Постанова Хмельницький апеляційний суд № 2214/1057/2012

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2023 року м. Хмельницький Справа № 2214/1057/2012 Провадження № 22-ц/4820/1287/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., секретаря: Шевчук Ю.Г., учасники справи: представник апелянта адвокат Горщар Б.А., представник заявниці адвокат Солдаткін О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року (суддя Мотонок Т.Я.) за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Славутський відділ Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на дії державного виконавця щодо розрахунків заборгованості зі сплати аліментів, в с т а н о в и в : У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунків заборгованості зі сплати аліментів. В обґрунтування скарги зазначено, що судовим наказом Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.03.2012 року у справі № 2214/1057/2012 вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16 березня 2012 року і до повноліття дітей. На даний час вищевказаний наказ перебуває на виконанні у Славутському відділі державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Славутський відділ ДВС). У період з березня 2018 року по 13 вересня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю, аліменти протягом цього періоду часу не сплачувалися. За заявою ОСОБА_2 виконавчий лист було повернуто та заборгованість станом на березень 2018 року було списано. 23 березня 2023 року до виконавчої служби надійшла заява ОСОБА_1 про перерахунок заборгованості по аліментах, в якій він перекручує фактичні обставини справи з метою введення виконавця в оману, що нібито в 2022 році ним було сплачено в рахунок аліментів кошти в сумі 85175,13 грн. Державний виконавець, не взявши до уваги заяву-заперечення стягувача ОСОБА_2 , зробила перерахунок заборгованості, чим порушила права стягувача у рамках цього провадження, оскільки боржником сума аліментів у розмірі 85175,13 грн. у 2022 році сплачена не була. ОСОБА_2 наголошує на тому, що ОСОБА_1 перераховував кошти у 2022 році на картки ОСОБА_2 не як сплату аліментів, а як кошти на проживання, купівлю продуктів, одягу, сплату комунальних платежів, а також погашення кредитної заборгованості (використаного кредитного ліміту, шляхом зняття коштів з кредитної картки ОСОБА_2 , які в подальшому використовувалися на ведення підприємницької діяльності ОСОБА_1 ). Посилаючись на зазначене, ОСОБА_2 просила суд визнати незаконними дії державного виконавця Славутського відділу ДВС щодо здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №70641920, зобов`язати державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № №70641920 без врахування квитанцій про переказ коштів на рахунок стягувача за 2022 рік в сумі 85175,13 грн. Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року скаргу ОСОБА_2 задоволено. Визнано незаконними дії державного виконавця Славутського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо розрахунків заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №70641920; зобов`язано державного виконавця Славутського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № №70641920 без врахування квитанцій про переказ коштів на рахунок стягувача за 2022 рік в сумі 85175,13 грн. Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що в переказах ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 в період з червня 2022 року по грудень 2022 року, в тому числі коли сторони спільно проживали та виконавчий лист про стягнення аліментів не перебував на примусовому виконанні у виконавчій службі, не вказано призначення платежу «аліменти», тому вони не свідчать про сплату відповідачем саме аліментів на утримання дітей. ОСОБА_1 не доведено суду, що в даний період перераховані ним кошти є аліментами. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 . В обґрунтування скарги апелянтом зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали спільно до 13.09.2022 року та увесь цей період ОСОБА_1 фактично утримував дітей. Після припинення спільного проживання у сторін була усна домовленість щодо утримання спільних дітей шляхом перерахування на банківську карту ОСОБА_2 грошових коштів, оскільки будь-яких інших зобов`язань у сторін не існувало, в тому числі кредитних, позики, тощо. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку на виконання зобов`язань на утримання дітей за вимогами ст.180, ч.1. ст.181 СК України, надавав матері дітей ОСОБА_2 грошове утримання, вказані кошти є нічим іншим як аліментами, що фактично підтверджує законність рішення державного виконавця щодо розрахунку заборгованості при сплаті аліментів. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає, рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Апеляційну скаргу просить залишити без задоволення. В судовому засіданні представник апелянта адвокат Горщар Б.А. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник ОСОБА_2 адвокат Солдаткін О.С. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити. Представник Славутського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційний суд вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи не ґрунтуються на нормах матеріального права. Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що на виконанні у Славутському відділі Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області перебувало виконавче провадження №70641920 з примусового виконання судового наказу №2214/1057/2012 від 14.02.2013 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16 березня 2012 року і до повноліття дітей. Як вбачається із відмітки в судовому наказі, 28 березня 2018 року судовий наказ було повернено стягувачці згідно п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», заборгованість станом на 19.03.2018 року відсутня. 02 січня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до начальника відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області із заявою про прийняття до виконання судового наказу №2214/1057/2012 від 14.02.2013 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заборгованість по аліментам просила нараховувати з квітня 2018 року Згідно розрахунку заборгованості, станом на 01.03.2023 року за ОСОБА_1 значилась заборгованість зі сплати аліментів у сумі 102055 грн. (а.с.21-22, 25). 23 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про перерахунок заборгованості по аліментам, ОСОБА_1 зазначив, що з 13 вересня 2022 року, оскільки вони із ОСОБА_2 припинили спільне проживання, він почав сплачувати аліменти на картковий рахунок ОСОБА_2 за усною домовленістю, що підтверджується виписками по картковому рахунку за 2022 та 2023 роки. Вказав, що за 2022 рік ним перераховано аліменти в сумі 85175 грн., за 2023 рік. 35000 грн., загальна сума 120175 грн. (а.с. 14-15) Згідно виписки по рахунку ОСОБА_4 , відкритого у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», 26.01.2023 ним було проведено платіж на картку ОСОБА_2 на суму 20000 грн. з коментарем до платежу: «аліменти»; 21.02.2023 ним було проведено платіж на суму 15000 грн. грн. з коментарем до платежу: «аліменти лютий» (а.с. 16). Згідно виписки по рахунку ОСОБА_4 , відкритого у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ним було проведено перекази на карту ОСОБА_2 без зазначення призначення платежу: 13.09.2022 на суму 20050 грн.; 12.11.2022 на суму 10050 грн.; 27.11.2022 на суму 5025 грн., 09.12.2022 на суму 15050 грн.; 31.10.2022 на суму 15000 грн.; 01.06.2022 на суму 10000 грн.; 23.06.2022 на суму 5000 грн.; 08.07.2022 на суму 5000 грн., всього на суму 85175 грн. (а.с. 17). Відповідно до вимоги від 23 березня 2023 року за № 13145 державний виконавець Бублик Н.Р. вимагала від ОСОБА_2 надати пояснення, чому останньою не було повідомлено про часткове виконання боржником рішення суду із зазначенням сум, які були перераховані на її рахунок (а.с. 13). 26 березня 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Славутського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою-повідомленням, в якій зазначила, що кошти, які перераховувались боржником на її картку, не були аліментами, та не спрямовані на виконання судового наказу № 2214/1057/2012 від 14.02.2023 року. Саме тому боржник у призначенні платежу не вказав, що це були аліменти, оскільки перераховані кошти не були аліментами. На підставі вищенаведеного ОСОБА_2 просила державного виконавця не зараховувати кошти в загальній сумі 85175,13 грн., сплачені за період з червня по грудень 2022 року боржником на її банківську карту як аліменти, спрямовані на виконання судового наказу (а.с. 11-12). З урахування даних, вказаних ОСОБА_1 , державним виконавцем Славутського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було проведено перерахунок заборгованості, який відображений у розрахунку станом на 01.04.2023 року, та відповідно до якого за ОСОБА_1 значиться заборгованість у сумі 19713 грн. Згідно даного розрахунку ОСОБА_1 було сплачено: 06.2022 15000 грн.; 07.2022 5000 грн.; 09.2022 20050 грн.; 10.2022 15000 грн.; 11.2022 15075 грн.; 12.2022 15050 грн.; 01.2023 20000 грн.; 02.2023 15000 грн. (а.с.9-10). Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно зі статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ч.3 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом. Відповідно до ч.ч. 4, 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Відповідно до п.4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Заперечуючи проти перерахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 у своїй заяві до державного виконавця, а також у скарзі на дії державного виконавця до суду, зазначила, що кошти перераховані боржником ОСОБА_1 на її картку не є аліментами, оскільки у той період ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали спільно та між ними склалися інші цивільно-правові відносини, фінансові зобов`язання, окрім сплати аліментів. Матеріали справи не містять доказів про наявність в період з червня по грудень 2022 року, між боржником та стягувачем аліментів, жодних цивільно-правових зобов`язань, в тому числі кредитних, які б пояснювали природу здійснення ОСОБА_1 зазначених платежів. ОСОБА_1 звертався до державного виконавця із клопотанням про перерахунок суми заборгованості по сплаті аліментів, надавши виписки про здійснення ним перерахунку на картковий рахунок стягувача ОСОБА_2 . Відсутність у переказах в призначенні платежу слова «аліменти» не може бути беззаперечною підставою для неврахування таких платежів, як сплата аліментів. Колегія суддів вважає, що державним виконавцем правомірно здійснено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів відповідно до наданих боржником доказів. Водночас, стягувачем ОСОБА_2 до заяви за вимогою державного виконавця не було надано доказів на підтвердження існування між нею та боржником інших цивільно-правових відносин, ніж аліменти. Не надано таких доказів стягувачем і до суду першої інстанції. На вказані обставини суд першої інстанції в повній мірі уваги не звернув, дійшов помилкового висновку про задоволення скарги ОСОБА_2 та визнання незаконним дії державного виконавця щодо перерахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №70641920 та зобов`язання останнього здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів без врахування переказу коштів на рахунок стягувача за 2022 рік в сумі 85175,13 грн. Правові висновки Верховного Суду в постановах від 01 червня 2022 року справа №759/4666/20, від 29 вересня 2021 року справа №2607/386/2012. на які послався суд першої інстанції не є тотожними з правовідносинами які склалися між учасниками по справі яка переглядається. Рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про залишення скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів без задоволення. Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, судовий збір сплачений ним за подання апеляційної скарги в розмірі 536,80 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 .. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення. Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця залишити без задоволення. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 536 грн. 80 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення 01 серпня 2023 року. Судді Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк