Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/788/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/788/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В., суддів: Губської Л.В., Мєзєнцева Є.І., При секретарі: Масловська К.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі - відповідач, Департамент), в якому просила: - визнати протиправними дії відповідача щодо припинення з 01.05.2023 позивачу виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, передбаченої Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022; - зобов`язати відповідача поновити з 01.05.2023 позивачу виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, передбаченої Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022. Позов обґрунтовано тим, що позивач після початку повномасштабного вторгнення 24.02.2022 виїхала з м. Сєвєродонецьк Луганської області та після зупинки в м. Дніпро, 26.02.2022 прибула до м. Вінниця, де стала на облік як внутрішньо переміщена особа та надала до Управління соціального захисту населення Вінницької міської ради заяву про отримання допомоги на себе та дітей. Після вивчення всіх необхідних дій та надання документів позивачу було призначено допомогу на проживання внутрішньо-переміщеним особам, яка у подальшому виплачувалась до 31.05.2023. Після переміщення до м. Черкаси відповідачем відмовлено у виплаті допомоги на проживання внутрішньо-переміщеним особам та допомогу призначено з 01.05.2023 тільки на дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розмірі 6000 грн щомісячно та зазначено, що у зв`язку з неправомірною виплатою допомоги УСЗН Вінницької МР утворилася переплата за період з 01.03.2022 до 31.05.2023 у сумі 30 000 грн. Сума надміру виплачених коштів підлягає поверненню відповідно до п. 11 Порядку. Переплата утримується у 20% розмірі до повного погашення, починаючи з 01.09.2023. Такі дії відповідач обґрунтовує саме тією обставиною, що згідно з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб позивач перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Миргородської РДА Полтавської області як внутрішньо переміщена особа з 30.04.2015 до 24.03.2022. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року даний адміністративний позов - залишено без задоволення. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 до 24.02.2022 була облікована в м. Гадяч Полтавської області, яке не включено до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204, та не отримувала станом на 01.03.2022 щомісячну адресну допомогу на проживання, права на отримання допомоги на проживання ВПО, після переїзду до м. Вінниця, ОСОБА_1 не мала. У зв`язку з цим, після переїзду до м. Черкаси, безпосередньо позивачу, допомогу на проживання ВПО відповідачем не призначено, а призначено таку допомогу лише дітям позивача з 01.06.2023. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач дійсно в 2015 році перебувала певними час в м. Гадяч Полтавської області, але як внутрішньо переміщена особа на облік не ставала, допомогу не отримувала, адже, як вказує позивач, приїздила лише тимчасово для спроби працевлаштування, та єдину реєстрацію яку здійснювала, та заяву яку подавала в указаному місті, це - заява щодо пошуку роботи та працевлаштування до Гадяцького районного центру зайнятості Полтавської області. Зазначає, що згідно статті 1 Закону №1706 внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент : виникнення обставин, зазначених у частині 1 цієї статті. Вказує, що наявними в матеріалах справи документами в повній мірі обґрунтовується та підтверджується та обставина, що позивач перемістилася з території Луганської області до м. Вінниця та у подальшому до м. Черкаси як внутрішньо переміщена лише після початку повномасштабного вторгнення російської федерації. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що надана ОСОБА_1 інформація не відповідає дійсності, що підтверджується копіями документів з її особової справи. Відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2015 позивач подала заяву про взяття на облік ВПО, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО. Обставина переміщення: проведення АТО. Фактична адреса проживання: АДРЕСА_1 . На підставі поданої заяви позивачу видано довідку від 30.04.2015 № 160600774, факт отримання якої підтверджено власним підписом позивача у відривному талоні до довідки. 13.05.2015 позивач подала до Гадяцького управління соціального захисту населення заяву для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. На підставі поданої заяви позивачу було призначено щомісячну адресну допомогу з 13.05.2015 до 12.07.2015 у розмірі 442,00 грн, з 13.07.2015 до 12.09.2015 у розмірі 221,00 грн. Відповідно до даних Єдиної інформаційної бази даних ВПО позивач з 30.04.2015 була облікована як ВПО в управлінні соціального захисту населення Миргородської ОВА. Знята з обліку 24.03.2022 з ознакою «вибув в інший район». 26.02.2022 позивач з дітьми прибула до м. Вінниця, де стала на облік як внутрішньо переміщена особа. 21.03.2022 позивач звернулась до управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради з заявами про взяття на облік ВПО та про надання допомоги на проживання ВПО. Після вчинення всіх необхідних дій та надання документів Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради було призначено позивачу допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, яка у подальшому виплачувалась до 31.05.2023. В подальшому позивач переїхала до м. Черкаси. 26.05.2023 позивач подала до відповідача заяву про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та заяву про надання допомоги. Рішенням від 27.07.2023 № 57101-45436175-2023-1 відповідачем призначено допомогу на проживання дітям позивача, як внутрішньо переміщеним особам у сумі 3 000,00 на кожного з 01.06.2023. Допомогу на проживання позивачу, як ВПО, відповідачем не призначено. В подальшому рішенням відповідача від 16.08.2023 № 1018 вирішено визначити розмір переплати за період з 21.03.2022 до 31.05.2023 та утримати з подальшої виплати, у справі № 57101-45436175, до повного погашення. Рішенням відповідача від 22.08.2023 № 57101-358599-Р установлено суму переплати у розмірі 30 000,00 грн, яка утоворилась за період з 01.03.2022 до 31.05.2023 у зв`язку з неправомірним призначенням допомоги УСЗН м. Вінниця. 31.11.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою щодо поновлення нарахування та виплати допомоги на проживання ВПО. Відповідачем листом від 13.12.2023 № Т-568/28-1/01-11 відмовлено позивачу у призначенні допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 з 01.05.2023 відповідно до пункту 3 Порядку. У зв`язку з неправомірною виплатою допомоги УСЗН Вінницької міської ради утворилася переплата за період з 01.03.2022 до 31.05.2023 у сумі 30 000 грн. Сума надміру виплачених коштів підлягає поверненню відповідно до пункту 11 Порядку. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Відповідно до частини 1 та 2 ст. 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Відповідно до частин 2, 3 ст. 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. За приписами частини 1 ст. 9 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання. До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Порядок № 505). Пунктом 2 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців. Матеріалами справи підтверджено, що станом на 24.02.2022 ОСОБА_1 не отримувала державної допомоги у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за новим місцем проживання, яка виплачувалася відповідно до положень Постанови КМУ від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». 20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та якою визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №

505. Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №

204. Згідно з п. 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням. Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30.04.2022 року включно, надається починаючи з березня 2022 року. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (Офіційний вісник України, 2014 року, № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється. Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Отже, для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 особа повинна: отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг станом на 01.03.2022, або бути переміщеною особою з території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії після 24.02.2022. Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до даних Єдиної інформаційної бази даних ВПО позивач з 30.04.2015 проживала в м. Гадяч Полтавської області та була облікована як ВПО в управлінні соціального захисту населення Миргородської ОВА. При цьому матеріали справи містять заяву позивачки №1606000774 від 30 квітня 2015 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Обставини, що спричинили переміщення: проведення АТО. В подальшому, позивач була знята з обліку 24.03.2022 з ознакою «вибув в інший район». 26.02.2022 позивач з дітьми прибула до м. Вінниця, де стала на облік як внутрішньо переміщена особа. 21.03.2022 позивач звернулась до управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради з заявами про взяття на облік ВПО та про надання допомоги на проживання ВПО. Після вчинення всіх необхідних дій та надання документів Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради було призначено позивачу допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, яка у подальшому виплачувалась до 31.05.2023. В подальшому позивач переїхала до м. Черкаси. Відповідно до абз. 9 п. 3 Порядку № 332 перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (чинного до 27.12.2022) затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), серед переліку яких місто Гадяч Полтавської області - відсутнє. Крім того, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, серед переліку яких місто Гадяч Полтавської області - також відсутнє. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки ОСОБА_1 до 24.02.2022 була облікована в м. Гадяч Полтавської області, яке не включено до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204, та не отримувала станом на 01.03.2022 щомісячну адресну допомогу на проживання, права на отримання допомоги на проживання ВПО, після переїзду до м. Вінниця, ОСОБА_1 не мала. У зв`язку з цим, після переїзду до м. Черкаси, безпосередньо позивачу, допомогу на проживання ВПО відповідачем не призначено, а призначено таку допомогу лише дітям позивача з 01.06.2023. Крім того, рішенням відповідача від 22.08.2023 № 57101-358599-Р установлено суму переплати у розмірі 30 000,00 грн, яка утоворилась за період з 01.03.2022 до 31.05.2023 у зв`язку з неправомірним призначенням допомоги УСЗН м. Вінниця. Колегія суддів вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та правомірно відмовив позивачу у призначенні допомоги на проживання ВПО. Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи. Оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає. Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 02 липня 2024 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Л.В. Губська Є.І. Мєзєнцев