Постанова Київський апеляційний суд № 759/8588/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 липня 2023 року місто Київ справа № 759/8588/22 провадження №22-ц/824/8241/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С., сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року, постановлену у складі судді П`ятничук І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, виділ в натурі частки нерухомого майна, визнання права власності,- В С Т А Н О В И В : Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 14 березня 2023 року призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, виділ в натурі частки нерухомого майна, визнання права власності, судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експертів поставлені питання:

1. Чи є технічна можливість здійснити переобладнання/виділ частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1405440380000) таким чином, щоб у приватну власність позивачу ОСОБА_1 відійшли: у будинку (перший поверх): приміщення 2-1 (гараж) площею 43,1 кв.м., приміщенням 2-2 (тех. Приміщення) площею 39,4 кв.м., приміщення 2-3 (кухня) площею 19,5 кв.м., приміщення 2-4 (кладова) площею 9.5 кв.м., приміщення 2-5 (хол) площею 9,3 кв.м., приміщення 2-6 (тамюур) площею 4,7 кв.м., (другий поверх) приміщення 2-7 (хол) площею 12,9 кв.м., приміщення 2-8 (житлова) площею 27,3 кв.м., приміщення 2-9 (санвузол) площею 9,1 кв.м., приміщення 2-10 (коридор) площею 6,5 кв.м., приміщення 2-11 (житлова) площею 18,9 кв.м., 1/2 огорожі, відкрита тераса, а відповідачу ОСОБА_2 гараж - літера «Д», вбиральня - літера «Г», сарай - літера «Б», 1/2 огорожі, у будинку : (перший поверх) приміщення 1-1 (тамбур» площею 1,3 кв.м., приміщення 1-2 (хол) площею 11,8 кв.м., приміщення 1-3 (санвузол) площею 1,0 кв.м., приміщення 1-4 (ванна) площею 3,6 кв.м., приміщення 1-5 (кухня) площею 10,4 кв.м., приміщення 1-6 (житлова) площею 19,0 кв.м., приміщення 1-7 (житлова) площею 10,0 кв.м., приміщення 1-8 (коридор) площею 1,6 кв.м., приміщення 1-9 (житлова) площею 12,9 кв.м., (другий поверх) приміщення 1-10 (коридор) площею 3,8 кв.м., приміщення 1-11 (житлова) площею 21,6 кв.м., та які частки домоволодіння будуть складати після виділу ?

2. Яким буде в результаті такого виділу розмір компенсації співвласникові, частка якого після виділу буде меншою за його ідеальну частку ?

3. Які є технічно можливими варіанти поділу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1405440380000) з максимальним урахуванням фактичного порядку користування будинком по 1/2 частці позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 ?

4. Які необхідно провести будівельні роботи, згідно із запропонованими варіантами виділу та яка їх ринкова вартість ?

5. Встановити наявність самочинного будівництва у домоволодінні, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1405440380000), яке не може бути враховано при виділені в натурі ?

6. Чи є технічна можливість поділу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до порядку користування, який склався між сторонами зокрема: виділити позивачу наступні приміщення у будинку: на першому поверсі: 2-1, 2-2, відкрита тераса, на другому поверсі: 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11, три горища ( три приміщення, які позначені як «горище), на третьому поверсі: горище. Загальна площа в будинку 161,6 кв.м., 1/2 огорожі; виділити відповідачу наступні приміщення у будинку: на першому поверсі: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 2-3, 2-4, 2-5 ( замість зазначеного техпаспорті приміщення 2-3, 2-4 фактично є кухня площею 10,1 кв.м., коридор площею 14,0 кв.м., вбиральня площею 1,3 кв.м., ванна кімната площею 2,3 кв.м., комора площею 1,0 кв.м., на місці приміщення 2-5 є житловою кімнатою площею 11,4 кв.м. та коридор площею 6,4 кв.м.); на другому поверсі: 1-10, 1-11; загальна площа в будинку 135,3 кв.м., 1/2 огорожі, гараж літера «Д», сарай літера «Б»?

7. Встановити наявність самочинного будівництва у домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке слід врахувати при поділі будинку після його узаконення? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 759/8588/22. Оплату за проведення експертизи покладено на сторони. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції змінити в частині поставлених питань перед експертом, зокрема виключити з переліку питань питання 1 та 5, замінивши їх питаннями 6 та

7. Зокреса зазначає, що у питанні 1 представником позивача невірно зазначені приміщення, які перебувають у фактичному користуванні сторін, дане питання є некоректним. Його слід зазначити наступним чином: -чи є технічна можливість поділу домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 відповідно до порядку користування, який склався між сторонами зокрема: виділити позивачу у будинку наступні приміщення: на першому поверсі: 2-1, 2-2, відкрита тераса; на другому поверсі: 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11, три горища (три приміщення, позначені як «горище»); на третьому поверсі: горище. Загальна площа в будинку: 161,6 кв.м., 1/2 огорожі. Виділити відповідачу у будинку наступні приміщення: на першому поверсі: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4,1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 2-3, 2-4, 2-5 (замість приміщення 2-3; 2-4 фактично є кухня площею 10,1 кв. м., коридор площею 14,0 кв. м., вбиральня площею 1,3 кв. м. ванна площею 2,3 кв. м., комора площею 1 кв.м.; на місці приміщення 2-5 є житловою кімнатою площею 11,4 кв.м. та коридор площею 6,4 кв. м.); на другому поверсі: 1-10, 1-11. Загальна площа в будинку: 135,3 кв.м.,1/2огорожі, гараж літера «Д», сарай літера «Б». Крім того, п`яте питання зазначене представником позивача у клопотанні про призначення експертизи є некоректним. Оскільки пунктом 2.3 глави 2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону. Тобто, при наявності самочинного будівництва, поділ будинку є неможливим, а тому сторони мають узаконити все самочинне будівництво, а після цього проводити розподіл будинку з урахуванням всіх добудов. Вважає за необхідне сформулювати питання перед експертом наступним чином: «Встановити наявність самочинного будівництва у домоволодінні, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке слід врахувати при поділі будинку після його узаконення». Суд першої інстанції не врахував доводів відповідача, зазначивши питання заявлені з обох сторін, проте відповідач просив саме замінити 2 некоректних питання позивача, а не поставити 2 додаткових запитання. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рибак І.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначила, що позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, оскільки між сторонами відсутня згода щодо користування спільним майном. З метою встановлення технічної можливості виділу часток спірного будинку та визначення можливих варіантів поділу стороною позивача було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення експертів запропоновано п`ять питань. Відповідачем також були поставлені питання на вирішення експерта. Оскаржуваною ухвалою на вирішення експертів були поставлені всі питання, що були заявлені учасниками процесу, що відповідає принципу диспозитивності судового процесу та рівності його учасників. Що стосується незгоди відповідача із запропонованим позивачем варіантом поділу, який викладений у першому запитанні до експертів, то цей варіант відображає поділ будинку на частини №1 та №2, який міститься у технічному паспорті, який позивач та відповідач подавали для державної реєстрації права власності на реконструйований спірний будинок у 2017 році. Копія технічного паспорту відповідає електронній копії технічного паспорту, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Як на підставу незгоди з постановленою ухвалою суду в частині поставлених питань апелянт наводить посилання на постанову Верховного Суду від 6 листопада 2017 року у справі №127/14320/15, у якій суд дійшов висновку, що самочинно збудоване нерухоме майно не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами ст. ст. 364, 367 ЦК України. Стороною позивача так і було поставлене питання: чи є у складі спірного будинку (домоволодіння) об`єкти самочинного будівництва, та які не можуть бути враховані при виділі в натурі частин у цьому спірному будинку. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шнайдер С.В. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції змінити, виключити з переліку питань поставлених на вирішення експерта запитання 1 та 5, замінивши їх питаннями 6 та 7 відповідно. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рибак І.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Суд першої інстанції, призначаючи у справі судову будівельно-технічну експертизу виходив із того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. При цьому, суд врахував питання поставлені на вирішення експерта запропоновані представником позивача та зазначив додаткові питання запропоновані представником відповідача. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства належать, зокрема змагальність сторін та диспозитивність. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання. Згідно з положеннями ст. 76, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Пунктом 4 частини 5 статті 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває упровадженні, зокрема, суду. Згідно вимог ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Відповідно до ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Положеннями частини п`ятої статті 104 ЦПК України встановлено, що в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Згідно з нормами ст.ст. 102, 106 ЦПК України, а також положень постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності. В п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз`яснено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143 - 150 ЦПК України, Законом України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII («Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав. Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять до предмету доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Як убачається з позовної заяви ОСОБА_1 , позов обґрунтований тим, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Співвласником другої частини домоволодіння є її сестра ОСОБА_2 5 вересня 2012 року вона зареєструвала своє право власності у державному реєстрі прав на об`єкт нерухомого майна. Однак відповідачка ОСОБА_2 не впускає її до спільного будинку, чинить перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, яке є спільною частковою власністю. У неї з відповідачем ОСОБА_2 була усна домовленість, якою було визначено частини будинку, якими вони користуються. Також сторони домовились про поділ та виділ в натурі їх часток з урахуванням зміни площі (враховуючи реконструкцію будинку здійснену у 2017 році), з подальшим нотаріальним посвідченням договору про такий поділ та виділ в натурі частки кожного. Тобто кожен зі сторін, здійснив прибудову з свого боку будинку, на свій власний розсуд, яку ввів в експлуатацію та отримав документацію відповідно до вимог законодавства. Вони звернулися до ТОВ "Центр розвитку будівництва та архітектури" та отримали висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, з технічними паспортами та садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 . Для реалізації розділення площі на дві окремі квартири відповідачеві необхідно було провести відокремлену гілку газо-, водо-, та електропостачання. Витрати вона пропонувала розділити на двох, але відповідач відмовилась продовжувати процедуру виділення часток в натурі, закрила будинок, на телефонні дзвінки не відповідає. Оскільки між сторонами виник спір щодо користування майном, що знаходиться у спільній частковій власності, тому вона бажає вирішити спір, зокрема, виділивши частки нерухомого майна в натурі. Отже для встановлення обставин, що мають значення для справи, а саме для встановлення технічної можливості виділу в натурі сторонам їх часток житлового будинку, висновок судової будівельно-технічної експертизи в цивільній справі є одним із належних та допустимих доказів щодо вирішення позовних вимог і для з`ясування цих обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи, вбачається необхідність спеціальних знань, без яких встановити відповідні обставини справи та вирішити спір по суті неможливо. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи відповідає нормам Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК ). Призначення у вказаній справі судової будівельно-технічної експертизи сприятиме встановленню дійсних обставин справи. Доводи апеляційної скарги про некоректність поставлених питань суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки за наявності спору що виник ( зокрема, виділу в натурі сторонам їх часток житлового будинку), всі докази у справі оцінуються судом у своїй сукупності при ухваленні рішення по суті позовних вимог. Необхідно звернути увагу на те, що висновок експерта є доказом в цивільному процесі, але такий не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності. Крім того, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані, на експерта покладено обов`язок, зокрема, повідомити в письмовій формі орган, який призначив експертизу, тобто в даному випадку суд, про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи (п. 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України №53/5 від 8 жовтня 1998 року). Дотримуючись принципу змагальності сторін і не створюючи їм перешкод у доказуванні обставин, суд першої інстанції, з урахуванням вимог ст. 12 ЦПК України, правомірно призначив судову експертизу, визначивши зміст питань для її проведення. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що ухвала суду постановлена без додержання норм процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Постанова складена 31 липня 2023 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус