Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/18239/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 серпня 2023 року справа №200/18239/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А. , Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 р. у справі № 200/18239/21 (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради, в якому просив скасувати рішення від 22.11.2021 року, зобов`язати вчинити дії щодо продовження надання субсидії у відповідності заяви від 11 жовтня 2021 року. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/18239/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково клопотання позивача про звільнення від судових витрат та відстрочено позивачу сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908 гривень до ухвалення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня винесення даної ухвали. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України судові витрати з судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок. Позивач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач відмовив у призначенні житлової субсидії з 01.10.2021 року на підставі підпункту 5 пункту 14 Положення №848 у зв`язку із наявною заборгованістю з оплати житлово-комунальних послуг, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії, яка отримана органом соціального захисту від виконавців комунальних послуг. При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач просив врахувати, що не згідний з даними боргами по оплаті комунальних послуг та врахувати актуальну інформацію з сайту Судова влада України щодо стадій розгляду судових справ стосовно оскарження неправомірної заборгованості. Судом не були досліджені рішення судів як першої так і апеляційної інстанцій у справах: №200/9560/21; №200/1301/21-а; №200/13833/18-а; №200/11853/19 згідно яких субсидіальна заборгованість була сплачена за всі періоди з 2019р. по 2021р. Також, судом не врахована довідка про мінімальний розмір пенсії яка підтверджує, що відмова в призначенні житлової субсидії є безпосереднім порушенням конституційного права на соціальний захист. Житлова субсидія - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово- комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку. Положення №848 є підзаконний нормативно-правовий акт. Найвищим Законом в Україні є Конституція, а згідно із ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. До заяв про призначення субсидії та до заяви про звільнення від сплати судового збору були надані докази, що підтверджують мінімальний розмір пенсії, а отже, відмова у призначенні житлової субсидії, яка є адресною державною соціальною допомогою, унеможливлює забезпечення рівня життя, не нижчого від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Також посилається на наявність підстав для звільнення від сплати судового збору при подані позову, що не було враховано судом. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. 11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради із заявою про призначення та надання житлової субсидії та декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначення житлової субсидії. На запит до комунальних підприємств щодо наявності та розміру заборгованості по житлово-комунальним послугам по домогосподарству позивача, управлінням отримано довідку з організації-надавача послуг стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якої зазначено про наявну заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, а саме: · за послуги водопостачання (Дружківське ВУВКГ КП Компанія Вода Донбасу) -412,39 грн; · за розподіл газу (Дружківське відділення Краматорського УГГ) - 1812,22 грн; · за вивезення сміття (Дружківське комунальне автотранспортне підприємство 052805) - 794,33 грн; · за оплату житла (КП Комсервис) - 3843,52 грн; · ГК Нафтогаз України - 368,37 грн. Листом від 19.10.2021 року 03/0138 Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради повідомило ОСОБА_1 про неможливість призначення житлової субсидії за заявою від 11.10.2021 року, у зв`язку з наявністю заборгованості за комунальні послуги, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме КП Комсервіс - 3843,52 грн, вивіз твердих побутових відходів - 794,33 грн., послуги газопостачання -1812,22 грн, послуги водопостачання - 412,39 грн, ГК Нафтогаз України - 368,37 грн. Роз`яснено, що для призначення житлової субсидії ОСОБА_1 необхідно надати до відділу прийому громадян управління документальне підтвердження сплати заборгованості або договори про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку. 22 листопада 2021 року Управлінням соціального захисту населення Дружківської міської ради прийнято рішення про відмову у призначенні субсидії з 01 жовтня 2021 року у зв`язку з наявністю боргу по оплаті. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено сплату заборгованості та не оскаржено розмір такої заборгованості в судовому порядку. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність. недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до положень статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 9 листопада 2017 року N 2189-VIII (надалі - Закон N 2189-VIII) встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі. Отже, з аналізу наведених норм спеціального Закону, яким врегульовано правові відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, слідує, що єдиним органом який може визначати на законодавчому рівні умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій є Кабінет Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (у редакції на час звернення з заявою) з метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій (далі - Положення № 848). Відповідно до пункту 3 Положення № 848 (у редакції на час звернення з заявою), житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку. Суми призначеної, але не виплаченої у зв`язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача. Отримання житлових субсидій не пов`язане і не тягне за собою зміни форми власності житла. Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (п.4 Положення № 848). За правилами п.5 Положення № 848, Житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1156 Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії. Згідно з пунктом 9 Положення № 848, призначення житлових субсидій здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення. Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснює Нацсоцслужба та її територіальні органи. Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з додатком 1 (далі - заява) з необхідними документами приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг). Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні. Якщо рішення про призначення (відновлення) житлової субсидії приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, структурному підрозділу з питань соціального захисту населення передається відповідний акт, який складається посадовою особою виконавчого органу. Інформація про призначені житлові субсидії вноситься структурним підрозділом з питань соціального захисту населення до Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій. Відповідно до пункту 10 Положення № 848, житлові субсидії непрацездатним непрацюючим особам, які проживають самі, призначаються на норму, що перевищує встановлену законодавством соціальну норму житла (далі - понаднормова площа житла), якщо про це зазначено у заяві. Площа житла, на яку призначається субсидія з урахуванням понаднормової площі, розраховується шляхом збільшення соціальної норми житла для домогосподарства на 30 відсотків. Призначення житлових субсидій на понаднормову площу житла переглядається у разі зміни складу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), складу сім`ї члена домогосподарства, працевлаштування таких осіб або виникнення у них інших джерел доходів, про що одержувач житлової субсидії зобов`язаний повідомити протягом 30 календарних днів структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про виникнення таких обставин. У пункті 22 Положення № 848 визначено, що житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства: які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку); які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору наймання (оренди) житла (далі - орендарі), або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги; які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому без укладеного договору наймання (оренди) житла, у разі, коли вони є внутрішньо переміщеними особами. У випадках, передбачених абзацами третім і четвертим цього пункту, склад домогосподарства декларується заявником під час звернення за призначенням житлової субсидії з додаванням до заяви відповідних документів, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства. Житлова субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи та за місцем її фактичного проживання. Пункт 14 Положення № 848 визначає підстави за наявність яких житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період). Так, підпунктом 5 пункту 14 Положення № 848 визначено, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв`язку з приведенням об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов). Відповідна норма не застосовується під час призначення субсидії громадянам на наступний період у разі, коли Мінсоцполітики не забезпечено фінансування житлових субсидій таким громадянам. У разі коли, за даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, виконавцем послуги з постачання та розподілу природного газу всупереч рішенням зазначеної Комісії щодо заборони під час здійснення комерційних розрахунків за використаний побутовими споживачами природний газ приводити об`єми такого газу у відповідність із стандартними умовами відповідні нарахування проведено, заборгованість за таким виконавцем не враховується; Житлова субсидія у випадку, передбаченому абзацом 1 цього підпункту, призначається з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі). Отже, якщо громадянин має прострочену понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії, житлова субсидія не призначається. При цьому, вказаною нормою передбачено підстави за якими субсидія може призначатися, а саме з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі). Відповідно до пункту 69 Положення №848 житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується: на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня; на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня. Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви. Відповідно до пункту 60 Положення №848 структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів та отримання інформації відповідно до пункту 50 цього Положення приймається рішення, зокрема про відмову в призначенні житлової субсидії. Згідно з пунктом 62 Положення №848 у разі прийняття рішення про відмову в призначенні житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує заявника про прийняте рішення в паперовому вигляді з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис із зазначенням причин відмови і порядку оскарження прийнятого рішення. Відмовляючи у призначенні позивачу житлової субсидії з 01.10.2021 року відповідач посилався на підпункт 5 пункту 14 Положення №848 у зв`язку із наявною заборгованістю з оплати житлово-комунальних послуг, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії, яка отримана органом соціального захисту від виконавців комунальних послуг: КП Комсервис, Дружківське ВУВКГ КП Компанія Вода Донбасу, Дружківське комунальне автотранспортне підприємство 052805, Дружківське відділення Краматорського УГГ, ГК Нафтогаз та яка станом на жовтень 2021 року становить 412,39 грн за послуги водопостачання, 1812,22 грн за розподіл газу, 794,33 грн за вивезення сміття, 3843,52 грн за оплату житла, 368,37 грн - ГК Нафтогаз України. Позивачем до заяви не було подано документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі). Для відмови у призначенні субсидії або скасування раніше призначеної субсидії достатньо лише надходження до органу, що призначає субсидії, подання комунального підприємства про наявність заборгованості понад три місяці. При цьому, Положенням №848 не зобов`язано органи, що призначають субсидії, перевіряти достовірність відомостей про наявність боргу, вказаних у подання комунальних підприємств. У розумінні Положення №848 сам факт надходження такого подання до органу, який призначає субсидії, є підставою для скасування субсидії або відмови у її призначенні. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 524/8130/17. Щодо посилання позивача на відсутності боргів по сплаті житлово-комунальних послуг, колегія суддів зазначає, що вартість послуг нараховуються відповідно до кількості осіб, що проживає у домоволодінні, послуги теплопостачання, а також послуги з утримання будинку та прибудинкової території надаються безвідносно до кількості осіб, що проживає у домоволодінні та нараховується на площу, відтак заборгованість за послуги теплопостачання та утримання будинку та прибудинкової території, не є заборгованістю інших осіб. Також, суд зазначає, що підстави та правомірність нарахування позивачу зазначених боргів не є предметом вказаної справи. Посилання апелянта на оскарження заборгованості в судовому порядку, обґрунтовано не враховані судом першої інстанції, оскілки зазначені докази (ухвала про відкриття провадження у справі) подаються позивачем до відповідача та які могли бути підставою для надання позивачу субсидії. Проте, позивачем до заяви та в подальшому, зазначені документальні підтвердження оскарження заборгованості в судовому порядку відповідачу не подавались, отже відповідач обґрунтовано відмовив у надані позивачу субсидії. Крім того, у справі 229/7299/21 на яку посилався позивач провадження не було відкрито, інших доказів позивач не надав. Суд не приймає посилання апелянт на порушення його права на соціальний захист, оскільки саме вказаним положення визначається підстави для надання або відмови у наданні житлової субсидії, тобто наявності у особи права на її отримання. Зважаючи на наявність у позивача боргу по оплаті житлово-комунальних послуг, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно відмовлено останньому у призначенні житлової субсидії. Слід також звернути увагу і на те, що Положенням № 848 надано можливість отримувачу субсидії підтвердити відсутність боргу шляхом надання відповідних платіжних документів. На момент звернення до відповідача із заявою про призначення житлової субсидії для відшкодування витрат на сплату житлово-комунальних послуг та на момент звернення до суду із даною позовною заявою, позивачем не надано документального підтвердження сплати заборгованості. Щодо заперечення апелянт на ухвалу суду першої інстанції в частині часткового задоволення клопотання позивача про звільнення від судових витрат та відстрочення судом його сплати до ухвалення судового рішення, безпідставного стягнення з нього судового збору оскаржуваним рішенням та наявність підстав для звільнення від сплати судового збору при подані позову, суд зазначає наступне. Апелянтом разом з апеляційною скаргою подано заяву про звільнення від сплати судового збору. Відповідно до матеріалів справи, позивач є людиною похилого віку, не працює, предметом позову є захист соціальних прав позивача. Пенсія є єдиним джерелом доходу останнього. Протиправні дії відповідача порушили права на соціальний захист, тому, перебуває у вкрай скрутному матеріальному становище та не має змоги сплатити судовий збір. В обґрунтування зазначених обставин позивач посилався на довідку про дохід. Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Положеннями пп. 1, 3 ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VІ визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо, зокрема: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Як вбачається з ухвали суду про відмову у звільнення позивача від сплати судового збору, суд не вмотивував підстави не прийняття наданих позивачем доказів на підтвердження скрутного матеріального становища як підстав звільнення від сплати судового збору, хоча матеріали справи містять документи, які підтверджують ці обставини. Ухвала суду не містить фактичної правової оцінки тим обставинам (аргументам), які зазначені позивачем. Європейський Суд неодноразово, а зокрема у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії», наголошував на тому, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Також Європейський Суд неодноразово вказував на необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію. Отже, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження. Кодекс адміністративного судочинства України, а так само і Закон України «Про судовий збір`передбачають можливість звільнення від сплати судового збору, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору в залежності від майнового стану особи. Тобто, визначено єдиний критерій для застосування таких пільг при сплаті судового збору - майновий стан особи. У справі «ФК Мретебі проти Грузії» Європейський суду з прав людини розглядав питання законності відмови Верховного Суду Грузії від звільнення від сплати судового збору заявника (футбольного клубу), та відмітив, що Верховний Суд неналежним чином дослідив аргументи заявника, не вказав, чи достатньо наданих йому доказів на підтвердження фінансової неможливості сплатити судовий збір та не витребував доказів, яких, на його думку, не вистачало. Верховний Суд просто зазначив, що ніяких підстав для надання звільнення від судового збору не існувало. У цій справі Суд назвав відмову Верховного Суду звільнити заявника від сплати судового збору, без відповідного обґрунтування, «безпідставним» обмеженням права останнього на доступ до правосуддя та зазначив, що, на його переконання, відмова у звільненні була зумовлена виключно бажанням Верховного Суду поповнити державний бюджет. Отже, з урахуванням значного збільшення ставок судового збору, питання перевірки реальної спроможності заявників сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. Виходячи з вищенаведеного рішення ЄСПЛ, при розгляді таких справ національним судам слід належним чином обґрунтовувати свої рішення про задоволення чи відмову у розстроченні/відстроченні/зменшенні чи взагалі звільненні від сплати судового збору. При цьому простого зазначення «не надано доказів на підтвердження майнового стану» недостатньо. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що, задовольняючи частково клопотання позивача, відстроюючи сплату судового збору та в подальшому рішенням суду стягуючи його, суд першої інстанції без належного обґрунтування дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. З огляду на викладене суд вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору з позивача. Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до викладеного, у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального прав, суд дійшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, змінити рішення суду в частині стягнення судового збору з позивача.. Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 р. у справі № 200/18239/21 задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 р. у справі № 200/18239/21 - змінити. Абзац другий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 р. у справі № 200/18239/21 - виключити. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 р. у справі № 200/18239/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати проголошення. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 02 серпня 2023 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді А.А. Блохін І.В. Геращенко