Постанова 4873 № 910/4091/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" липня 2023 р. Справа № 910/4091/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шапрана В.В. суддів: Андрієнка В.В. Буравльова С.І. секретар Місюк О.П. за участю представників: позивача - Блінов С.І.; відповідача - не з`явилися; третьої особи на стороні позивача - не з`явилися; третьої особи на стороні відповідача - Явтушенко О.А. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 (повне рішення складено 26.04.2021) у справі №910/4091/21 (суддя - Трофименко Т.Ю.) за позовом Акціонерного товариства "Банк "Портал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укртрансбуд" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Лит" про звернення стягнення на предмет застави. ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року Акціонерне товариство "Банк "Портал" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укртрансбуд" про звернення стягнення на предмет застави відповідно до договору застави №45 від 12.12.2019, належний на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "Укртрансбуд", а саме магістральний тепловоз 2М62 №1274, рік випуску 1986, у складі: секція А, секція Б, в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" перед позивачем в сумі 9029972,00 грн за договором про відкриття кредитної лінії №1523-КЛ від 23.09.2015. Також позивач просив визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів відповідно до процедури, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що магістральний тепловоз 2М62 №1274 перебуває в заставі у Акціонерного товариства "Банк "Портал" відповідно до договору застави №45, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" перед позивачем за договором про відкриття кредитної лінії №1523-КЛ від 23.09.2015. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" не виконує свої зобов`язання за договором кредиту, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем у розмірі 53976332,58 грн. При цьому, п. 2.4.5 договору застави передбачено право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави відповідно до умов договору та законодавства України. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 відкрито провадження у справі №910/4091/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача. 29.03.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укртрансбуд" надійшла заява про визнання позову. Окрім цього, 13.04.2021 на електронну адресу до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" надійшла заява про залучення вказаного товариства у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" у справі №910/4091/21 повернуто без розгляду на підставі ст. 170 ГПК України. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 (повне рішення складено 26.04.2021) у справі №910/4091/21 позовні вимоги Акціонерного товариства "Банк "Портал" задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Лит" як особа, яка не брала участі у справі, подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено приписи процесуального права. Скаржник вказує на те, що в заставу банку передано тепловоз, існування якого не доведено жодними доказами, оскільки магістральний тепловоз з №1274 насправді має інший №1271. Вказане, на переконання скаржника, підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема, висновком експерта. Також скаржник зазначає, що місцевим господарським судом порушено приписи процесуального закону та ухвалено рішення про права і обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит", не залучивши його до участі у справі, та з формальних підстав повернуто без розгляду відповідну заяву. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2021 апеляційну скаргу у справі №910/4091/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 апеляційну скаргу у справі №910/4091/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/4091/21, призначено її до розгляду на 29.06.2021, а також встановлено учасникам справи строк на подання відзивів. До суду 22.06.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Акціонерне товариство "Банк "Портал" просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Інші учасники справи у встановлений процесуальний строк не скористалася правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 за клопотанням скаржника розгляд справи відкладено до 20.07.2021. За результатами проведеного засідання 20.07.2021 судом оголошено перерву до 29.07.2021. До суду 29.07.2021 представником скаржника подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії звіту про технічний стан тепловоза №2М62-1271 від 22.07.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 залучено до участі у справі №910/4091/21 Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Лит" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача та відкладено розгляд справи до 28.09.2021. На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/4742/21 від 27.09.2021 у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4091/21. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 апеляційну скаргу у справі №910/4091/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. До суду 28.09.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" подано клопотання про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи. На вирішення судової експертизи заявник просив поставити наступне питання: встановити залізничний номер магістрального тепловозу моделі 2М62, 1986 року випуску, у складі секції А та секції Б, який був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю "М-Лит" на зберігання як речовий доказ, та переміщений з локомотивного депо "Коростень", станція "Коростень Подільський" Коростенської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" на територію Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" (36005, м. Полтава, вул. Гайового, 30). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" про долучення до матеріалів справи доказів, доданих до апеляційної скарги та поданих разом з клопотанням від 29.07.2021, та оголошено перерву у судовому засіданні до 12.10.2021. До суду 07.10.2021 позивачем подано заяву, у якій Акціонерне товариство "Банк "Портал" не заперечувало щодо призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи, однак запропонувало на вирішення експерта інші питання. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у справі №910/4091/21 призначено судову інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено провадження та надіслано матеріали до експертної установи. На вирішення експертів судом було поставлено наступні питання: - чи піддавались зміні первісні (первинні) елементи конструкції рам двох секцій А і Б магістрального тепловоза 2М62 №1274, рік випуску 1986, на інші, якщо так, то яким способом були змінені елементи конструкції рам двох секцій А і Б, магістрального тепловоза 2М62 №1274, рік випуску 1986, і який рік і місяць зміни (зварювання з рамою тепловоза) теперішніх (установлених на час дослідження); - чи є маркування серійного номеру на теперішніх (установлених на час дослідження) елементах конструкції рам двох секцій А і Б магістрального тепловозу 2М62 №1274, рік випуску 1986, первісними, тобто такими, що виготовлені (нанесені) заводом-виробником; - чи піддавались зміні серійні номери на теперішніх (установлених на час дослідження) елементах конструкції рам двох секцій А і Б магістрального тепловозу 2М62 №1274, рік випуску 1986? Якщо так, то в якому році і місяці змінено (нанесено) серійні номери; - яким був первісний серійний номер на теперішніх (установлених на час дослідження) елементах конструкції рам двох секцій А і Б магістрального тепловозу 2М62 №1274, рік випуску 1986? До Північного апеляційного господарського суду 29.11.2021 від експертної установи надійшов супровідний лист №1116/14-2021 від 23.11.2021, у якому зазначено про необхідність забезпечення виконання попередньої оплати експертизи, а також погодження виконання експертизи у строк більше 90 календарних днів. Разом з супровідним листом надійшли матеріалами справи та клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про представлення речових доказів та надання додаткових матеріалів для проведення судової інженерно-технічної експертизи. У вищезазначеному клопотанні судовий експерт просив надати наступні матеріали: - технічну документацію та технологічний регламент заводу-виробника на виготовлення елементів конструкції рам двох секцій А і Б магістрального тепловоза 2М62 1986 року випуску; - технічні вимоги заводу-виробника щодо нанесення серійних номерів на конструкції рам двох секцій А і Б магістрального тепловоза 2М62 1986 року випуску. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 поновлено провадження у справі №910/4091/21, призначено її до розгляду на 20.12.2021 та зобов`язано учасників справи надати суду перелічену документацію. До суду 10.12.2021 позивачем подано клопотання щодо виконання вимог ухвали про витребування доказів. У клопотанні позивач зазначив про відсутність запитуваних документів та просив витребувати вказані документи у заводу-виробника магістрального тепловоза 2М62 1986 року випуску - Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз". Ухвалою від 20.12.2022 відкладено розгляд справи №910/4091/21 до 17.01.2022 та зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" надати суду для скерування до експертної установи технічну документацію та технологічний регламент заводу-виробника на виготовлення елементів конструкції рам двох секцій А і Б магістрального тепловоза 2М62 1986 року випуску, а також технічні вимоги заводу-виробника щодо нанесення серійних номерів на конструкції рам двох секцій А і Б магістрального тепловоза 2М62 1986 року випуску. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 розгляд справи відкладено до 08.02.2022 та повторно зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" надати додаткові докази. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 провадження у справі №910/4091/21 зупинено у зв`язку з повторним направленням матеріалів до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової інженерно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021. Матеріали справи 19.04.2022 з супровідним листом №910/4091/21/09.1-18/17/22 надіслано до експертної установи. До Північного апеляційного господарського суду 28.04.2023 від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №910/4091/21/09.1-18/111/21 від 02.11.2021 з висновком експерта №5222/5223 від 20.04.2023 за результатами проведення інженерно-технічної експертизи та матеріали справи №910/4091/21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 поновлено провадження у справі №910/4091/21 та призначено її до розгляду на 27.06.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції. До суду 23.06.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Лит" за допомогою системи Електронний суд подано клопотання про призначення у справі судової трасологічної експертизи та доручення її проведення Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Також, 27.06.2023 скаржником за допомогою системи Електронний суд подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме копії ухвали Київського апеляційного суду від 22.05.2023 у справі №757/5501/23-к та вимоги приватного виконавця №228-66959192/21 від 13.02.2023. У судовому засіданні 27.06.2023 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні поданого клопотання про долучення доказів. Також судом поставлено на обговорення клопотання скаржника про призначення у справі судової трасологічної експертизи, за результатами чого оголошено перерву до 11.07.2023. 06.07.2023 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказу, а саме копії висновку експерта №1653-Е від 22.11.2022 за результатами проведення трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №12019060060001402. Також 07.07.2023 позивачем подано заперечення проти клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" про призначення судової трасологічної експертизи. У судове засідання 11.07.2023 з`явилися представники позивача та третьої особи на стороні відповідача. Натомість, представники відповідача та третьої особи на стороні позивача не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином. Так, судом надіслано копію ухвали від 27.06.2023 про оголошення перерви у судовому засіданні на адреси місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укртрансбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт". Поряд з цим, поштові відправлення повернуто поштовим відділенням на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Частиною 2 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України). Згідно з ч. 11 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України). Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, виходячи зі змісту положень ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116 та 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮО прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290 та 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та 14.08.2020 у справі №904/2584/19). Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Укртрансбуд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Разом з цим, як було зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Укртрансбуд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" належним чином повідомлені про розгляд справи та не повідомили суд про причини неявки у судове засідання уповноважених представників. Отже, неявка у судове засідання представників відповідача та третьої особи на стороні позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. Судом продовжено обговорення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" про призначення у справі судової трасологічної експертизи. Представник заявника підтримала подане клопотання і просила його задовольнити. Натомість, представник позивача заперечив стосовно задоволення клопотання з підстав, викладених у письмових запереченнях. Апеляційний суд, заслухавши пояснення представників та проаналізувавши приписи процесуального законону, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" про призначення у справі судової трасологічної експертизи з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: - для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; - жодною стороною не надано висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. З системного аналізу та взаємозв`язку ч. 1 ст. 101 ГПК України і ч. 1 ст. 99 ГПК України вбачається, що у випадку якщо жодною стороною не надано висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи та потребує спеціальних знань, суд призначає експертизу за власної ініціативи. Відповідно до пп. 1.2.1 п. 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, одним з основних видів експертизи криміналістична: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів; експертиза зброї та слідів і обставин її використання; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов`язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; експертиза голограм; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; техногенних вибухів; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів та виробів з них; наявності шкідливих речовин (пестицидів) у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин); біологічна. Згідно з п. 5.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, основними завданнями трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об`єктів за матеріально фіксованими слідами-відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об`єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо). Трасологічною експертизою можна також установлювати факти, які належать до просторових, функціональних, структурних, динамічних і деяких інших характеристик процесу слідоутворення, а також особливостей слідоутворювальних об`єктів. Перед трасологічною експертизою можуть ставитись питання про наявність на предметах обстановки місця події слідів взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність у цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об`єктів. Тобто, зі змісту вказаних положень вбачається, що трасологічна експертиза спрямована на встановлення обставин, які належать до події кримінального правопорушення. Також суд вказує на те, що заявником жодним чином не обґрунтовано неможливості самостійно звернутися та отримати висновок експерта з поставлених питань та подати його до суду. Не обґрунтовано заявником і неможливості подання відповідного клопотання разом з клопотанням про призначення судової інженерно-технічної експертизи, яке було розглянуто та задоволено судом ще 12.10.2021. За таких обставин, на переконання апеляційного суду, підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" про призначення судової трасологічної експертизи відсутні. Також судом поставлено на обговорення клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи доказу, а саме копії висновку експерта №1653-Е від 22.11.2022 за результатами проведення трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №12019060060001402. Представник позивача заперечив щодо задоволення заявленого клопотання. Представник заявника просила долучити копію вказаного висновку до матеріалів справи та зазначила, що не мала можливості подати вказаний доказ до суду, оскільки слідчий у кримінальному провадженні на надавав дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні. Лише після отримання такого дозволу копію висновку експерта №1653-Е від 22.11.2022 надано до матеріалів справи. Апеляційний суд, проаналізувавши приписи чинного процесуального законодавства, приходить до висновку про наявність підстав для долучення до матеріалів справи нового доказу, а саме копії висновку експерта №1653-Е від 22.11.2022 за результатами проведення трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №12019060060001402. Так, відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Апеляційним судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Лит" не приймало участі у розгляді справи в суді першої інстанції, а тому зобов`язане було подати усі наявні у нього докази, пов`язані з предметом спору, разом з першою заявою по суті справи, якою у даному випадку є апеляційна скарга. Згідно з ч. 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Частиною 8 ст. 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Колегія суддів вказує на те, що наведені положення у їх сукупності передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14. Системний аналіз ст. ст. 80 та 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими учасник справи обґрунтовує свої вимоги та заперечення, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на такого учасника покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з першою заявою по суті спору. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (схожий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, 26.02.2019 у справі №913/632/17 та 18.06.2020 у справі №909/965/16). Так, у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №916/2187/18 викладено висновок про те, що, подаючи відповідні докази, відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що документи, які ним подані, датовані вереснем та груднем 2019 року, отже, вони не існували станом на дату винесення рішення судом першої інстанції, а також на дату прийняття ухвали апеляційним судом від 22.04.2019. Тому відповідно до ч. ч. 3 та 8 ст. 80 та ч. 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції повинен був належним чином дослідити, чи міг відповідач подати такі докази до суду першої інстанції та чи не є це винятковим випадком, згідно з яким апеляційний господарський суд повинен був оцінити такі документи. Враховуючи висновок щодо застосування норми ч. 3 ст. 269 ГПК України, викладений у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №916/2187/18, колегія суддів вказує на те, що висновок експерта №1653-Е від 22.11.2022 за результатами проведення трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №12019060060001402 не міг бути наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Лит" до місцевого господарського суду з огляду на те, що третя особа не приймала участі у розгляді справи в суді першої інстанції. Отже, на переконання апеляційного суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Лит" доведено винятковість випадку та наявність причин, що об`єктивно не залежали від вказаної особи, для наявності підстав прийняття до розгляду вищевказаного доказу. Після розгляду судом поданих клопотань представниками позивача та третьої особи надано пояснення по суті апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників Акціонерного товариства "Банк "Портал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит", перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне. З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2015 між Акціонерним товариством "Банк "Портал" (кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" (позичальник) укладено договір №1523-КЛ про відкриття кредитної лінії. Згідно з п. 1.1 договору в редакції додаткового договору №1 від 31.07.2018 кредитодавець відкрив позичальникові відновлювальну кредитну лінію і надав йому грошові кошти у межах загальної суми, яка не перевищує 45000000,00 грн, на строк з 23.09.2015 до 22.03.2019 включно, а позичальник зобов`язався своєчасно повернути кредитодавцеві суму грошових коштів і сплатити проценти за нею. 12.12.2019 між Акціонерним товариством "Банк "Портал" (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Укртрансбуд" (заставодавець) укладено договір застави №45, який згідно з п. 1.1 якого цей правочин забезпечує вимоги заставодержателя відповідно до укладеного між заставодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" (боржник заставодержателя) договору №1523-КЛ про відкриття кредитної лінії від 23.09.2015 та усіх додаткових договорів до нього. Відповідно до п. 1.2 договору застави для забезпечення виконання боржником заставодержателя зобов`язань за договором кредиту заставодавець передає заставодержателеві у заставу належне йому рухоме майно, а саме магістральний тепловоз 2М62 №1274, рік випуску 1986, у складі: секція А, секція Б, адреса стоянки: Локомотивне депо "Коростень", станція "Коростень-Подільський" Коростенської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", балансовою вартістю 9029972,00 грн відповідно до довідки заставодавця №1212-2019 від 12.12.2019 і оціночною вартістю 9029972,00 грн, крім того ПДВ - 1805995,00 грн, а всього 10835967,00 грн відповідно до звіту про оцінку майна, виконаного ПП "ТВІ", складеного 28.11.2019 на дату оцінки 27.11.2019. Право власності заставодавця на предмет застави підтверджується договором купівлі-продажу №18/2018 від 17.04.2018 та актом приймання-передачі №1 від 17.04.2018 по договору купівлі-продажу №18/2018 від 17.04.2018. Згідно з п. 1.3 договору застави на день укладення цього договору предмет застави за домовленістю сторін оцінений на суму 9029972,00 грн без ПДВ. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначав, що банк свої зобов`язання за договором кредиту виконав у повному обсязі, відкривши позичальникові кредитну лінію та надавши грошові кошти в сумі 44999200,00 грн. Проте, позичальником умови договору кредиту не виконуються, оскільки грошові кошти в сумі 44999200,00 грн не повернуто у встановлений строк та не сплачено проценти, нараховані згідно з умовами договору кредиту, що є порушенням пп. 4.4.4 та 4.4.5 кредитного договору. У зв`язку з цим, позивач просив звернути стягнення на предмет застави, зазначений в договорі застави №45 від 12.12.2019, а саме магістральний тепловоз 2М62 №1274, рік випуску 1986, у складі: секція А, секція Б, в рахунок часткового погашення основної суми заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" у розмірі 9029972,00 грн перед позивачем за договором про відкриття кредитної лінії №1523-КЛ від 23.09.2015. Відповідач, у свою чергу, визнав позовні вимоги шляхом подання відповідної заяви, погодившись зі зверненням стягнення на предмет застави. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" згідно з поданими поясненнями також підтримало позовні вимоги банку. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що станом на час розгляду справи зобов`язання зі сплати заборгованості у розмірі 53976332,58 грн за договором кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" не виконані. Тому, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" зобов`язань за договором кредиту в силу приписів ст. 589 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про заставу", ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та розділу 4 договору застави у позивача виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок переданого в заставу майна шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави. Проте, колегія суддів не погоджується з наведеними вище висновками місцевого господарського суду з приводу наявності підстав для задоволення позову та вважає за необхідне наголосити на наступному. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором. Згідно зі ст. 11 Закону України "Про заставу" заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно. Поряд з цим, апеляційний суд вказує на те, що наявні в матеріалах справи докази не підтверджують того факту, що предмет застави за договором №45 від 12.12.2019 належить саме Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "Укртрансбуд". При цьому, на переконання суду, фактично, в заставу банку за договором передано майно, існування якого взагалі не доведено. Як убачається з матеріалів справи, слідчим відділенням Народицького ВП Коростенського ВП Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019060060001402 від 14.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 290, ч. 1 ст. 367 та ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. В рамках досудового розслідування постановою слідчого було призначено трасологічну експертизу з метою вирішення питання з приводу того, чи вносилися зміни у номер рами магістрального тепловозу 2М62 №1274. Суд наголошує, що тепловоз саме з таким номером визначено у якості предмету застави за договором №45 від 12.12.2019. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії висновку експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №9/129 від 16.12.2019 встановлено, що в надані для дослідження буквено-цифрові позначення номера рами (шасі) 2-х секцій магістрального тепловозу вносилися зміни шляхом виправлення (нанесення додаткових штрихів) останніх символів з символу "1" на символ "4" саморобним способом. З висновку №9/129 від 16.12.2019 вбачається, що проведення судової експертизи доручено експерту Ващуку О.В., який має вищу освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової експертизи за експертною спеціальністю 4.4 "Дослідження ідентифікаційних номерів та рельєфних знаків", свідоцтво №3838, видане ЕКК МВС України 22.10.1999, свідоцтво підтвердження кваліфікації судового експерта №32, видане ЕКК МВС України 23.02.2015, та стаж роботи з 1998 року. Згідно висновку підтверджується, що відповідно до ст. 70 та ч. 2 ст. 102 КПК України експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок та за ст. 385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. З висновку також вбачається, що на дослідження експерту слідчим надано магістральний тепловоз 2М62 №1274. Огляд проводився за адресою: м. Коростень, вул. Кузьмінського,

47. Наданий для дослідження тепловоз 2М62 №1274 складається з 2-х секцій, за конструкцією являє собою раму (шасі), на якій закріплено силові агрегати та колісні пари. Також у матеріалах справи наявна постанова прокурора Коростенської місцевої прокуратури від 15.02.2021 про визнання речовими доказами, відповідно до якої тепловоз №2М62-1274, що мав першочерговий номер 2М62-1271 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "М-Лит", визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12019060060001402 від 14.11.2019 та передано на відповідальне зберігання власнику, встановивши місце зберігання за адресою: м. Полтава, вул. Гайового,

30. Окрім цього, апеляційним судом за клопотання скаржника до матеріалів справи долучено копію висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №1653-Е від 22.11.2022 за результатами проведення трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №12019060060001402. Судова експертиза була призначена на підставі постанови прокурора Офісу Генерального прокурора від 30.05.2022. З висновку вбачається, що на дослідження експерту надано магістральний тепловоз (складається з 2-х секцій А і Б) з номерами 2М62-1274, нанесеними на панелі в передніх частинах секцій, 1986 року випуску. Кузов тепловоза має зовнішнє лакофарбове покриття синього кольору зі смугою жовтого кольору та дахом сірого кольору. Огляд проведено 06.09.2022 за адресою: м. Полтава, вул. Гайового, 30, тобто за місцезнаходженням об`єкту, визначеним у постанові прокурора Коростенської місцевої прокуратури від 15.02.2021 про визнання речовими доказами. На вирішення вказаної експертизи поставлено наступні питання: - який першочерговий номер мав наданий на експертне дослідження тепловоз та його основні агрегати; - чи піддавалися змінам номери агрегатів наданого на дослідження тепловозу, якщо так, то яким саме змінам та у який спосіб; - чи належить рама та інші основні агрегати наданого на дослідження магістральному тепловозу №1271 (секції А та Б), модель 2М62, 1986 року випуску? За результатами дослідження експертом, зокрема, встановлено, що: - рама, гідропривід вентилятора холодильної камери та електродвигун вентилятора кузова секції А магістрального тепловозу 2М62-1271 (секція А) 1986 року випуску належать магістральному тепловозу 2М62-1271 (секція А) 1986 року випуску; рами переднього і заднього візків не належать магістральному тепловозу 2М62-1271 (секція А) 1986 року випуску; - рама, гідропривід вентилятора холодильної камери та редуктор розподільний задній секції Б магістрального тепловозу 2М62-1271 (секція Б) 1986 року випуску належать магістральному тепловозу 2М62-1271 (секція Б) 1986 року випуску; рами переднього і заднього візків та редуктор розподільний передній не належать магістральному тепловозу 2М62-1271 (секція Б) 1986 року випуску. З висновку №1653-Е від 22.11.2022 вбачається, що проведення судової експертизи доручено експерту Костіву Б.І., який має повну вищу освіту за спеціальністю "Автомобілі та автомобільне господарство", кваліфікацію судового експерта 3-го кваліфікаційного класу з правом проведення трасологічних експертиз за спеціальностями 4.2 "Дослідження знарядь, агрегатів, інструментів та залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами", свідоцтво №303-21/Д, видане 30.11.2011 Кваліфікаційною палатою ЦЕКК при Міністерстві юстиції України, дійсне до 30.11.2024, 4.3 "Криміналістичне дослідження транспортних засобів", свідоцтво №338, видане ЕКК ЛНДІСЕ від 12.12.2017, дійсне до 12.12.2022, та 4.4 "Дослідження ідентифікаційних номерів та рельєфних знаків", свідоцтво №418, видане ЕКК ЛНДІСЕ від 29.10.2019, дійсне до 29.10.2024, стаж експертної роботи з 2015 року. Згідно висновку підтверджується, що відповідно до ст. 70 та ч. 2 ст. 102 КПК України експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок та за ст. 385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Отже, колегія суддів вказує на те, що наявні в матеріалах справи висновки №9/129 від 16.12.2019 та №1653-Е від 22.11.2022 складено кваліфікованими судовими експертами відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", висновки містять докладний опис проведених експертами досліджень, які надали обґрунтовані відповіді на досліджені питання, а тому такі висновки приймається судом в якості належних і допустимих доказів у розумінні ст. ст. 76 та 77 ГПК України. Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду. Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Аналогічних висновків щодо прийняття висновку судової експертизи, проведеної в межах кримінального провадження в якості належного, допустимого і достовірного доказу, Верховний Суд дійшов у постановах від 27.06.2018 у справі №907/651/17, 08.08.2018 у справі №907/679/17, 28.03.2018 у справі №911/1529/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №918/204/18. Трасологічні експертизи, призначені в межах кримінального провадження №12019060060001402, оцінюються апеляційним судом у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. 76-79 та 86 ГПК України. При цьому, відсутність в матеріалах справи обвинувального вироку у кримінальному провадженні не позбавляє господарський суд можливості досліджувати на загальних умовах висновки експертиз, проведених в межах кримінального провадження, з метою встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення учасників господарської справи. Таким чином, враховуючи встановлені експертами обставини, колегія суддів вказує на те, що внаслідок механічного впливу на магістральний тепловоз 2М62 №1271 у складі секцій А і Б, 1986 року випуску в буквено-цифрові позначення номера рами (шасі) 2-х секцій магістрального тепловозу вносилися зміни шляхом виправлення (нанесення додаткових штрихів) останніх символів з символу "1" на символ "4" саморобним способом. Тобто, першочерговим номером тепловозу №1274 був №1271. Також, встановлено, що рама наданих на дослідження секцій магістрального тепловозу та інші елементи конструкції належать тепловозу №1271, а не №1274. Як наслідок, апеляційним судом встановлено, що переданий в заставу банку за договором тепловоз насправді не є магістральним тепловозом 2М62 №1274, рік випуску 1986, у складі двох секцій, як про це зазначено в договорі, а є магістральним тепловозом 2М62 №1271. Судом апеляційної інстанції також було призначено судову інженерно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: - чи піддавались зміні первісні (первинні) елементи конструкції рам двох секцій А і Б магістрального тепловоза 2М62 №1274, рік випуску 1986, на інші, якщо так, то яким способом були змінені елементи конструкції рам двох секцій А і Б, магістрального тепловоза 2М62 №1274, рік випуску 1986, і який рік і місяць зміни (зварювання з рамою тепловоза) теперішніх (установлених на час дослідження); - чи є маркування серійного номеру на теперішніх (установлених на час дослідження) елементах конструкції рам двох секцій А і Б магістрального тепловозу 2М62 №1274, рік випуску 1986, первісними, тобто такими, що виготовлені (нанесені) заводом-виробником; - чи піддавались зміні серійні номери на теперішніх (установлених на час дослідження) елементах конструкції рам двох секцій А і Б магістрального тепловозу 2М62 №1274, рік випуску 1986? Якщо так, то в якому році і місяці змінено (нанесено) серійні номери; - яким був первісний серійний номер на теперішніх (установлених на час дослідження) елементах конструкції рам двох секцій А і Б магістрального тепловозу 2М62 №1274, рік випуску 1986? Поряд з цим, у висновку експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №5222/5223 від 20.04.2023 зазначено про неможливість встановлення наведених обставин у зв`язку з ненаданням заводом-виробником магістрального тепловозу технічної документації. Окрім цього, апеляційний суд зазначає, що в межах розгляду спору у справі №910/19290/21 встановлено обставини, що є преюдиціальними по відношенню до даної справи. В межах вказаного спору Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Лит" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Банк "Портал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" про визнання недійсним договору застави №25 від 29.04.2016, укладеного між відповідачами. Позов обґрунтований тим, що тепловоз двосекційний типу 2М62, заводський №1271, рік побудови 1986, належить Товариству з обмеженою відповідальністю "М-Лит" і ніколи ним не передавався в заставу, а відтак не може бути предметом спірного договору. Вказаний тепловоз, придбаний позивачем у березні 2016 року, не міг бути переданий у заставу банку Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт", оскільки останнє вже не було його власником, а лише мало повноваження щодо цього тепловозу на підставі договору комісії. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 21.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт", як продавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Лит", як покупець, уклали договір купівлі-продажу №2/2016, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується продати (передати у власність), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити магістральний тепловоз №1271 (секції А, Б), моделі 2М62, 1986 року випуску, після капітального ремонту в об`ємі КР-1, у кількості 1 (однієї) одиниці. 30.03.2016 за актом прийому-передачі тепловоза за договором купівлі-продажу продавець передав, а покупець прийняв у власність тепловоз вартістю 10000000,00 грн у кількості 1 шт. 31.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт", як комісіонером, та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Лит", як комітентом, укладено договір комісії №03/2016, відповідно до п. 1.1 якого комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за комісійну плату від свого імені укласти за рахунок комітента договір щодо купівлі-продажу магістрального тепловоза №1271 (секції А, Б), моделі 2М62, 1986 року випуску, після капітального ремонту в об`ємі КР-1, у кількості 1 (однієї) одиниці. Згідно з п. 1.4 договору комісії комісіонер отримує від комітента виключне (ексклюзивне) право продажу тепловоза на території України та за її межами терміном до 30.05.2016. 31.03.2016 сторони договору комісії підписали акт прийому-передачі тепловоза, відповідно до умов якого комітент передав для подальшого продажу, а комісіонер прийняв тепловоз вартістю 14352000,00 грн. Надалі сторони 19.12.2018 уклали додаткову угоду №4, якою внесли зміни до п. п. 1.4 та 7.1 договору комісії, виклавши їх в наступній редакції: - п. 1.4 - комісіонер отримує від комітента виключне (ексклюзивне) право продажу тепловоза на території України та за її межами терміном до 01.07.2019; - п. 7.1 - комісіонер зобов`язаний виконати доручення щодо продажу в строк до 01.07.2019. У зв`язку з неотриманням від комісіонера звіту про виконання умов договору комісії Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Лит" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" з вимогою вих. №195 від 04.11.2019 повернути тепловоз, яку останнє не виконало. Натомість, вказаний тепловоз було виявлено правоохоронними органами з перебитим номером на №1274 у локомотивному депо м. Коростеня. 14.11.2019 відомості про кримінальні правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією за ст. 290 та ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, де позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Лит") має статус потерпілого, були внесені правоохоронними органами до ЄРДР за №12019060060001402. Постановою Коростенської місцевої прокуратури про визнання речовими доказами від 15.02.2021 тепловоз №2М62-1274, що мав першочерговий №2М62-1271, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання власнику, встановивши місце зберігання за адресою: м. Полтава, вул. Гайового,

30. Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів вказує на те, що позивачем не доведено належними доказами існування предмета застави за договором застави №45 від 12.12.2019, а саме магістрального тепловозу 2М62 №1274, рік випуску 1986, у складі двох секцій. Поряд з цим, судом встановлено, що вказаний тепловоз має інший номер, а саме №1271. Як наслідок, банк не має права звернути стягнення на заставне майно, існування якого не доведено належними і допустимими доказами, як і не доведено наявність права власності чи іншого речового права заставодавця на таке майно. При цьому, в даному спорі суд не вирішує питання щодо належності чи неналежності спірного майна Товариству з обмеженою відповідальністю "М-Лит", оскільки вказане не входить до предмету доказування. Таким чином, враховуючи встановлені обставини у їх сукупності, суд вказує на те, що доводи скаржника в наведеній частині є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу. Як наслідок, висновки суду першої інстанції з приводу наявності підстав для задоволення заявленого позову зроблені при неповному з`ясуванні обставин справи. Стосовно доводів скаржника з приводу того, що місцевим господарським судом порушено приписи процесуального закону та ухвалено рішення про права і обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит", не залучивши його до участі у справі, слід зазначити наступне. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, 11.07.2018 у справі №911/2635/17, 11.12.2018 у справі №916/2878/14 та 03.04.2019 у справі №909/68/18, процесуальним законом визначено алгоритм дій апеляційного господарського суду в разі порушення апеляційного провадження за апеляційною скаргою не залученої до участі у справі особи, який полягає в наступному. Так, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Безумовним наслідком залучення судом апеляційної інстанції до участі у справі особи, про права, обов`язки та (або) інтереси якої прийнято рішення у справі, є скасування оскаржуваного судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, обов`язки, інтереси скаржника, після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи шляхом винесення відповідної ухвали, а от питання про скасування судового рішення згідно з правилами ст. 281 ГПК України вирішується шляхом ухвалення окремого судового рішення у формі постанови. Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України метою апеляційного перегляду справи є перевірка апеляційним судом правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно. При цьому, в разі допущення процесуальних порушень, перелічених у ч. 3 ст. 277 ГПК України, рішення суду першої інстанції є таким, що підлягає обов`язковому скасуванню, а тому у цьому випадку суд апеляційної інстанції після скасування такого рішення зобов`язаний здійснити повторний розгляд заявлених позовних вимог по суті в повному обсязі незалежно від доводів апеляційної скарги, що прямо випливає зі змісту зазначеної процесуальної норми та приписів ч. 4 ст. 269 ГПК України. Як убачається з матеріалів справи, 13.04.2021 на електронну адресу Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" надійшла заява про залучення вказаного товариства у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Поряд з цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" у справі №910/4091/21 повернуто без розгляду на підставі ст. 170 ГПК України, оскільки вказана заява не була скріплена електронним цифровим підписом. Цього ж дня місцевий господарський суд ухвалив оскаржуване судове рішення безпосередньо у підготовчому засіданні на підставі ч. 3 ст. 185 ГПК України, оскільки відповідач визнав позов. При цьому, апеляційний суд спочатку відкрив апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" як особи, що не брала участі у справі та вважала порушеними свої права та інтереси, а згодом ухвалою від 29.07.2021 залучив Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Лит" до участі у справі №910/4091/21 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача на підставі ст. 50 ГПК України. Враховуючи наведені вище приписи процесуального права, висновки Верховного Суду щодо їх правильного застосовування та обставини справи, після вчинення апеляційним судом вказаної дії, рішення місцевого господарського суду підлягає обов`язковому скасуванню. Отже, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" з приводу порушення місцевим господарським судом процесуального закону, що полягає в ухваленні рішення про права та обов`язки скаржника без залучення його до участі у справі, також є обґрунтованими. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Колегія суддів вказує на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене за умов неповного з`ясування обставин справи та порушенням приписів процесуального права, яке є обов`язковою підставою для його скасування. Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/4091/21 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. За вказаних обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, апеляційної скарги та витрати за проведення судової експертизи покладаються на позивача. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/4091/21 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. У задоволенні позову Акціонерного товариства "Банк "Портал" відмовити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Банк "Портал" (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 5-А, ідентифікаційний код 38870739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" (53221, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Електрометалургів, будинок 300, ідентифікаційний код 39195133) 203174 (двісті три тисячі сто сімдесят чотири),37 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 149300 (сто сорок дев`ять тисяч триста),70 грн витрат за проведення судової експертизи.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 28.07.2023. Головуючий суддя В.В. Шапран Судді В.В. Андрієнко С.І. Буравльов