Постанова 4824 № 361/6656/20

справа № 361/6656/20 головуючий у суді І інстанції Василишин В.О. провадження № 22-ц/824/5020/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 05 липня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., при секретарі судового засідання: Сердюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Студзінського Максима Анатолійовича на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про визнання договору іпотеки припиненим, в с т а н о в и в : У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом, у якому просила визнати договір іпотеки, укладений між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 28 листопада 2007 року, які є іпотекодавцями, та майновим поручителем ОСОБА_4 за кредитним договором № 014/7086/82/65022, припиненим з 23 червня 2012 року, зняти заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_1 , а також стягнути із відповідача на свою користь понесені судові витрати. Позов обґрунтовано тим, що 27 листопада 2007 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 014/7086/82/65022, за умовами якого боржник зобов`язаний повернути кредиторові кредит у розмірі - 81 600 доларів США, виданий у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на строк до 27 листопада 2017 року, сплатити проценти за користування в розмірі 12,95 % та виконати інші мови, передбачені договором. На забезпечення вимог виконання вищезазначеного кредитного договору 28 листопада 2007 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладений договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно: трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , що належала позивачу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частинах на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Фондом комунального майна Броварської міської ради Київської області від 07 грудня 1998 року. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином позивач є єдиним іпотекодавцем та майновим поручителем ОСОБА_4 за кредитним договором № 014/7086/82/65022. Позивач необізнана щодо відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 та оформлення спадкоємцями спадкових прав. АТ «Райффайзен Банк» не звертався до позивача, як іпотекодавця, щодо отримання її згоди на заміну боржника за вказаним кредитним договором. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що законом не передбачено такої підстави припинення іпотеки, як смерть боржника за основним зобов`язанням. Після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відкриті спадкові справи. Взяті на себе зобов`язання за основним зобов`язанням за кредитним договором № 014/7086/82/65022 від 27 листопада 2007 року боржником ОСОБА_4 не виконані. Оскільки, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 про припинення договору іпотеки є необґрунтованими, то вимога про зняття заборони відчуження на квартиру, що є предметом іпотеки, не підлягає задоволенню. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Студзінський М.А. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до іпотечного договору від 28 листопада 2007 року позивач, як майновий поручитель, несе відповідальність лише за невиконання зобов`язань боржником - ОСОБА_5 . Порядок виконання зобов`язань у разі смерті боржника встановлений ЦК України. Зобов`язання ОСОБА_4 , що випливають з кредитного договору, припинені смертю боржника, тому іпотека є припиненою. Від АТ «Райффайзен Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, однак на порушення пункту 2 частини 5 статті 178 ЦПК України до відзиву не додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, у зв`язку з чим підстави для прийняття такого відзиву відсутні. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Студзінський М.А. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник АТ «Райффайзен Банк» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія апеляційного суду визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Колегія апеляційного суду, розглянувши заяву ТОВ «Цикл Фінанс» про залучення до справи у якості правонаступника відповідача АТ «Райффайзен Банк», встановила, що до заяви не додано доказів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за заявником на підставі правочину про відступлення прав за іпотечним договором відповідно до статей 2,3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статей 3, 24 Закону України «Про іпотеку». З огляду на встановлене, правові підстави для залучення ТОВ «Цикл Фінанс» у якості правонаступника АТ «Райффайзен Банк» у справі про визнання договору іпотеки припиненим, - відсутні (правова позиція, викладена у постанові КГС ВС від 27 серпня 2019 року у справі № 911/2392/17). Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке. З матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (найменування банку загальними зборами акціонерів змінено на АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_4 на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування укладено кредитний договір № 014/7086/82/65022. Кредит у розмірі 81 600 доларів США, виданий у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на строк до 27 листопада 2017 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором, 28 листопада 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Самко Н.Т., зареєстрований у реєстрі № 6757. Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору іпотеки у забезпечення виконання всіх вимог іпотекодержателя до іпотекодавця за кредитним договором № 014/7086/82/65022 від 27 листопада 2007 року, іпотекодавці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 передали в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 80.5 кв.м, житловою площею 37.5 кв.м, яка належить іпотекодавцям на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Фондом комунального майна Броварської міської ради 07 грудня 1998 року згідно з розпорядженням № 2198 від 07 грудня 1998 року, зареєстрованого в Броварському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 1-11067. На запит суду Броварський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направив копії актових записів про смерть та витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якими підтверджуються факти смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. У цій справі позивач звернулася з позовом про визнання договору іпотеки припиненим, посилаючись на те, що вона залишилася єдиним іпотекодавцем та поручителем ОСОБА_4 за кредитним договором № 014/7086/82/65022, інші іпотекодавці та боржник померли. Їй невідомо чи відкривалась спадкова справа та чи приймалась спадщина після смерті ОСОБА_4 . Закон розрізняє такі поняття як договір та зобов`язання, які виникають у тому числі на підставі договорів чи інших правочинів (пункт 1 частини 2 статті 11, частина 2 статті 509 ЦК України). Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 16 ЦК України передбачено такий спосіб захисту як припинення правовідношення, визнання правочину недійсним, разом з цим визнання правочину (договору) припиненим закон не містить. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 (провадження № 12-173гс18) вказано, що нормами статей 16 ЦК України та 20 ГК України не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення, може відбуватися шляхом розірвання договору. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 477/33/20 (провадження № 61-2817св21). Згідно з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Отже, позовна вимога про визнання припиненим договору іпотеки не може бути задоволена саме з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту, який не передбачений законом, тому суду першої інстанції необхідно було відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 саме з цієї підстави. Розглядаючи указану справу, суд першої інстанції встановив обставини щодо наявності підстав для припинення іпотеки, які не повинен був встановлювати у разі обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, що є безумовною та самостійною підставою для відмови у позові. Доводи апеляційної скарги щодо спору по суті апеляційним судом до уваги не беруться та не перевіряються, оскільки позов підлягає залишенню без задоволення з процесуальних підстав. Суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , проте помилився з мотивами такої відмови, а тому оскаржене судове рішення суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Відповідно до частини 1, 4 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Оскільки апеляційний суд змінює рішення суду першої інстанції, але виключно в частині мотивів його прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, ­- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Студзінського Максима Анатолійовича задовольнити частково. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2022 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 21 липня 2023 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська