Постанова 4803 № 199/8978/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4606/23 Справа № 199/8978/22 Суддя у 1-й інстанції - Богун О.О. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Лаченкової О.В. суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. розглянула в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, - ВСТАНОВИЛА: В листопаді 2022 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дититна знаходиться на її повному матеріальному забезпеченні, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а тому позивач просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того позивач зазначає, що постійно опікується дитиною, тому не має можливості працювати, щоб матеріально забезпечити як дитину так і себе. Відповідач працює, має задовільний стан здоров`я, матеріальну допомогу на утримання дружини не надає. З огляду на зазначене, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання позивача в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років починаючи з дня пред`явлення позову. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 29.11.2022 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2023 року просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на дружину та постановити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини його заробітку починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною трирічного віку. Відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2023 року від учасників справи до апеляційного суду не надходили. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України. З матеріалів справи вбачається, що 17 квітня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, що підтверджено свідоцтвом про шлюб (а.с.9). ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.10). Відповідно до ст.75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягненням дитиною трьох років Відповідно до ч.4 ст.84 СК України право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Згідно з положеннями ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Згідно з положеннями ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Будь - яких доказів на підтвердження того, що відповідач має можливість надавати позивачу, передбачену статтею 84 СК України допомогу, позивачем ОСОБА_1 суду не представлено. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не представлено доказів того, що відповідач може надавати позивачу, передбачену статтею 84 СК України допомогу. На доводи апеляційної скарги, що сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком до досягнення дитиною трирічного віку, колегія вважає зазначити наступне, що право дружини на утримання виникає на підставі складу юридичних фактів: проживання з нею дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від чоловіка (кровне споріднення); здатність чоловіка надавати матеріальну допомогу. Для виникнення у дружини права на аліменти від її чоловіка потрібна сукупність вказаних вище фактів. Однак у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач має доход, а також - про розмір такого доходу, чи наявність у власності відповідача нерухомості чи іншого цінного майна, що могло бути взято судом до уваги як джерела виплати аліментів на утримання дружини при вирішенні розглядуваного спору, позивачем суду не надано. Тому у суду немає права для висновку про наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти на дружину до досягнення вказаною вище дитиною трирічного віку. Так як утримання неповнолітньої дитини є обов`язком відповідача як особи, яка вказана батьком дитини у свідоцтві про народження останньої, а виплата допомоги дружині за змістом норми ст. 84 СК України - пов`язана з наявністю у нього можливості як у чоловіка позивача - надавати таку допомогу позивачеві, підстави для стягнення аліментів на утримання позивача відсутні. А тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у задоволенні позову в цій частині слід відмовити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що відповідач є працездатного віку, судом першої інстанції взято до уваги та з огляду на зазначене стягнуто аліменти на утримання вказаної вище неповнолітньої дитини. Однак, доводи, що відповідач є здоровою людиною, на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей, батьків похилого віку не має, працевлаштований, проходить службу у ЗСУ, має стабільний дохід нічим не підтверджені/ не спростовані, доказів зазначеного матеріали справи не містять Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2023 року в оскаржуваній частині - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С.Городнича М.Ю.Петешенкова