Постанова Київський апеляційний суд № 761/20802/21

справа № 761/20802/21 головуючий у суді І інстанції Пономаренко Н.В. провадження № 22-ц/824/7549/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 05 липня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.С., за участі секретаря судового засідання: Сердюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кєєр Олени Сергіївни на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення позики та трьох відсотків річних, - в с т а н о в и в : У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення позики і 3% річних. Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за розпискою від 04 червня 2020 року у розмірі 125 000 доларів США та 3 % річних за період з 01 червня 2021 року по 09 листопада 2022 року у розмірі 5 414,38 доларів США. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати 3 % річних відповідно статті 625 ЦК України за формулою : «Борг * 3/100%/365 днів* кількість днів прострочення», до моменту виконання цього рішення в частині виконання основного боргу (125000 доларів США) і стягнути отриману суму процентів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 11 350 грн. 21 листопада 2022 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Кєєр О.С. подано до суду клопотання про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, а саме: акта приймання передачі наданих послуг. Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року відмовлено у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 875 000 грн. Додаткове рішення мотивоване тим, що заявником не долучено до заяви та матеріалів справи детального опису робіт (наданих послуги), виконаних робіт, також такого опису не міститься у договорах, додаткових угодах та актах копії, яких долучено до матеріалів справи, що позбавляє суд можливості дослідити обсяг наданої правової допомоги їх вартість, а також оцінки критеріїв визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Кєєр О.С. подала апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач та його представник - адвокат Кєєр О.С. погодили гонорар за надання правової допомоги у справі № 761/20802/21 у фіксованому розмірі - 875 000 грн. Розмір гонорару не є безпідставним та визначений з урахуванням суми позики за розпискою. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, а тому немає необхідності встановлювати детальний опис робіт із зазначенням вартості та кількості робіт із зазначенням вартості та кількості витраченого часу. Жодних заперечень відповідача проти заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, заяви про зменшення витрат на правову допомогу матеріали справи не містять. Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили. Представник ОСОБА_1 - адвокат Кєєр О.С. у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги. Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке. Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1, 2 статті 133 ЦПК України). Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно з частинами 3-5 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не долучено до заяви та матеріалів справи детального опису робіт (наданих послуг). Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивачем до суду першої інстанції було надано копії: договору 28 травня 2021 року №67-28/05/21 про надання правової допомоги, укладеного між АО «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» та ОСОБА_1 (а.с. 61-66); додаткової угоди від 28 травня 2021 року № 1 до договору № 67-28/05/21 про надання правової допомоги від 28 травня 2021 року, пунктом 2 якої визначено, що сторони дійшли згоди, що гонорар Адвокатського об`єднання за надання юридичних послуг, визначених договором та додатками до нього становить 25% від суми позики та складає 875 000 грн, та повинна бути сплачена клієнтом протягом 60 днів після набрання законної сили рішення суду (а.с. 67); договору від 30 червня 2022 року між АО «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» та адвокатом Кєєр О.С. (а.с. 68-69); копія акта від 09 листопада 2022 року № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором № 67-28/05/21 про надання правової допомоги від 28 травня 2021 року (а.с. 87). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). З наданих позивачем доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката вбачається, що договором визначений фіксований розмір адвокатського гонорару, який обчислений у процентному відношенні від суми позики, питання про стягнення заборгованості за якою порушувалося позивачем, а саме - 25%, що становить 875 000 грн. Тобто підставою для виплати гонорару не є погодинна оплата, а тому помилковими є висновки суду першої інстанції про відмову у стягненні на користь позивача витрат на правову допомогу через ненадання детального опису робіт, оскільки такий порядок обчислення гонорару адвоката не характерний для фіксованої форми гонорару. Надані позивачем докази є належними та допустимими доказами понесення ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, які у встановленому законом порядку (стаття 81 ЦПК України) не спростовані відповідачем. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України). У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Відповідачем не заявлено про не співмірність розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а у суду відсутні підстави з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення розміру заявлених судових витрат, які підтверджені належними доказами, які наявні у матеріалах справи. За таких обставин заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою та наявні підстави для ухвалення додаткового рішення відповідно до положень статті 270 ЦПК України про стягнення витрат на правову допомогу у заявленому розмірі - 875 000 грн. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кєєр О.С. необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про стягнення судових витрат. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, ­- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кєєр Олени Сергіївни задовольнити. Додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року скасувати, ухваливши нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 875 000 грн. Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; Інформація про боржника: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 21 липня 2023 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська