Окрема думка Вищий антикорупційний суд № 521/17260/18

О К Р Е М А Д У М К А судді ОСОБА_1 до ухвали Вищого антикорупційного суду від 26 липня 2023 року (за результатами розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 ) Відповідно до частини третьої статті 375 Кримінального процесуального кодексу України висловлюю окрему думку до ухвали суду від 26 липня 2023 року, постановлену у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 52016000000000411 від 02 листопада 2016 року, якою прокурору було відмовлено у покладенні на обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальних обов`язків, передбачених статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, при цьому виходжу з такого.

1. Відповідно до статей 131, 176, 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу як різновиду заходів забезпечення кримінального провадження є досягнення дієвості такого провадження шляхом забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання його спробам перешкоджати кримінальному провадженню.

2. Як убачається з матеріалів справи, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року до ще підозрюваного на той час ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді особистої поруки народних депутатів України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

3. Разом з тим, 26 квітня 2023 року колегія суддів у своїй ухвалі, встановивши наявність двох ризиків, існування яких довела прокурор у ході судового провадження, а саме: 1) ризику переховування від суду і 2) ризику незаконного впливу на свідків, змінила ОСОБА_2 , який вже набув статусу обвинуваченого, запобіжний захід з особистого поруки на заставу у розмірі 5 368 000 гривень 00 копійок із покладенням на нього строком на два місяці низки процесуальних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України: - прибувати за кожною вимогою суду; - не відлучатись за межі України без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; - утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Ухвалюючи таке рішення, суд констатував, що зміна запобіжного заходу на більш суворий була обумовлена, зокрема, неефективністю попередньо обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу - особистої поруки, адже обвинувачений кілька разів не прибув на судовий виклик, зокрема, 01 вересня та 14 грудня 2021 року, а також 28 лютого та 14 березня 2023 року. Крім того, за результатами розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу суд всеосяжно проаналізував інші обставини, передбачені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, які повинні бути враховані при обранні запобіжного заходу, та у сукупності з існуючими ризиками дійшов висновку про їх достатність для обрання ОСОБА_2 більш суворого запобіжного заходу, а саме застави з покладенням на нього наведених вище процесуальних обов`язків сроком на два місці, тобто до 27 червня 2023 року .

4. Відповідно до статті 532 Кримінального процесуального кодексу України зазначена ухвала набрала законної сили, тому встановлені в ній факти набули статусу остаточних за принципом res judicata, тобто таких, які повинні бути враховані судом у подальшому у контексті оцінки збільшення або зменшення ризиків, а також зміни обставин, які повинні бути враховані при зміні запобіжного заходу. 5. 16 червня 2023 року з дотриманням строку, встановленого частиною сьомою статті 194, частиною першою статті 199 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор звернулась до суду з клопотанням про продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_2 на підставі ухвали від 26 квітня 2023 року. Згідно зі статтею 186 Кримінального процесуального кодексу України таке клопотання підлягало негайному розгляду, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження такого клопотання до суду. Проте, через вимушений повторний автоматизований розподіл цієї справи з огляду на необхідність заміни судді - члена колегії суддів ОСОБА_5 внаслідок довготривалого відрядження останнього призначити розгляд зазначеного клопотання раніше 26 липня 2023 року головуючому не вдалось.

6. З огляду на закінчення строку, на який на обвинуваченого ОСОБА_2 були покладені відповідні обов`язки, прокурор просила залишити без розгляду її попереднє клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підставі ухвали від 26 квітня 2023 року, а натомість звернулась до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу шляхом покладення на обвинуваченого тих самих процесуальних обов`язків строком на два місяці. В обґрунтування клопотання посилалась на те, що ризики та обставини, передбачені статтями 177, 178 Кримінального процесуального кодексу України, наявність яких суд у своїй ухвалі від 26 квітня 2023 року вважав доведеними, не змінились, тобто підстави для покладення на ОСОБА_2 обов`язків відповідно до статті 194 цього ж Кодексу продовжують існувати.

7. Захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_6 , у цілому погоджуючись з тим, що з 26 квітня 2023 року та дотепер фактичні обставини, враховані судом в ухвалі від тієї ж дати, не змінились, наполягав на необґрунтованості підозри та недоведеності ризиків, а відтак на відсутності підстав для покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків. При цьому сторона захисту не надала суду жодного доказу на підтвердження зменшення ризиків, існування яких вже встановив суд в ухвалі від 27 квітня 2023 року, або зміни обставин, які підлягають врахуванню при обранні (зміні) запобіжного заходу.

8. Заслухавши думку сторін кримінального провадження та проаналізувавши зміст ухвали суду від 26 квітня 2023 року, вважаю, що запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 на підставі цієї ухвали у вигляді застави у розмірі 5 368 000 гривень 00 копійок із покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, був ефективним, тобто таким, що забезпечував дієвість кримінального провадження, та не був надміру обтяжливим для обвинуваченого. При цьому виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зокрема, після обрання йому більш суворого запобіжного заходу, на чому наголошувала сторона захист, свідчить власне на користь наведеного мною висновку, а не навпаки. Крім того, всі доводи, які суд навів в обґрунтування існування ризику переховування ОСОБА_2 в ухвалі від 26 квітня 2023 року, залишились актуальними на момент розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжого заходу, яке відбулось 26 липня 2023 року. Беручи до уваги тривалість підготовчого судового засідання, яке розпочалось 16 березня 2021 року та у якому дотепер не вдалось розглянути жодного питання, передбаченого статтею 314, 315 Кримінального процесуального кодексу України, а відтак перейти у судовий розгляд, ризик незаконного впливу на свідків також зберігся. До того ж, звертаю увагу на те, що з моменту обрання обвинуваченому більш суворого запобіжного заходу минуло трохи більше двох місяців, упродовж яких не відбулось жодного судового засідання, у зв`язку з чим суд не мав об`єктивної можливості переконатись у стабільному та тривалому виконанні ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов`язків, що свідчить про передчасність висновку суду щодо зменшення ризиків.

9. Окреслені мною доводи не були враховані під час постановлення ухвали від 26 липня 2023 року, що відповідно до частини третьої статті 375 Кримінального процесуального кодексу України надає мені право викласти їх в окремій думці до неї. Суддя ОСОБА_1