунтуються на припущеннях; непогодження заявника з процесуальним рішенням судді про повернення без розгляду заяви третьої особи в силу вимог процесуального законодавства не може бути підставою для відводу, а сторона має право подати апеляційну скаргу на таке рішення в порядку передбаченому ГПК України; зміна представника будь-якої сторони не змінює встановлений вимогами процесуального законодавства порядок заявлення відводу у відповідності до приписів статей 35, 38, 39 ГПК України, не надає переваг та привілеїв новому представнику. Щодо твердження представника відповідача адвоката Анікіної К.Є. щодо строків звернення із заявою про відвід, суд першої інстанції зазначив про можливість вчинення вказаних процесуальних дій як відповідачем, так й іншими його представниками у встановлений процесуальним законом строк з огляду на обізнаність таких представників з викладеними у заяві про відвід обставинами щодо визначення складу суду. Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду (ч. 9 ст. 240 ГПК України.) Статтею 235 ГПК України встановлено, що ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 у справі №905/639/19 зазначив, що ухвала суду першої інстанції в частині залишення без розгляду заяви про відвід судді не включена до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду згідно з приписами частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, однак заперечення/скарги на неї включаються до апеляційної скарги на судове рішення. Заперечення на вказану ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви представника відповідача про відвід судді було включено до апеляційної скарги відповідача на рішення суду в даній справі, за результатами перегляду якої Східним апеляційним господарським суду прийнято постанову від 10.12.2021, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі №922/1690/21 залишено без змін. Зі змісту вказаної постанови свідчить, що апеляційним господарським судом під час апеляційного перегляду рішення суду, надано оцінку вказаним запереченням та встановлено такі обставини щодо підстав заявлення відводу. Доводи заяви про відвід судді зводяться до незгоди заявника з порядком визначення судді для розгляду даної справи. Так, в обґрунтування наявності підстав для відводу судді Жигалкіна І.П. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, заявник зазначив про порушення порядку визначення складу суду для розгляду даної справи шляхом призначення повторного автоматизованого розподілу даної справи. Однак вказані твердження не узгоджуються зі змістом нормативно-правових актів, якими врегульовано питання визначення складу суду та підстави для відводу суддів. Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (ч. 16 ст. 32 ГПК України). Протокол має містити такі відомості: 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім`я (найменування) учасників справи; 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (ч. 17 ст. 32 ГПК України). Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Відповідно до пп. 17.4 п. 17 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Порядок автоматизованого розподілу судових справ в Господарському суді Харківської області здійснюється у відповідності до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (зі змінами та доповненнями), як це передбачено законодавством, та Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Харківської області, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Харківської області від 28.03.2016 №6-1/2016 (зі змінами). Згідно з пунктом 4.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Харківської області, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Харківської області № 6-1/2016 від 28.03.2016 зі змінами, загальні засади повторного автоматизованого розподілу справ визначаються Положенням про автоматизовану систему документообігу суду. Відповідно до пункту 2.3.52 Положення за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки) здійснюється повторний автоматизований розподіл судових справ у разі виявлення очевидних помилок в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду при автоматизованому розподілі справ, що призвели до порушення порядку визначення судді (колегії суддів) для розгляду справи. Електронний примірник такого розпорядження (додаток № 7) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання. Результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи є протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 13), що автоматично створюється автоматизованою системою. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку повторного автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація щодо визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів; підстави проведення повторного автоматизованого розподілу; версія автоматизованої системи; час закінчення повторного автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою (п. 2.3.53 Положення). Враховуючи норми Положення, судді не мають відношення до процедури здійснення розподілу судових справ і не наділені жодними засобами впливу на процес їх розподілу. Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб. Тобто законодавець передбачив формування складу суду для розгляду справи , так само й у випадку потворного автоматизованого розподілу справи, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності. Отже, судді не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 911/2178/20). Водночас, визначення судді Жигалкіна І.П. для розгляду справи № 922/1690/21 відбулось на підставі пункту 2.3.52 Положення за вмотивованим розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 06.05.2021 №143/2021 "Щодо приведення інформації автоматизованій системі документообігу у відповідність з даними справи та призначення повторного автоматизованого розподілу справи" у зв`язку із помилковим внесенням в автоматизовану систему документообігу суду справи № 922/1690/21 відомостей про її учасників, та, як наслідок, зазначенням невірних відомостей щодо сторони відповідача (іншої фізичної особи) в протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2021. Європейський суд з прав людини з даного питання зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі "Газета Україна-Центр проти України", no. 16695/04, від 15.07.2010). Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 30.03.2016 у справі №К2/107-12/13, в ухвалах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/2441/15, від 15.05.2018 у справі № 904/1237/17 тощо. Таким чином, будь-які зауваження учасників процесу щодо процедури автоматизованого розподілу конкретної судової справи та/або щодо сформованого за наслідками її проведення звіту, не можуть слугувати самостійною підставою для виникнення обґрунтованих сумнівів у неупередженості чи об`єктивності судді, за умови відсутності у заявника доказів на користь протилежного (Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2018 у справі №800/459/17). При цьому, доказів безпосереднього впливу судді на процес автоматизованого розподілу справи заявником не надано та про такі обставини не зазначено. Водночас, за приписами частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.06.2021 про відкриття провадження у справі відповідачем отримано 10.06.2021. Проте, представник відповідача із заявою про відвід судді на підставі п. 4 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України звернувся лише 18.08.2021. Таким чином, заяву про відвід судді подано більше ніж через два місяці після отримання ухвали про відкриття провадження у справі, а тому відвід заявлено з порушенням строків, визначених частиною 3 статті 38 ГПК України. При цьому, вступ у справу 18.08.2021 нового представника відповідача, на що посилається адвокат Анікіна К.Є. та з чим пов`язує подання заяви про відвід у передбачений законом строк, не може бути підставою для зміни встановленого статтями 35, 36, 38, 39 ГПК України порядку заявлення відводу, оскільки процесуальні права на вчинення процесуальних дій (у тому числі заявлення відводу) розповсюджується саме на учасників справи, а не на їх представників. До того ж, представництво інтересів відповідача у даній справі здійснювалося двома іншими адвокатами - Бородіним Т.В. та Нестеренко С.О., однак, не дивлячись на їх обізнаність про проведення повторного автоматизованого розподілу, правом заявлення відводу судді останні не скористалися. Доводів щодо неможливості звернутися з відводом протягом встановленого статтею 38 ГПК України строку відповідачем не наведено. Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Анікіна К.Є. зазначила про отримання інформації щодо дружніх відносин судді з позивачем від іншого представника відповідача адвоката Бородіна Т.В., що було підтверджено останнім. Проте докази на підтвердження зазначених обставин у них відсутні. Щодо аргументів скаржника про порушення судом першої інстанції вимог статті 39 ГПК України, колегія суддів зазначає таке. Так, статтею 39 ГПК України встановлено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу, при цьому частина друга вказаної статті регламентує, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу, і задовольняє відвід якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Крім того, частина четверта статті 35 вказаного Кодексу передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Стаття 43 ГПК України визначає неприпустимість зловживання процесуальними правами, так частина перша статті передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 43 ГПК України). Відповідно до змісту частини третьої статті 43 вказаного Кодексу якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незгода з процесуальними рішеннями суду (зокрема, про повернення без розгляду заяви третьої особи про вступ у справу), що визначена в якості підстави для відводу у даній справі головуючого судді, не може бути підставою для відводу з урахуванням норм частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а наявності інших підстав, які б викликали сумніви в неупередженості судді (зокрема, наявність дружніх відносин між суддею та позивачем, як на цьому наголошував заявник), не доведено жодними доказами, тобто представником відповідача було заявлено завідомо безпідставний відвід. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що дії відповідача (заявлення завідомо безпідставного відводу, відводу здійсненого з порушенням строку для його заявлення) ставлять під сумнів його бажання розглядати справу, не мають на меті реального прагнення до захисту прав відповідача та спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу, перешкоджають іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту, чим порушують їх права. Суд першої інстанції дослідив та надав належну оцінку поданій заяві про відвід судді, відповідно до наведених вище норм процесуального права, дійшов правильного висновку про зловживання процесуальними правами і у встановленому порядку залишив заяву без розгляду у відповідності до вимог статті 43, 118 ГПК України, що спростовує доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції положень статті 39 ГПК України. Такі висновки узгоджуються з висновками, викладеним у постановах Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 910/901/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17. Отже, посилання скаржника на те, що дії суду суперечать приписам статті 39 ГПК України є безпідставними, оскільки положення вказаної статті регулюють дії суду у разі висновку про необґрунтованість відводу, в той час як дії суду у разі заявлення завідомо безпідставного відводу врегульовані саме статтею 43 ГПК України, яка і була застосована місцевим судом у даному випадку. Вказані обставини встановлені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2021 у даній справі за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1690/21. Відповідно до частини 3 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено: "Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів." Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, визнавши подання заяви про відвід зловживанням процесуальними правами, правомірно залишив заяву представника відповідача про відвід без розгляду та вирішив застосувати заходи процесуального примусу до представника відповідача шляхом винесення окремої ухвали, що узгоджується з приписами процесуального законодавства. Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування в оскарженій частині. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Анікіної Катерини Євгенівни без задоволення, а окремої ухвали Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі №922/1690/21 - без змін. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Анікіної Катерини Євгенівни залишити без задоволення. Окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі №922/1690/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 20.12.2021. Головуючий суддя В.О. Фоміна Суддя О.О. Крестьянінов Суддя О.В. Шевель

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»