Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/637/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 липня 2023 року м. Дніпросправа № 280/637/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2023 року в адміністративній справі №280/637/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району про зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, в якій позивач просить суд зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району виплатити недоотриману допомогу на проживання внутрішньо перемішеним особам ОСОБА_1 , та її неповнолітнім дітям: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період починаючи з 14.08.2022 року по 30.11.2022 року, тобто з дня взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб та з урахуванням того, що допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням у розмірі 44000 гривень 00 копійок (сорок чотири тисячі гривень 00 копійок) . В обґрунтування позову зазначає, що після зміни місця проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації та переїзду до міста Запоріжжя, позивачем через портал ДІЯ було подано заяву про отримання статусу внутрішньо переміщеної особи та призначення відповідної допомоги на проживання для позивача та її дітей. Після взяття на облік позивач так і не отримала допомогу на проживання, у зв`язку з чим неодноразово зверталася до відповідача стосовно виплати допомоги на проживання ВПО. Після чисельних відмов відповідач призначив та виплатив допомогу на проживання позивачу та її дітям, як ВПО, однак тільки за два місяці, замість шести, у зв`язку з чим позивач недоотримав кошти у сумі 44 000 гривень. Просить позов задовольнити. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за період з 14.08.2022 року по 30.11.2022 року.Зобов`язано Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району призначити та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 , та її неповнолітнім дітям: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 14.08.2022 року по 30.11.2022 року. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Відповідно до ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, доводи апеляційної скарги і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. ОСОБА_1 з 07.02.2018 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №2322-1461724-2018 від 23.03.2018. Позивач є матір`ю трьох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження, копії яких надано до матеріалів справи. Позивач через портал ДІЯ подала заяву на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи та призначення відповідної допомоги для себе та дітей, за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ; внаслідок чого отримано підтвердження реєстрації як внутрішньо переміщеної особи та призначення допомоги у розмірі 2000,00 гривень на позивача та 3000,00 гривень на кожну дитину щомісяця, а також електронні документи переселенця, а саме роздруківки підтвердження реєстрації та довідки переселенця № 2303-7501213097 від 14.08.2022, № 2303-7501213098 від 14.08.2022, № 2303-7501213099 від 14.08.2022, № 2303-7501213096 від 14.08.2022. Довідки містять інформацію про те, що їх видано Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району. У зв`язку з не отриманням грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, 22.09.2022 позивач звернулась на «Урядову гарячу лінію», а також 03.10.2022 позивач особисто звернулась до відповідача з питання отримання допомоги внутрішньо переміщеним особам. Листом від 18.10.2022 №05-07/5644 та листом від 20.10.2022 №Н-1812 Управління повідомило позивача, що розглянуто звернення позивача від 22.09.2022 та 03.10.2022 стосовно призначення допомоги внутрішньо переміщеній особі та прийнято рішення про відмову в призначення допомоги відповідно до пункту 2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 (далі Порядок №332), у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 з 2019 року до теперішнього часу отримує допомогу при народженні дитини та допомогу на дітей, які виховуються у багатодітній сім`ї, та особисто з 2019 року зверталась до управління 06.06.2019, 03.08.2020, 07.10.2020, 22.10.2020, що підтверджує місце проживання позивача в районі Управління, що автоматично виключає вірогідність переміщення позивача з окупованої території після 24.02.2022. З огляду на зазначене, у призначенні допомоги внутрішньо переміщеним особам відмовлено. 09.11.2022 позивач повторно звернулася до Управління із заявою про призначення допомоги внутрішньо переміщеній особі, на яку відповідач листом від 18.11.2022 №Н-2227 повідомив, що ОСОБА_1 з 2019 року до теперішнього часу отримує допомогу на дітей, що підтверджує місце проживання позивача в районі Управління, що автоматично виключає вірогідність переміщення позивача з окупованої території після 24.02.2022 Враховуючи довідки з місця реєстрації та акт обстеження, якими зазначено перебування позивача та її дітей з 2018 року по 02.07.2022 за місцем реєстрації, що суперечить призначенню допомоги саме за фактичним місцем проживання у місті Запоріжжя, Управлінням надіслано запит до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації щодо законних підстав на призначення допомоги як внутрішньо переміщеним особам. 19.12.2022 позивачем до Управління подано звернення про надання інформації, на яке Управління листом від 21.12.2022 № Н-2615 повідомило позивача, що Управлінням отримано лист роз`яснення від Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації від 01.12.2022 №4544/07-29. Згідно відповіді Департаменту, враховуючи факт отримання позивачем державних допомог за місцем фактичного проживання з 2019 року, законні підстави для надання статусу ВПО та призначення допомоги на проживання для родини позивача відсутні. Проте 06.01.2023 та 11.01.2023 на картковий рахунок позивача надійшло два платежі із грошовою допомогою внутрішньо переміщеним особам у сумі 11 000 гривень кожний. Відповідно до наданих позивачем пояснень, 23.01.2023 року, під час візиту до управління, позивач отримала усну відповідь, що отримана допомога була виплачена за грудень 2022 року та січень 2023 року. Не погоджуючись з відмовою в призначені та виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати грошової допомоги не в повному обсязі, позивач звернулась до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що внутрішньо переміщені особи, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022р. у регіонах, що включені до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022р. №204-р. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного. Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014р. №1706-VII року (далі - Закон №1706-VII) передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті. Згідно ст.2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні. Відповідно до вимог ч.1 ст.4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Згідно п.п.1, 2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332 (далі - Порядок №332), цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території російською федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №

204. Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб». Пунктом 3 Порядку №332 визначено, що допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (Офіційний вісник України, 2014р., №80, ст.2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється. Абзацом сьомим пункту 3 Порядку №332 передбачено, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території російською федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року №457 пункт 3 Порядку №332 доповнено абзацом восьмим наступного змісту (зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №507 від 29.04.2022р. - застосовується з 1 травня 2022 року, №602 від 17.05.2022р., № 740 від 28.06.2022р., №1168 від 14.10.2022р.): «Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території російською федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.» Також, передбачено, що перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Отже, з 01.05.2022р. виплату допомоги на проживання поширено на усіх внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися з тимчасово окупованої російською федерацією території України. При цьому, Порядок №332 (у редакції, чинній з 01.05.2022р.) не ставить виникнення в особи права на отримання спірної допомоги у залежність від моменту набуття статусу внутрішньо переміщеної особи: до 24.02.2022р. чи після цієї дати. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність в призначенні ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за період з 14.08.2022 року по 30.11.2022 року. Згідно Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 75 від 25.04.2022, Степногірська селищна територіальна громада, до складу якої входить с. Приморське, віднесена до цього переліку. А відтак, суд апеляційної інстанції погожується з висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплати допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі, оскільки факт переміщення позивача та її дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з території територіальної громади, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточена (блокувана), підтверджується довідками № 2303-7501213097 від 14.08.2022, №2303-7501213098 від 14.08.2022, № 2303-7501213099 від 14.08.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою самим відповідачем. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2023 року в адміністративній справі №280/637/23 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.складення повного судового рішення. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Мельник