Ухвала КАС ВС № 320/11734/22

УХВАЛА 01 серпня 2023 року м. Київ справа № 320/11734/22 адміністративне провадження № К/990/25180/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №320/11734/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування рішення, установив: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС та Державної податкової служби України, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС №0029902406, згідного якого, збільшено йому суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на 52 482 031,47 грн (з яких, 47 710 937, 70 грн. - сума за податковими зобов`язаннями та 4 771 093,77 грн - сума за штрафними санкціями; - визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України № 16493/6/99-00-06-01-04-06 від 9 грудня 2022 року про результати розгляду скарги. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС №0029902406 від 13 вересня 2022 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС судовий збір у розмірі 12 405 грн 00 коп. 6 березня 2023 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №320/11734/22 відповідно до змісту якого останній просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 гривень. Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу задоволено, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 гривень. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року змінено. Викладено абзац другий резолютивної частини додаткового рішення наступним чином: «Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС (ідентифікаційний код ВП 44106679; місцезнаходження: 43010, м. Луцьк, Київський майдан, 4) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 46 500 (сорок шість тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.». В іншій частині додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року залишено без змін. Не погоджуючись з додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 27 червня 2023 року та від 12 липня 2023 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 18 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла втретє подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №320/11734/22. Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. У касаційній скарзі скаржник покликається на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження. Водночас касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначених підстав для касаційного оскарження. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій Крім того, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин. Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду пов`язану з критеріями оцінки доказів та висновками здійсненими за результатами їх дослідження. У поданій касаційній скарзі скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування норм права, а також не доводить подібності правовідносин, натомість лише наводить обставини справи, окремі витяги з постанов Верховного Суду, норми Податкового кодексу України із абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права. Верховний Суд також звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Виходячи зі змісту пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, прийнятність доводів про ненадання оцінки усім доказам у справі можливе виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено. Відсутність у касаційній скарзі належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, унеможливлюють перевірку такої умови. Звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом. Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, - ухвалив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №320/11734/22 повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О.О. Шишов