Постанова Львівський апеляційний суд № 456/920/22

Справа № 456/920/22 Головуючий у 1 інстанції: Шрамка Р. Т. Провадження № 22-ц/811/1019/23 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2023 року м. Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря Зеліско-Чемерис К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , до Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 про визнання недійсним і часткове скасування наказу, протоколу засідання педагогічної ради та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в: У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.33-36), просила: визнати недійсним та скасувати пункт 1 наказу №16 від 14 березня 2019 року директора Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 щодо переведення учениці 4-Б класу ОСОБА_2 у паралельний 4-А клас з 15.03.2019 року; визнати недійсним протокол засідання педагогічної ради Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 в частині, якою «Педагогічна рада ухвалила:

1. Перевести ОСОБА_2 , ученицю 4-Б класу, в паралельний 4-А клас з 15.03.2019 року»; зобов`язати Стрийську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №6 розробити графік та завдання здачі річного оцінювання для ОСОБА_2 за 4-й клас, погодити з педагогічною радою та подати на затвердження директору. В обґрунтування вимог позивач покликалась на те, що є матір?ю малолітньої ОСОБА_2 , яка навчається у Стрийській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6 (далі Стрийській ЗШ №6). В порушення вимог ч.1 ст.23 Закону України «Про освіту» (Закон №2145-VIII) та ч.2 ст.18, ч.1 ст.19, ч.1 ст.29 Закону України «Про загальну середню освіту» (Закон №651-XIV), директор Стрийської ЗШ №6, за відсутності заяви батьків (зокрема, ма­тері ОСОБА_1 ) учениці ОСОБА_2 , вчинив її переведення з 4-Б класу у пара­лельний 4-А клас з 15.03.2019 року, про що зазначено у пункті 1 наказу №16 від 14 березня 2019 року. Сторона позивача визнає, що до виключної компетенції директора Стрийської ЗШ №6 (як керівника закладу освіти) відноситься розподіл учнів між класами, однак, правомірність здійснення директором школи виключної компетенції щодо розпо­ділу учнів між класами початкового рівня освіти (включаючи класи 4-го року навчання) до­пускається лише після здійснення ним (директором) зарахування до закладу освіти на під­ставі заяви про зарахування до закладу освіти (далі заява про зарахування) одного з бать­ків. Зазначає, що переведення учня у паралельний клас є аналогічним переведенню учня до іншого закладу освіти, оскільки переведення учня у паралельний клас зумовлює його від­рахування з одного класу (4-Б) і зарахування до іншого класу (4-А) за наказом керівника закладу освіти, який видається на підставі заяви учня чи одного із його батьків (для учнів, які не досягли повноліття). Зазначає, що педагогічна рада Стрийської ЗШ №6 не має компетенції розглядати питання розподілу учнів між класами, що є достатнім для визнання недійсним протоколу засідання педагогічної ради Стрийської ЗШ №6 в частині, якою «Педагогічна рада ухвалила:

1. Перевести ОСОБА_2 , ученицю 4-Б класу, в паралельний 4-А клас з 15.03.2019 року». Відсутність подій, а саме: розробити графік та завдання здачі річного оцінювання для ОСОБА_2 за 4-й клас упродовж 2019 2020 навчального року, погодити з педагогіч­ною радою та подати на затвердження, підтверджується порушення права ОСОБА_2 до закінчення здобуття початкової освіти на якісну освіту, що включає її здобуття за формами, ме­тодами, засобами навчання, які вільно вибрані вчителем (педагогічним працівником) саме 4-Б класу Стрийської ЗШ №6, та справедливе і об`єктивне оцінювання результатів навчання цим самим вчите­лем за формами, змістом і способами, що відповідають вибраним, цим самим вчителем формам, методам і засобам навчання». Просила позовні вимоги задовольнити. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду в частині не розглянутих позовних вимог, викладених у заяві від 17 травня 2022 року оскаржила позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Апелянт вказує, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального закону, зокрема, в описовій частині рішення не зазначений стислий виклад позиції позивача за позовною заявою від 17.05.2022 року, яка подана на виконання ухвали від 16.03.2022 року та в якій обґрунтовано вказано про звернення до суду за захистом прав саме малолітньої ОСОБА_2 на якісну початкову освіту та охорону здоров`я. Додає, що в мотивувальній частині рішення не вказана мотивована оцінка аргументів сторони позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, які викладені у пункті другому позовної заяви, не зазначено, чи були порушені права малолітньої ОСОБА_2 на якісну початкову освіту та охорону здоров`я, та не зазначені норми права, на які посилалась позивач у підпунктах 1.1 і 1.2. пункту 1 позовної заяви від 17.05.2022 року. На думку апелянта, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не розглянув і не вирішив справу за позовом. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли, тому розгляд справи проведено апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України у їхній відсутності без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 18.07.2023 року, є дата складення повного судового рішення 28.07.2023 року. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір?ю малолітньої ОСОБА_2 , яка навчається в Стрийській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6. Відповідно до наказу №16 від 14 березня 2019 року Стрийської ЗШ №6, у зв`язку із довготривалою конфліктною ситуацією, яка склалася у 4-Б класі між родиною учениці ОСОБА_2 та вчителем і рештою батьків та учнівським колективом, розглянувши колективну заяву батьків від 13.03.2019 року, протокол батьківських зборів від 13.03.2019 року, зважаючи на факт відсутності усіх дітей класу на навчальних заняттях упродовж двох днів (13 та 14 березня 2019 року) та класного керівника ОСОБА_3 , що перебуває на стаціонарному лікуванні, як наслідок булінгу щодо неї зі сторони бабусі учениці ОСОБА_2 4-Б класу громадянкою ОСОБА_4 , та враховуючи принципову позицію батьків учнів 4-Б класу щодо подальшого невідвідування уроків або переведення їхніх дітей в іншу школу, з метою забезпечення належного освітнього процесу та здорового мікроклімату в класному колективі, згідно рішення педагогічної ради школи, протокол засідання №06 від 14.03.2019 року, переведено ученицю 4-Б класу ОСОБА_2 у паралельний 4-А клас з 15.03.2019 року. Згідно витягу з протоколу №06 від 14.03.2019 року засідання педагогічної ради Стрийської ЗШ №6, на засіданні прийнято рішення, щодо вирішення конфліктної ситуації, яка склалась в навчальному колективі 4-Б класу та з метою забезпечення належного освітнього процесу та здорового мікроклімату в класному колективі 4-Б класу, ОСОБА_5 ученицю 4-Б класу перевести в паралельний 4-А клас з 15.03.2019, про що видати відповідний наказ. Згідно витягу з протоколу №07 від 07.06.2019 року засідання педагогічної ради Стрийської ЗШ №6, на засіданні прийнято рішення про переведення учениці 4-А класу ОСОБА_5 у наступний 5-А клас. Заступнику директора з ЗНВ п. ОСОБА_6 доручено розробити графік та завдання здачі річного оцінювання та ДПА для ОСОБА_5 у продовж 2019-2020 навчального року, погодити з педагогічною радою та подати на затвердження. Згідно з витягу з наказу №16-у від 07.06.2019 року, з книги наказів учнів Стрийської ЗШ №6, у відповідності до Порядку переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу, затвердженого наказом МОН України №762 від 14.07.2015 pоку, на підставі результатів підсумкового (семестрового та річного) оцінювання знань учнів 1-3, 5-8, 10 класів та ДПА учнів 4-х класів, згідно рішення педагогічної ради від 07.06.2019 pоку, протоколу засідання №07, ОСОБА_2 переведено до 5-А класу на підставі п.7 Порядку переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу, затвердженого наказом МОН України №762 від 14.07.2015 року. Згідно витягу з протоколу №08 від 09.06.2020 року засідання педагогічної ради Стрийської ЗШ №6, на засіданні прийнято рішення про переведення учениці 5-А класу ОСОБА_5 у наступний 6-Б клас. Згідно витягу з наказу №06-у від 09.06.2019 року, з книги наказів учнів Стрийської ЗШ №6, у відповідності до Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу (у редакції наказу МОН України від 08.05.2019 року №621) та листом-роз`ясненням МОН України №1/9-213 від 16.04.2020 року «Щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019-2020 н.р.», наказом МОН України від 30.03.2020 року №463 «Про звільнення учнів 4-х і 9-х класів у 2029-2020 навчальному році від державної підсумкової атестації» на підставі результатів підсумкового (семестрового та річного) оцінювання знань учнів 1-10 класів, згідно рішення педагогічної ради від 09.06.2020 pоку, протокол засідання №08, ОСОБА_5 переведено до 6-А класу. З метою забезпечення навчання ОСОБА_2 у 2020/2021 навчальному році та визначення її рівнівів навченості перевести ОСОБА_2 у паралельний 6-Б клас з 01.09.2020 навчального року з метою проходження річного оцінювання за 2019/2020 н.