Постанова 4855 № 320/4871/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4871/21 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 серпня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочко Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просила суд (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог): - визнати протиправною бездіяльність відповідач щодо ненарахування та невиплати із 22 жовтня 2020 року підвищення до пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік); - зобов`язати відповідача здійснити із 22 жовтня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - дві мінімальні заробітні плати (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. 13 лютого 2023 року до суду надійшла заява від представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року в адміністративній справі №320/4871/21 було відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені у ст. 382 КАС України. Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначена норма права передбачає можливість встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та залишає вирішення питання щодо наявності підстав для його встановлення на розсуд суду, не визначаючи чітких критеріїв для розмежування випадків, в яких застосування такого механізму є необхідним та випадків, коли у задоволенні відповідної заяви належить відмовити. При вирішенні апеляційної скарги колегія суддів виходить з того, що судовий контроль не належить встановлювати в кожному випадку невиконання судового рішення відповідачем в добровільному порядку невідкладно після набрання ним законної сили, інакше зазначена форма забезпечення виконання рішення суду підлягала б застосуванню у кожному випадку вирішення адміністративного позову на користь позивача. Натомість, за загальним правилом, встановленим ст. 373 КАС України, звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до ч. 4 ст. 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Законом, який визначає порядок примусового виконання судових рішень, зокрема й заходи впливу на боржника з метою спонукання до виконання виконавчого листа, є Закон України «Про виконавче провадження». Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач отримав виконавчий лист і станом на день подання заяви позивача було відкрито виконавче провадження. При цьому, доводів та доказів, які б давали підстави вважати, що встановлений ст. 373 КАС України спосіб звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання у випадку позивача не є ефективним і потребує додаткового встановлення також судового контролю в порядку ст. 382 КАС України, заявником не наведено. Крім того у разі прийняття відповідачем рішення, вчинення дій чи допущення бездіяльності при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року або порушення прав, підтверджених таким рішенням суду, позивач не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 . Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, а тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко