Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/6488/23

Справа №991/6488/23 Провадження №11-сс/991/531/23 Суддя 1 інст. ОСОБА_1 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 липня 2023 року місто Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_6 та прокурор не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2023 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБ України щодо невнесення відомостей до ЄРДР, в с т а н о в и л а: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2023 року ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБ України щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Підставами прийняття рішення зазначено, що у скарзі та заяві відсутні відомості, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України. Зокрема, заявником не зазначено дій, які містили б ознаки об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст.364 КК України, а сама заява по суті є висловленням незгоди з процесуальними рішеннями слідчого судді у конкретній справі. У зв`язку з чим, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР. 26 липня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2023 року, яка надіслана ним 25 липня 2023 року через «Електронний суд» та 31 липня 2023 року доповнення та зміни до неї. Просить ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2023 року скасувати та постановити нову, якою його скаргу на бездіяльність уповноважених осіб НАБ України задовольнити; зобов`язати уповноважену особу НАБ України внести відомості за його заявою до ЄРДР, вручити йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, вручити йому витяг з ЄРДР, повідомити суд про виконання судового рішення. Вважає ухвалу незаконною, невмотивованою, необґрунтованою та прийнятою з істотними порушеннями норм КПК України, що є підставою для її скасування. Під час апеляційного розгляду просить перевірити чи належать до підсудності Вищого антикорупційного суду злочини з заявами про які він звертався. Крім того, зазначає, що слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень надаючи оцінку фактичним обставинам справи, з огляду на стадію кримінального провадження. Вказує, що у його заяві та скарзі перед органом досудового розслідування порушуються питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, передбачених КПК України. На його думку, слідчий суддя свідомо приховав злочин, оскільки у аналогічному випадку в іншій справі розглядав клопотання НАБ України та усвідомлював, що такі відомості мають бути внесені до ЄРДР. У судове засідання особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_6 та прокурор не з`явилися, про причини неявки не повідомили. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України неявка учасників судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали апеляційного провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків. Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. На думку колегії суддів, слідчий суддя в повній мірі дотримався зазначених вимог закону. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України. Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні, в тому числі, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; вказана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України (ч.5 ст.214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною прокуратурою України. Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генерального прокурора 30.06.2020 №298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення до Реєстру вносяться час та дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України. Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_8 від 17 червня 2020 року, згідно з п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту». Як вбачається з матеріалів судового провадження та встановлено слідчим суддею, у заяві та поданій скарзі ОСОБА_6 не зазначено обставин, які б вказували на вчинення суддею Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України, оскільки заявником не було зазначено ознак об`єктивної сторони злочину, а зазначені ним обставини є лише його припущеннями та фактично незгодою з процесуальним рішенням, прийнятим слідчим суддею у конкретному кримінальному провадженні. У зв`язку з чим слідчий суддя не встановив наявність достатніх фактичних даних, що можуть бути підставою для внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР. Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, виходячи із такого. Відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України, статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом (вказана норма закону визнана конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 8-рп/2011 від 12 липня 2011 року). Таким чином, можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права не може виключно кваліфікуватись як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до кримінальної відповідальності. Адже відповідні порушення (у разі їх наявності) усуваються за наслідками перегляду судового рішення вищестоящими судовими інстанціями в апеляційному та касаційному порядку, а також ухвали слідчого судді, які не підлягають оскарженню під час досудового розслідування, під час судового розгляду кримінального провадженя по суті, з подальшим апеляційним та касаційним оскарженням. У своїй скарзі та заяві від 13 липня 2023 року ОСОБА_6 зазначає про вчинення слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, у зв`язку з тим, що ним було незаконно скасовано арешт, накладений у кримінальному провадженні №42016000000001125 від 26 квітня 2016 року за відсутності на те повноважень. Відсутність повноважень на прийняття такого рішення, на його думку, підтверджується тим, що матеріали досудового розслідування, які стосуються такого арешту були виділені у кримінальне провадження №22018000000000127 від 12 квітня 2018 року, яке наразі перебуває на судовому розгляді у Солом`янському районному суді м.Києва. У подальшому, майно з якого було знято арешт, було перепродано, у зв`язку з чим, саме діями слідчого судді ОСОБА_7 завдано збитки вкладникам ПАТ «Міський комерційний банк», банку та Державі, оскільки з державного бюджету були виплачені мінімальні суми вкладникам, які не погашені від продажу активів цього банку. Разом з тим, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 у своїй заяві не наводить конкретних відомостей та обставин, передбачених ч.5 ст.214 КПК України, які б свідчили про існування підстав для кваліфікації дій слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_7 за ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України. Щодо наявності підстав для внесення даних до ЄРДР за ч.2 ст.364 КК України, колегія вважає, що вони відсутні, оскільки заявником не зазначено, яким чином дії саме слідчого судді призвели до завдання заявнику та іншим особам шкоди у зазначеному ним розмірі, оскільки дана шкода, на думку заявника, заподіяна працівниками банку. Щодо наявності підстав для внесення даних до ЄРДР за ч.1 ст.366 КК України, колегія вважає, що вони у заяві взагалі відсутні. На думку колегії, заява ОСОБА_6 за своїм змістом та суттю є висловленням незгоди із процесуальним рішенням слідчого судді ОСОБА_7 у конкретній судовій справі, містить інформацію, пов`язану із здійсненням судочинства та може бути оскаржена при розгляді кримінального провадження по суті. Щодо підсудності вказаної скарги Вищому антикорупційному суду, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з положеннями ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст.45 КК України, ст.206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч. 5 ст.216 КПК України. Відповідно до п.1 ч.5 ст.216 КПК України однією з умов підсудності кримінальних правопорушень, визначених у ст.33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду, зазначено наявність спеціального суб`єкту злочину, згідно з переліком, наведеним у п.1 ч.5 ст.216 КПК України, зокрема судді. Згідно з вимогами абз.3 п.20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду. З урахуванням того, що у скарзі та заяві зазначається про ймовірне вчинення слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, то скарга ОСОБА_6 є підсудною Вищому антикорупційному суду, оскільки відповідає критеріям ст.33-1 КПК України. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що слідчий суддя свідомо приховав злочин, оскільки розглядав клопотання НАБ України у аналогічному випадку і розумів, що такі відомості мають бути внесені в ЄРДР, то доказів аналогічності обставин у справах матеріали кримінального провадження не містять. Відповідно до ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу. Оскільки колегією судів встановлено, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_6 - без задоволення. З приводу прохальної частини апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо зобов`язання уповноваженої особи НАБ України вручити йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, витяг з ЄРДР, то дана бездіяльність під час досудового розслідування відповідно до ч.1, 2 ст.309 КПК України окремому оскарженню не підлягає, а отже провадження в цій частині підлягає закриттю. Керуючись ст.33-1, 214, 216, 303, 304, 309, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: Закрити апеляційне провадження в частині вимог апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо зобов`язання уповноваженої особи НАБ України вручити йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, витяг з ЄРДР. В іншій частині апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2023 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБ України щодо невнесення відомостей до ЄРДР залишити без змін. Ухвала в частині закриття набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 3 місяців. В іншій частині ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя ОСОБА_2 судді: ОСОБА_3 ОСОБА_4