р. надіслати ОСОБА_2 завдання зі всіх предметів за курс 5-го класу. Згідно витягу з протоколу №07 від 14.06.2021 року засідання педагогічної ради Стрийської ЗШ №6, на засіданні було прийнято рішення про переведення учениці 6-Б класу ОСОБА_5 у наступний клас згідно поіменного списку. Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним та скасування пункту 1 наказу №16 від 14 березня 2019 року директора Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 щодо переведення учениці 4-Б класу ОСОБА_2 у паралельний 4-А клас з 15.03.2019 року, визнання недійсним протоколу засідання педагогічної ради Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 в частині, якою «Педагогічна рада ухвалили:

1. Перевести ОСОБА_5 , ученицю 4-Б класу, в паралельний 4-А клас з 15.03.2019», позивач серед підстав, у тому числі, зазначала, як саме учень 4-Б класу малолітня ОСОБА_2 до закінчення початкової освіти має право на якісну освіту, що включає її здобуття за формами, методами і засобами навчання, які вільно вибрані вчителем (педагогічним працівником) власне 4-Б класу ЗШ №6, та справедливе і об`єктивне оцінювання результатів навчання цим самим вчителем за формами, змістом і способом, що відповідають вибраним цим самим вчителем формам, методам і засобам навчання, а також право на охорону здоров`я, в частині психічного здоров`я учня (здобувача освіти), яке кореспондує обов`язкам ЗШ №6 дбати про психічне здоров`я здобувачів освіти, зокрема, щодо створення умов для охорони психічного здоров`я, як стану повного психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутності психічних хвороб/захворювань. Розглядаючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції виходив з положень законодавства, які регулюють спірні правовідносини, зокрема, Закону України «Про освіту» та Закону України «Про загальну середню освіту», чинного на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до преамбули Закону України «Про освіту», освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору. У статті 1 Закону України «Про освіту» вживаються такі терміни, як освітній процес система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей; освітня програма єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Аналогічне за змістом визначення освітньої програми викладено у статті 15 Закону України «Про загальну середню освіту» (чинного на час виникнення спірних правовідносин». Статтею 3 Закону України «Про освіту» передбачено, що кожен має право на якісну та доступну освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих. Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб у сфері освіти. Право на освіту не може бути обмежене законом. Закон може встановлювати особливі умови доступу до певного рівня освіти, спеціальності (професії). Відповідно до статті 12 Закону України «Про освіту», метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Повна загальна середня освіта в Україні є обов`язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п`ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки. Початкова, базова середня і профільна середня освіта можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти). На рівнях початкової та базової середньої освіти освітній процес може організовуватися за циклами, визначеними спеціальним законом, поділ на які здійснюється з урахуванням вікових особливостей фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей. Статтею 13 Закону України «Про загальну середню освіту» ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що освітній процес у закладах загальної середньої освіти здійснюється за груповою та індивідуальною формами навчання, положення про які затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти. Заклад освіти може забезпечувати здобуття освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть бути об`єднані в один чи різні класи (групи). У такому разі освітній процес може організовуватися одним або кількома вчителями, або в будь-який іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту освіти. Порядок зарахування учнів до закладу загальної середньої освіти проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, копії свідоцтва про народження дитини, за наявності медичної довідки встановленого зразка (ч.2 ст.18 Закону України «Про загальну середню освіту»). Питання розподілу учнів між класами віднесено до виключної компетенції керівника закладу освіти, оскільки він здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти (ст.26 Закону України «Про освіту»). Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування). Згідно статті 39 Закону України «Про загальну середню освіту» (чинного на час виникнення спірних правовідносин», колегіальним органом управління закладу загальної середньої освіти є педагогічна рада, повноваження якої визначаються цим Законом і статутом закладу освіти. Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти: розглядає інші питання, віднесені законом та/або статутом закладу до її повноважень. Рішення педагогічної ради закладу загальної освіти вводиться в дію рішеннями керівника закладу. Аналіз переліченого вище законодавства дає підстави стверджувати, що учень має бути зарахований до певного закладу, який відслідковуватиме його прогрес у навчанні. Розподіл учнів між паралельними класами належить до виключної компетенції директора закладу, який, в свою чергу, здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Надаючи правову оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів виходить з того, що стороною позивача не спростовано того факту, що в період навчання її доньки ОСОБА_2 у 4Б класі, між родиною учениці та вчителем і рештою батьків та учнівським колективом виник конфлікт, який тривав вже довший час та який спонукав батьків учнів класу написати колективну заяву щодо забезпечення належного освітнього процесу. Керівництво навчального закладу, з метою врегулювання конфлікту та вирішення даної ситуації питання, винесло дане питання на порядок денний педагогічної ради, яка в свою чергу ухвалила: перевести ОСОБА_2 , ученицю 4-Б класу, в паралельний клас 4-А з 15.03.2019 року. Доказів, які б свідчили про те, що рішення педагогічної ради є неправомочним, позивач суду не надала. Відповідне рішення педагогічної ради №06 від 14.03.2019 року було введене в дію наказом директора Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 від 14 березня 2019 року. Аргументи апеляційної скарги про те, що стороною відповідача порушено право учениці на якісну освіту та на охорону здоров`я, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що переведення учениці ОСОБА_2 в паралельний клас не порушувало її право на якісну освіту, оскільки освітній процес був організований вчителями 4-х класів згідно освітньої програми, яка в свою чергу передбачає єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, контрольних завдань тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів. Позивач не надала суду переконливих доказів, які б свідчили про несправедливе чи необ`єктивне оцінювання її дитини вчителем 4-А класу, як і не надала доказів, що форма, методи і засоби навчання, які були вибрані вчителем 4-Б класу, відрізняються від форм, методів і засобів навчання вчителя 4-А класу. Позивач не довела суду належними та допустимими доказами, що переведення її доньки ОСОБА_2 з 4-Б в 4-А клас вплинуло на психічне здоров`я учениці. Зокрема, чи таке переведення вплинуло на відхилення від норми психічного і фізичного розвитку, чи були труднощі в адаптації, чи була агресія, психоемоційне перевантаження тощо. Колегія суддів зауважує, що одним із важливих завдань закладів загальної середньої освіти є створення безпечного для розвитку здорової дитини середовища. Як свідчать матеріали справи, станом на час ухвалення судом рішення, ОСОБА_2 закінчила 7-Б клас Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 на сімейній (домашній) формі здобуття освіти, протягом часу, з якого її було переведено в паралельний клас, дитина адаптувалась та була нагороджена Похвальним листом, що вбачається з витягу з наказу №15-у від 15.06.2021 року. Отже, підстави позову, зазначені в апеляційній скарзі, не дають суду апеляційної інстанції дійти висновку про необхідність визнання недійсним протоколу засідання педагогічної ради від 14.03.2019 року та скасування п.1 наказу №16 від 14.03.2019 року директора Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 щодо переведення учениці 4-Б класу ОСОБА_2 у паралельний 4-А клас з 15.03.2019 року. Відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Враховуючи зазначене, відповідно до статті 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 28 липня 2023 року. Головуючий С.М. Бойко Судді: С.М. Копняк А.В. Ніткевич