Постанова 4856 № 240/17431/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/17431/23 Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Л.А. Суддя-доповідач: Граб Л.С. 01 серпня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, у якому просив: -визнати протиправною бездіяльність Держави Україна в особі територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області щодо тривалого розгляду справи №295/8352/22; -зобов`язати Державу Україна в особі територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області виплатити на користь позивача 20000 грн. за моральну шкоду, заподіяну тривалим розглядом справи №295/8352/22; -стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області з рахунку UA678201720355249002000000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 20 000грн; -постановити окрему ухвалу, копію якої надіслати для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли правопорушенню до Вищої ради правосуддя, Комітету ВРУ з питань правової політики, ВККСУ щодо тривалого розгляду справи №295/8352/22. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Держави в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди. Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. За правилами ч.1 ст.294 та ч.2 ст.312 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позовні вимоги про оскарження дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду) щодо здійснення правосуддя не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства, то вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду можуть бути предметом розгляду місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства виключно у випадках передбачених статтею 1176 Цивільного кодексу України. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. В свою чергу ч.1 ст.18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція-це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Так, ч.1 ст.19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Частиною першою статті 1 ЦК України врегульовано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Разом з цим, за приписами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За визначеннями, наведеними у п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа-це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п.2 ч.1 ст.4 КАС України). Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.4 КАС України). У пункті другому частини першої статті 5 КАС України закріплено, що кожній особі надається право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядку судового провадження. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору у публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, якщо один з його учасників-суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції або владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їхні права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.09.2019 по справі №280/191/19. Варто зауважити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово формувала позиції, відповідно до яких юрисдикція судового спору визначається за предметом спору, тобто за змістом та дійсним характером спірних правовідносин. Так, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 по справі №805/4505/16-а). Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2020 по справі №804/14471/15). Так, у справі, що розглядається, позивач звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі ТУ ДСА України в Житомирській області, в кому просить визнати протиправною бездіяльність Держави Україна в особі ТУ ДСА України в Житомирській області щодо тривалого розгляду справи №295/8352/22; зобов`язати Державу Україна в особі ТУ ДСА в Житомирській області виплатити на користь позивача 20000 грн. за моральну шкоду, заподіяну тривалим розглядом справи №295/8352/22 та стягнути з ТУ ДСА України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 20 000грн. Тобто до предмету даного позову входить як позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, так і про зобов`язання відшкодувати шкоду, завдану суб`єктом владних повноважень. У частині п`ятій статті 21 КАС України визначено, зокрема, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Норми вказаної статті, залишені поза увагою судом першої інстанції. Натомість, суд виходив із того, що діяльність, яка оскаржується позивачем, є нічим іншим як діяльністю судді, пов`язаною з розглядом судових справ, яка врегульована процесуальним законом, а тому охоплюється поняттям здійснення правосуддя. Тобто, суд першої інстанції фактично дійшов висновку, що позов заявлений не до того відповідача. В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що наслідки подання позову не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, передбачені ст.48 КАС України. Також, суд встановивши, що обставини на які посилається позивач, вказують на порушення його прав однією особою, а позов заявлений до іншої, міг відповідно до ст.160 КАС України, залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 . Крім того, в послідуючому, під час розгляду справи по суті, прийшовши до висновку про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог до ТУ ДСА в Житомирській області, суд вправі був винести відповідне рішення. Натомість, ще на стадії вирішення питання про відкриття провадження дійшов висновку, що предметом позову є незаконна діяльність судді Богунького районного суду м.Житомира, який у даному випадку не є суб`єктом владних повноважень. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі, дійшов передчасного висновку про неможливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства. За правилами частини першої статті 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду справи. Керуючись ст.ст. 160, 242, 243, 250, 294, 304, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасувати. Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.