Постанова 4852 № 160/302/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 липня 2023 року м. Дніпросправа № 160/302/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року в адміністративній справі №160/302/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №160/302/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Присуджено на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 384 грн. 20 коп. Рішення не було оскаржено до суду апеляційної інстанції і набрало законної сили 06.05. 2019. 15.03.2023 через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст. 382 КАС України. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року визнано неприйнятим звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вих №0400-010903-7/133070 від 28.12.2022) про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі №160/302/19. Заяву представника ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 382 КАС України у справі №160/302/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії- задоволено. Накладено на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Юрія Івановича (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) штраф за невиконання рішення суду у розмірі 53680,00 грн., з них: 26840,00 грн. - стягнути на користь стягувача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ); 6840,00 грн.- стягнути до Державного бюджету України : Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA118999980313090106000026007; Код класифікації доходів бюджету 21081100. Не погодившись з ухвалою суду Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить ухвалу скасувати та прийняти нову постанову про затвердження звіту про виконання рішення суду. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області неодноразово зверталось до ПФУ за отриманням коштів для проведення виплати позивачеві перерахованої пенсії в повному обсязі, на виконання рішення суду. Однак, брак бюджетних коштів не дає можливість проведення виплат. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарги Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2022 заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 03.04.2019 у справі №160/302/19 задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №160/302/19. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у місячний строк з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання судового рішення у справі №160/302/19. Оскільки рішенням Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.07.2019 №171/03-08/2019 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії, представник позивача повторно звернувся у листопаді 2022 до суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив: визнати неприйнятим звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 по справі №160/302/19; накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф за невиконання судового рішення. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 заяву представника ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 382 КАС України у справі №160/302/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії- задоволено частково. Визнано неприйнятим звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вих №0400-010903-7/58550 від 09.06.2022) про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 по справі №160/302/19. Встановлено новий строк подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі №160/30219. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати новий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі N 160/30219 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали. На виконання вимог вказаної ухвали Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено до суду звіт про виконання рішення суду у справі №160/302/19. У поданому звіті Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №160/302/19 ним було розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 22.10.2018, посилаючись знову на прийняте рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.07.2019 №171/03-08/2019. Пенсійний фонд вказує на відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії через відсутність необхідного страхового стажу 25 років згідно зі ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Документи про стаж та заробіток, додані до заяви від 22 жовтня 2018 не враховані при призначенні через неможливість встановлення їх належності. В заяві про призначення пенсії значиться ОСОБА_1 , проте до заяви додано копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ОСОБА_2 . У новій заяві позивач просить накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф за невиконання судового рішення. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що на цей час Пенсійним фондом звіту не надано, рішення суду не виконано, пенсію позивачу не виплачено. В матеріалах справи наявний звіт Головного управління Пенсійного фонду України, який надійшов до суду 04.01.2023. Доказів направлення звіту представнику позивача відповідачем не надано. Накладаючи на керівника відповідача штраф суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконується рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Частинами 2, 3 ст. 382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Встановлені обставини справи свідчать, що відповідачем не надано доказів виконання рішення суду у справі №160/302/19, що знайшло своє підтвердження і в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2023 року, і не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі. Тобто, відповідачем не виконується постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі №160/302/19. За правовою позицією Верховного Суду у справах №611/26/17 від 26.01.2021 і №560/523/19 від 23.04.2020 специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує особі право на справедливий суд. У свою чергу, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголосив, що це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію . Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97, пункт 41). " Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції" (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.09 (заява №40450/04), пункти 51, 54). Ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок. Водночас затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана. З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується зі змістом статті 129-1 Конституції України. Таким чином, особа, якій належить виконати рішення суду, що набрало законної сили, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання у чіткій відповідності до висновків суду, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права. Європейський суд з прав людини у пункті 46 рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (рішення у справі "Метаксас проти Греції" (Metaxas v. Greece), N 8415/02, п. 19, від 27 травня 2004 року; та у справі "Лізанець проти України" (Lizanets v. Ukraine), N 6725/03, п. 43, від 31 травня 2007 року). У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання (див. згадане вище рішення у справі Бурдова (N 2), п. 68). У Рішенні Конституційного Суду України від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п.п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав накладення штрафу за невиконання судового рішення у справі №160/302/19. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є Козак Юрій Іванович. Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн. За вищевикладених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 штрафу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становитиме 53 680,00 грн. Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала є законною та обґрунтованою, прийнятою із дотриманням вимог норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для скасування ухвали відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 308, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року в адміністративній справі №160/302/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов