Постанова Хмельницький апеляційний суд № 688/3643/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2023 року м. Хмельницький Справа № 688/3643/22 Провадження № 22-ц/4820/1335/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Цідик А.Ю. від 26 квітня 2023 року. Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, - встановив: У грудні 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто», звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказувало, що 25.01.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 210125-33935-1, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3100 грн. строком на 30 днів шляхом переказу на його платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписанням кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». 25.01.2021 року о 12:34:50 год. відповідач підписав кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора 046081 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет. Цього ж дня кредитні кошти були відправлені на платіжну карту відповідача, емітовану в АТ КБ «Приватбанк». 17.06.2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «Ріальто» укладено договір відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3, відповідно до умов якого право вимоги за договором №210125-33935-1 від 25.01.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «Ріальто». Відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, станом на 14.12.2022 року виникла заборгованість у сумі 18302,53 грн., яка складається з 3100 грн заборгованості за кредитом; 2282,53 грн. заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом в період з 25.01.2021 року по 24.02.2021 року включно; 12920 грн. заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом в період з 04.03.2021 року по 01.07.2021 року включно згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. З цих підстав позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом - 18302,53 грн., 2481 грн. судового збору, а також 9000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.04.2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за кредитом за договором №210125-33935-1 від 25.01.2021 року станом на 14.12.2022 в розмірі 18302,53 грн, що складається з 3100 грн заборгованості за кредитом; 2282,53 грн заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом в період з 25.01.2021 року по 24.02.2021 року включно; 12920 грн заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом в період з 04.03.2021 року по 01 липня 2021 року включно згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2481 грн та 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині стягнення з нього 12920 грн. заборгованості за процентами і відмовити в цій частині позову. На його думку, судом не враховано, що позивачем нарахована заборгованість за відсотками поза межами строку дії кредитного договору, що суперечить правовим позиціям Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 та від 06.02.2019 року у справі №175/4753/15-ц. Тому вимога позивача про стягнення з нього грошових коштів у розмірі 12920 грн. - заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п.3.3. кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 04.03.2021 року по 01.07.2021 року відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України не підлягає задоволенню. Також просить скасувати рішення в частині стягнення 2481 грн. судових витрат та 4000 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки позивач не надав договір про надання правничої допомоги - в договорі про надання юридичних послуг не зазначено гонорар адвоката. Позивач не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, в акті приймання - передачі наданих послуг №12 не зазначено витрачений час на виконання робіт. У відзиві ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу відхилити як безпідставну. Пунктом 3.2 кредитного договору встановлено розмір процентної ставки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, як відповідальність за порушення грошового зобов`язання, яке відповідач не виконав. На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем долучено до позовної заяви завірену копію договору №02/06/2022 від 02.06.2022 року про надання юридичних послуг, в якому зафіксовано розмір плати за надані послуги. Розгляд справи судом апеляційної інстанції проводиться в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, судом встановлено, що 25.01.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №210125-33935-1, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3100 грн. строком на 30 днів шляхом переказу на його платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування (п. 1.2 Договору) та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту (п. 3.3 Договору). Згідно п. 1.4 Договору невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація», які розміщені та сайті monetka.ua. Позичальником 25.01.2021 року о 12:34:50 підписано кредитний договір одноразовим ідентифікатором 046081. В подальшому друкована форма укладеного кредитного договору розміщена в особистому кабінеті позичальника та кредитні кошти перераховано на картку позичальника. Згідно довідки №63150 від 21.11.2022 року, виданої ТОВ «Девелопмент Інновейшинс», смс-повідомлення від альфа-імені «MONETKA» з текстом «Для підтвердження згоди з умовами Договору введіть 046081» було відправлено на номер НОМЕР_1 за допомогою сервісу ТОВ «Мобізон» 25.01.2021 року о 12:34:34 год. Факт перерахування ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» грошових коштів в розмірі 3100 грн. на картку відповідача на умовах фінансового кредиту за договором підтверджується чеком №364707349. 17.06.2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «Ріальто» укладено договір відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3, відповідно до умов якого право вимоги за договором №210125-33935-1 від 25.01.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «Ріальто». Останній набув право грошової вимоги за кредитними договорами, строк виконання зобов`язань за якими настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників (позичальників за кредитними договорами), включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить первісному кредитору, в т.ч. за договором №210125-33935-1 від 25.01.2021 року, що підтверджується витягом з акта приймання-передачі прав №1 від 17.06.2021 року до вказаного договору відступлення права вимоги. Згідно розрахунку позивача станом на 14.12.2022 року у відповідача існує заборгованість за цим кредитним договором у сумі 18302,53 грн., що складається з 3100 грн. заборгованості за кредитом; 2282,53 грн. заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом в період з 25.01.2021 року по 24.02.2021 року включно; 12920 грн. заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом в період з 04.03.2021 року по 01 липня 2021 року включно згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором №210125-33935-1, тому відповідно до умов вказаного договору та наданих розрахунків слід стягнути заборгованість 18302,53 грн та складається з 3100 грн. заборгованості за кредитом, 2282,53 грн. заборгованості за нарахованими процентами за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом в період з 25.01.2021 року по 24.02.2021 року включно; 12920 грн. заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом в період з 04.03.2021 року по 01 липня 2021 року включно згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для нарахування та стягнення процентів 3,5% за кожен день користування кредитом є необгрунтованими. Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд першої інстанції правильно констатував, що за пунктом 3.3 кредитного договору №210125-33935-1 від 25.01.2021 року у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених пунктом 1.3 Договору (з урахування пролонгації строку дії Договору), позичальник сплачує Товариству плату за неправомірне користування Кредитом за процентною ставкою - 3,5% від суми несвоєчасно повернутого Кредиту за кожний день користування (річна ставка становить 1277,50%) Кредитом понад строк, зазначений у пункті 1.3 цього договору. Сторони домовилися, що процентна ставка визначена в цьому пункті договору, нараховується відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України. Отже, визначені вказаною умовою договору проценти не є процентами в розумінні ст. 1048 ЦК України за правомірне користування кредитом, а є мірою відповідальності за прострочення грошового зобов`язання боржником відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України у розмірі, визначеному договором - 3,5 % за кожен день прострочення. Такий висновок суду цілком узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 24.01.2019 року у справі №5017/1987/2012, від 05.04.2023 року (справа № 910/4518/16), за якою відповідно до частини 2 статті 625 ЦК кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК. Наведеним спростовуються доводи апелянта щодо неправомірності нарахування процентів після визначеного кредитним договором строку кредитування. Що стосується доводів апеляційної скарги про безпідставність стягнення витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити таке. Так, за змістом ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В матеріалах справи наявний договір про надання юридичної допомоги №02/06/2022 року від 02.06.2022 року, за умовами якого ФОП ОСОБА_2 , який має право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2412 від 23.10.2018 року, зобов`язується надати юридичні послуги: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, представництво інтересів замовника - ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» у органах державної влади тощо. Пунктом 3.1. вказаного договору визначено вартість наданих послуг 8000 грн. за складання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника. До матеріалів справи додано акт приймання-передачі наданих послуг №12 до договору про надання юридичних послуг №02/09.2022 від 21.10.2022 року та платіжне доручення №366 від 11.11.2022 року про сплату ТОВ «ФК «Ріальто» за надання юридичних послуг згідно акта №12 від 12.10.2022 року. За наведеного доводи апелянта про непідтвердження позивачем розміру понесених витрат на правничу допомогу є безпідставними. Крім того, суд, враховуючи співмірність понесених витрат зі складністю цієї справи та обсягом наданих послуг, обґрунтовано зменшив розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, до 4000 грн. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28 липня 2023 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк