Постанова 4824 № 757/26815/22-ц
від 05.07.2023 ·справа № 757/26815/22-ц головуючий у суді І інстанції Бусик О.Л. провадження № 22-ц/824/7319/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 05 липня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.С., за участі секретаря судового засідання: Сердюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про зобов`язання вчинити дії, - в с т а н о в и в : У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», у якому просила зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» вчинити певні дії, а саме: провести реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором від 04 вересня 2008 року № VOKVGA000000167, наданих в іноземній валюті. Стягнути з банку на її користь 496 грн 20 коп. судового збору сплаченого за подання заяви про забезпечення позову. Позов обґрунтовано тим, що 04 вересня 2008 року між позивачем та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», укладений кредитний договір № VOKVGA000000167 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк надав їй кредитні кошти на строк з 04 вересня 2008 року до 04 вересня 2018 року виключно у вигляді непоновлювальної лінії (далі - кредит) у розмірі 23 426,12 дол. США, з яких 20 856,92 дол. США надано на споживчі цілі, тому позивач є споживачем банківських послуг. На забезпечення належного виконання умов кредитного договору 04 вересня 2008 року між сторонами укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотечним майном є житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 184, 20 кв.м, житловою площею 94,40 кв.м, що розташований на земельній ділянці площею 0,1239 га, кадастровий № 0722182600:01.001:0038 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Іншого житлового нерухомого майна у власності позивача немає. Останній платіж на виконання кредитного договору позивач здійснила 28 жовтня 2014 року. 03 липня 2015 року банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 753 дол. США. Постановою Волинського апеляційного суду від 28 травня 2021 року у справі № 159/3607/15-ц рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 січня 2021 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 04 вересня 2008 року № VOKVGА0000001674 у сумі 19 237,26 дол. США, з яких: 17 708,54 дол. США - заборгованість за кредитом та 1 528,72 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом. Розподілено судові витрати. На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», який набрав чинності 23 квітня 2021 року, ОСОБА_1 звернулася до кредитора із заявою від 14 червня 2021 року про проведення обов`язкової реструктуризації за кредитним договором, відповідно до підпункту 4 пункту 7 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування», до якої додала всі визначені переліком документи. Листом від 07 липня 2021 року банк відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви. Після чого, ОСОБА_1 неодноразово зверталася до банку із заявами про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором, проте на всі свої заяви отримала стандартну відповідь про відмову. Посилаючись на наявність у неї установлених законом умов для проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором, позивач просила позов задовольнити. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» провести реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором № VOKVGА0000001674 від 04 вересня 2008 року, що наданий в іноземній валюті, укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 . Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором від 04 вересня 2008 року № VOKVGА0000001674, 14 червня 2021 року вперше звернулася із заявою до банку, у якій просила провести реструктуризацію боргу за кредитним договором. Зі змісту заяви ОСОБА_1 та долучених документів убачається, що нею вказано усі обов`язкові реквізити, визначені підпунктом 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та долучено до заяви документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві. Станом на 01 січня 2014 року у позивача не було простроченої заборгованості за кредитним договором, що не заперечується відповідачем; станом на 23 квітня 2021 року перед кредитором наявне прострочене грошове зобов`язання, виконання зобов`язання за кредитним договором забезпечене предметом іпотеки віднесеного до об`єктів житлового фонду (будинок загальною площею 184,20 кв.м; предмет іпотеки - житлове нерухоме майно, яке використовується як місце постійного проживання іпотекодавця ОСОБА_1 , у власності позичальника, яка є власником предмета іпотеки - житлового будинку, іншого житлового нерухомого майна немає). У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зобов`язання, передбачені кредитним договором від 04 вересня 2008 року № VOKVGA000000167, укладеним між позивачем і банком, підлягають обов`язковій реструктуризації. В АТ КБ «ПриватБанк» не було підстав передбачених законом для відмови ОСОБА_1 у здійснення реструктуризацію заборгованості за кредитним договором за її заявою. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що на момент звернення позивача до банку з вимогою провести їй реструктуризацію заборгованості було відкрито судове провадження у справі № 159/3607/15, у якій предметом спору є права та обов`язки сторін за договором, за яким розглядалося питання проведення реструктуризації. Також, при зверненні ОСОБА_1 із заявою до АТ КБ «ПриватБанк» до заяви не надано жодного документу, передбаченого підпунктом 4 пункту 1 Розділу I «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Наступне звернення ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» відбулося 14 червня 2021 року. Листом від 07 липня 2021 року банк відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви, оскільки ОСОБА_1 також не надала до банку документи, що передбачені вказаним Законом України. Рішення у справі № 159/3607/15 станом на березень 2023 року не ухвалено. Отже, наявне відкрите судове провадження. Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Відзив обґрунтовано тим, що апеляційна скарга відповідача не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України. Також позивач посилається на те, що постанова Київського апеляційного суду від 28 травня 2021 року про стягнення з позивача боргу за кредитним договором знаходиться на перегляді у суді касаційної інстанції, не є підставою для відмови у реструктуризації боргу, оскільки указана постанова набрала законної сили і в задоволенні клопотання про зупинення її виконання відмовлено ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року. Доводи апеляційної скарги про те, що при зверненні ОСОБА_1 із заявою до АТ КБ «ПриватБанк» до заяви не надано жодного документу, передбаченого підпунктом 4 пункту 1 Розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», спростовуються доказами, які додані до позовної заяви. Від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли письмові пояснення, у яких відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів того, що нею подавався необхідний пакет документів до банку разом із заявою про проведення реструктуризації. Звернення позивача з указаним позовом є передчасним, оскільки нею не було надано необхідного пакету документів, передбаченого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», а тому її право на реструктуризацію кредиту банком не порушене. Оскаржуваним рішенням суд першої інстанції, зобов`язуючи АТ КБ «ПриватБанк» здійснити усі обчислення необхідні для проведення реструктуризації, позбавив банк права стягнення кредитної заборгованості за вже існуючим рішення Волинського апеляційного суду від 28 травня 2021 року у справі № 159/3607/15, яке залишається невиконаним. Судом першої інстанції залишено поза увагою обмеження щодо проведення реструктуризації кредиту, виданого в іноземній валюті, за наявності рішення, яке набрало законної сили, передбачене пунктом 3 пункту 7 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про захист прав споживачів». У зв`язку з тим, що апеляційна скарга таких доводів не містить, апеляційний суд розцінює подані письмові пояснення в цій частині як доповнення до апеляційної скарги. Оскільки доповнення до апеляційної скарги в цій частині подані з порушенням частин 1, 2 статті 364 ЦПК України, апеляційний суд не враховує доповнення до апеляційної скарги в цій частині. Представник ОСОБА_1 - адвокат Дементьєв В.Ф. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Хитров Л.В. у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги. Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дійшла висновку про таке. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 04 вересня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № VOKVGA000000167, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 23 426,12 дол. США зі сплатою відсотків передбачених умовами договору, на строк з 04 вересня 2008 року до 04 вересня 2018 року, з яких 20 856,92 дол. США надано на споживчі цілі. На забезпечення належного виконання умов кредитного договору 04 вересня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодержатель передала банку в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 184, 20 кв.м, житловою площею 94,40 кв. м, що розташований на земельній ділянці площею 0,1239 га, кадастровий № 0722182600:01.001:0038, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Додатковою угодою до кредитного договору, укладеною між сторонами 25 жовтня 2013 року, пункт 8.1 кредитного договору викладено у новій редакції. Всі інші умови договору залишилися незмінними. Постановою Волинського апеляційного суду від 28 травня 2021 року у справі № 159/3607/15-ц, рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 січня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 04 вересня 2008 року № VOKVGА0000001674 у розмірі 19 237,26 дол. США, з яких: 17 708,54 дол. США - заборгованість за кредитом, 1 528,72 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом. Вирішено питання про розподіл судових витрат у справі. 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 направила до АТ КБ «ПриватБанк» запит про надання інформації з приводу проведення реструктуризації, в якому просила банк роз`яснити їй чи підлягає реструктуризації кредит за кредитним договором, виготовити та надати їй розрахунок заборгованості за кредитним договором (а. с. 24-27). Однак, не дивлячись на те, що позивач заяву про проведення реструктуризації до банку не подавала, 10 червня 2021 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист банку № 20.1.0.0.0/7- 210512/12181 за підписом керівника управління іпотечного кредитування ОСОБА_2 , в якому зазначено, що за результатами розгляду заяви про проведення реструктуризації зобов`язань за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк» повідомляє про відмову у проведені реструктуризації, у зв`язку з ненаданням необхідних для проведення реструктуризації документів, надання яких вимагалось банком згідно із Законом України «Про споживче кредитування» (а. с. 28). 14 червня 2021 року ОСОБА_1 надіслала до АТ КБ «ПриватБанк» заяву про проведення реструктуризації, зі всіма документами в оригіналі, які визначені нормою Закону України № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті». 07 липня 2021 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист № 20.1.0.0.0/7- 210624/7472 за підписом керівника управління іпотечного кредитування ОСОБА_2 , в якому зазначено, що АТ КБ «ПриватБанк» за результатами розгляду заяви про проведення реструктуризації зобов`язань за кредитним договором повідомляє про відмову у проведені реструктуризації у зв`язку з невідповідністю зобов`язань за кредитним договором критеріям, що встановлені згідно із законодавством України (зокрема, Законом України «Про споживче кредитування») (а. с. 34). 15 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із запитом щодо надання інформації за кредитним договором, зокрема, історію здійснення платежів за кредитним договором, інформацію про дати здійснення кожного платежу, загальну сум у заборгованості тощо (а. с. 56, 57). Листом від 27 червня 2021 року № 20.1.0.0.0/7-220624/6235 банк відмовив ОСОБА_1 у наданні запитуваної нею інформації (а. с. 60). 24 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про доповнення до заяви про проведення реструктуризації в якій просила прийняти до розгляду цю заяву до заяви про проведення реструктуризації за кредитним договором. Приєднати до матеріалів справи про проведення реструктуризації: копію податкової декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_3 та квитанції № 2; копію податкової декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_4 та квитанції № 2; довідку ДПС від 21 вересня 2021 року № 425 (а. с. 36). 24 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про доповнення до заяви про проведення реструктуризації в якій просила прийняти до розгляду цю заяву до заяви про проведення реструктуризації за кредитним договором та приєднати до матеріалів справи про проведення реструктуризації на вимогу банку: копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 03 липня 1986 року; копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 від 05 грудня 1990 року, копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 від 12 липня 1964 року, копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 від 29 серпня 1963 року (а. с. 40, 41). Листом за підписом керівника управління іпотечного кредитування ОСОБА_2 від 22 жовтня 2021 року № 20.1.0.0.0/7- 210930/10420 банк повідомив ОСОБА_1 про відмову у проведені реструктуризації у зв`язку з ненаданням необхідних для проведення реструктуризації документів, що встановлені/надання яких вимагалось банком згідно із законодавством України (зокрема, Законом України «Про споживче кредитування») (а. с. 38). 22 жовтня 2021 року листом № 20.1.0.0.0/7- 211005/29851, за підписом керівника управління іпотечного кредитування ОСОБА_2 , банк повідомив ОСОБА_1 про відмову у проведені реструктуризації у зв`язку з ненаданням необхідних для проведення реструктуризації документів, що встановлені/надання яких вимагалось банком згідно із законодавством України (зокрема, Законом України «Про споживче кредитування») (а. с. 41). Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 2 Закону України «Про споживче кредитування» (далі - Закон, у редакцій станом на час виникнення спірних правовідносин - 14 червня 2021 року - подання позивачем заяви про реструктуризацію), метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами. Стаття 3 Закону визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті. Згідно із статтею 17 Закону кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит. Реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту. 23 квітня 2021 року набув чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» і розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 7, яким передбачено, що зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом. Згідно із пунктом 2 розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом, крім пункту 6 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, та пункту 7 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, які відповідають викладеним у зазначеному пункті критеріям. Так, відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; Виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 кв.м., для житлового будинку -250 кв.м., для садового будинку - 250 кв.м., для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 ЗК України. Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов: предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 кв.м., розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); Підпунктом 3 пункту 7 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків: у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов`язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину; у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі; у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення. Таким чином, законодавець встановив два варіанти строків для позичальника на звернення до кредитора із заявою про реструктуризацію зобов`язань у випадку наявності у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили: заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності пунктом 7 Розділу ІV Закону України «Про споживче кредитування» або не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі. Відповідно до підпункту 4 пункту 7 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у заяві про проведення реструктуризації зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) позичальника; найменування кредитодавця (повне або скорочене); інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов`язання, щодо реструктуризації яких подається заява; інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника); інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса); інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім`ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя). Тобто Розділом ІV «Прикінцеві та перехідні положення» указаного Закону визначено критерії, яким мають відповідати особи (споживачі), які мають право на подання заяви про реструктуризацію, строк та порядок подання такої заяви, а також її зміст та документи, які мають бути до неї додані. Відповідно до підпункту 12 пункту 7 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації. Отже, цим Законом на кредитора покладено обов`язок провести реструктуризацію заборгованості за договором про споживче кредитування у випадку подання позичальником заяви. Позивач ОСОБА_1 , яка отримала споживчий кредит в іноземній валюті, скористалася змінами, внесеними до Закону України «Про споживче кредитування» і подала 14 червня 2021 року до банку у строк визначений законом заяву про реструктуризацію заборгованості за її зобов`язанням. У заяві про реструктуризацію позивач вказала усі обов`язкові реквізити, визначені підпунктом 4 пункту 7 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та долучила до заяви усі визначені частиною 7 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» документи. При цьому відповідачем не заперечується, що станом на 01 січня 2014 року у позивача була відсутні простроченої заборгованість за кредитним договором, виконання зобов`язання за кредитним договором забезпечене предметом іпотеки віднесеного до об`єктів житлового фонду (будинок загальною площею 184,20 кв. м; предмет іпотеки - житлове нерухоме майно, яке використовується як місце постійного проживання іпотекодавця ОСОБА_1 , а докази наявності у її власності іншого житлового нерухомого майна відсутні. Ураховуючи, що норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкової реструктуризації зобов`язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті є нормою імперативною, а відповідач без достатньої правової підстави ухиляється від проведення реструктуризації, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що зобов`язання, передбачені кредитним договором від 04 вересня 2008 року № VOKVGA000000167, укладеним між позивачем і банком, підлягають обов`язковій реструктуризації. Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, відповідач посилається на те, що: станом на 14 червня 2021 року було відкрито судове провадження у справі № 159/3607/15, у якій предметом спору є права та обов`язки сторін за договором, за яким розглядалося питання проведення реструктуризації; до заяви ОСОБА_1 про реструктуризацію не надано жодного документу, передбаченого п.п. 4 п.1. Розділу І Закону. Надаючи оцінку указаним доводам, апеляційний суд враховує, що у межах цивільної справи № 159/3607/15-ц вирішується спір за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором від 04 вересня 2008 року № VOKVGA0000001674, тобто кредитним договором, питання про реструктуризацію заборгованості за яким порушується ОСОБА_1 . Однак, станом на день подання ОСОБА_1 заяви про реструктуризацію - 14 червня 2021 року у справі № 159/3607/15-ц ухвалено постанову Волинського апеляційного суду від 28 травня 2021 року. Указана постанова набрала законної сили з дня її прийняття. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 26 липня 2021 року залишено без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 28 травня 2021 року. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , а також відмовлено у задоволенні її клопотання про зупинення виконання постанови Волинського апеляційного суду від 28 травня 2021 року. Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що станом на 14 червня 2021 року у суді було відкрито провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, або було відсутнє рішення суду, що набрало законної сили. Також апеляційний суд зауважує, що позивачем дотримано двомісячний строк для подання заяви про реструктуризацію, який обраховується з дня набрання законної сили рішенням суду у такій справі (28 травня 2021 року). У зв`язку з цим апеляційний суд відхиляє такі доводи відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, про порушення вимоги підпунктом 3 пункту 7 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» до заяви про реструктуризацію не надано жодного документу, передбаченого п.п. 4 п.1. Розділу І Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», спростовуються доказами, які додані до позовної заяви та оригінали яких були оглянуті у судовому засіданні. Встановивши, що у відповідача не було підстав передбачених законом для відмови ОСОБА_1 у здійснення реструктуризацію заборгованості за кредитним договором від 04 вересня 2008 року № VOKVGА0000001674 за її заявою, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача провести реструктуризацію зобов`язань за указаним кредитним договором. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні. Оскільки оскаржене судове рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 21 липня 2023 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська