LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд185/8558/22

від 20.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4147/23 Справа № 185/8558/22 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М.М. Суддя у 2-й інстанції - Зайцева С. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2023 року місто Дніпро Дніпропетровської області Єдиний унікальний номер 185/8558/22 Номер провадження 22-ц/803/4147/23 Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого: Зайцевої С.А. суддів: Барильської А.П., Максюти Ж.І. за участю секретаря: Паромової О.О. учасники справи : позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відповідач ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі Дніпропетровської області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Павлоградського міькрайонного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2023 року головуючого судді Перекопського М.М. зі складанням повного тексту судового рішення 03 лютого 2023 року по цивільній справі про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 мотивуючи вимоги тим,що 20 травня 2021 року між ТОВ «Качай Гроші» та відповідачем було укладено кредитний договір № 00-3369115, згідно якого ТОВ «Качай Гроші» надав відповідачу кредит в розмірі 8 000 грн шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача. 27 вересня 2021 року між ТОВ «Качай Гроші» та позивачем укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ «Качай Гроші» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає останні. Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у розмірі 23 360,00 грн, з яких: 8 000 грн - тіло кредиту, 15 360 грн - заборгованість по відсоткам. Також, 04 травня 2021 року між ТОВ «Інвеструм» та відповідачем було укладено кредитний договір № 01622-05/2021, за яким відповідач отримав від ТОВ «Інвеструм» кошти у строкове користування у розмірі 3 000 грн шляхом перерахування їх на банківську картку відповідача. 18 січня 2022 року між ТОВ «Інвеструм» та позивачем також укладено договір факторингу, за яким до позивача перейшли права вимоги за вказаним кредитним договором у розмірі 10 920 грн, з яких: 3 000 грн - тіло кредиту, 7 920 грн - заборгованість по відсоткам. Оскільки до теперішнього часу на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, тому, просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитними договорами у розмірі 34 280 грн та судові витрати. Рішенням Павлоградського міькрайонного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2023 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Стягнуто з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин по справі, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема зазначаючи, що позивачем були надані належні докази, які містять інформацію щодо предмету доказування та підтверджують законність позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване. Зокрема зазначено, що позовні вимоги не підтверджуються жодними доказами, які б відповідали вимогам статей 77-80 ЦПК України.Позивачем, на виконання вимог ухвали суду першої інстанції, не надано суду доказів підписання відповідачем кредитних договорів, підтвердження отримання коштів за кредитними договорами, та реквізити на які було перераховано спірні кошти за вказаними кредитними договорами, оскільки вказані документи перебувають у первісного кредитора. При цьому, позивачем не було заявлено клопотання щодо витребування зазначених доказів у первісних кредиторів, банків чи установ. Ні в позові, ні в додатках до нього не зазначено та не надано жодного первинного документу, які б підтверджували перерахування кредитодавцями зі своїх поточних рахунків на карти відповідача кредитів в розмірі 8 000 грн та 3 000 грн, як це зазначено в умовах кредитних договорів. У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів заперечувала проти задоволення скарги. Представник позивача у судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи ( а.с. 206-207). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону судове рішення не відповідає. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження підписання відповідачем кредитних договорів № 00-3369115 від 20 травня 2021 року та № 01622-05/2021 від 04 травня 2021 року, підтвердження отримання відповідачем коштів за вказаними кредитними договорами, тому дійшов до висновку про недоведеність вимог. Також, судом зазначено, що згідно копії повідомлення від 16 серпня 2022 року, 20 травня 2021 року через ТОВ «Фінансова компанія «Сан-Райз Фінанс» було проведено успішне перерахування коштів на суму 8 000 грн на картку НОМЕР_1 із зазначенням в графі «опис платежу» вказівки « ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_2 ». Однак, згідно п.2.3 розділу другого копії кредитного договору № 00-3369115 від 20 травня 2021 року, сума кредиту перераховується кредитодавцем, яким за вказаним договором є саме ТОВ «Качай Гроші», а не іншою юридичною особою, яка зазначена в повідомленні. З наданих позивачем повідомлення та інформаційної довідки неможливо однозначно встановити факт отримання відповідачем коштів, оскільки не зазначено повний номер карти, на яку було перераховано кошти, відсутні відомості про належність даної карти відповідачу, а також факт перерахування коштів саме кредитодавцем. Також, судом першої інстанції прийнято до уваги, надані відповідачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25 грудня 2022 року, згідно яких не вбачається отримання жодних кредитних коштів за вказаними кредитними договорами. Апеляційний суд не може погодитись з вказаним висновком суду , з таких підстав. Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦПК України є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч.1 ст. 376 ЦПК України). Ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Вищевказані електронні договори укладені сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Без здійснення всіх цих дій договори між ОСОБА_1 та ТОВ «Качай Гроші», ТОВ « ФК « «Інвеструм» не були би укладені. З матеріалів справи вбачається ,що 20 травня 2021 року між ТОВ «Качай Гроші» та відповідачем було укладено кредитний договір № 00-3369115, згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 8 000 грн шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача. Зазначений договір був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на особистий номер телефону останнього. Вказане підтверджується копією зазначеного кредитного договору. На підтвердження перерахування коштів позивачем надано копію повідомлення від 16 серпня 2022 року, що 20 травня 2021 року через ТОВ «Фінансова компанія «Сан-Райз Фінанс» було проведено успішне перерахування коштів на суму 8 000 грн на картку НОМЕР_1 із зазначенням в графі «опис платежу» вказівки « ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_2 ». 27 вересня 2021 року між ТОВ «Качай Гроші» та позивачем укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ «Качай Гроші» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає останні, в тому числі і за вказаним кредитним договором. Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у розмірі 23 360 грн, з яких: 8 000 грн - тіло кредиту, 15 360 грн - заборгованість по відсоткам. Вказане підтверджується копією зазначеного договору факторингу та витягу з реєстру боржників до вказаного договору. 04 травня 2021 року між ТОВ «Інвеструм» та відповідачем було укладено кредитний договір № 01622-05/2021, за яким відповідач повинен був отримати від ТОВ «Інвеструм» кошти у строкове користування у розмірі 3 000 грн шляхом перерахування їх на банківську картку відповідача. Зазначений договір був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на особистий номер телефону останнього. Вказане підтверджується копією відповідного кредитного договору. На підтвердження перерахування коштів позивачем надано інформаційна довідка від 22 грудня 2022 року, згідно якої ТОВ «Платежі Онлайн» як оператор послуг платіжної інфраструктури повідомляє, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція; сума транзакції 3 000 грн, та час проведення транзакції 04 травня 2021 року 14:05 год, номер картки НОМЕР_1 . 18 січня 2022 року між ТОВ «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу, за яким до позивача перейшли права вимоги за вказаним кредитним договором у розмірі 10 920 грн, з яких: 3 000 грн - тіло кредиту, 7 920 грн - заборгованість по відсоткам. Вказане підтверджується копією зазначеного договору факторингу та витягу з реєстру боржників до вказаного договору. З досліджених матеріалів справи також вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 . ПУМБ було випущено БПК № НОМЕР_1 до рахунку у гривнях , 04 травня 2021 року та 20 травня 2021 року відбулось надходження коштів у розмірі 3 000 грн та у розмірі 8 000 грн. З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, апеляційний суд дійшов до висновку про укладання та підписання ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора кредитних договорів з відповідними фінансовими установами, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами за договорами відступлення прав вимоги. Вищевказані кредитні договори укладені між відповідачем та відповідними фінансовими установами, кожен із них містить суму основного зобов`язання, відсотки за користування кредитними коштами та строки їх повернення та нарахування. З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі,та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « ФК « ЄАПБ» суми заборгованості : за кредитним договором № 00-3369115 в розмірі 23 360 грн, з яких: - 8 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, - 15 360 грн суми заборгованості за відсотками; за кредитним договором 01622-05/2021 в розмірі 10 920 грн, з яких: - 3 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, - 7 920 грн сума заборгованості за відсотками, а всього 34 280 грн. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Встановлено,що позивачем були надані належні докази, які містять інформацію щодо предмету доказування та підтверджують законність позовних вимог. Доводи апеляційної скарги обгрунтовані та є цілком прийнятними. Аргументи відзиву на апеляційну скаргу з урахуванням встановлених обставин відхиляються судом апеляційної інстанції. Також,не спростовують позовних вимог позивача: рапорт помічника чергового ЧЧ Павлоградського РВП ГКНП в Дніпровській області від 08 листопада 2021 року та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та інші події від 08 листопада 2021 року ,копії яких надавались відповідачем до суду першої інстанції, де за фабулою ЄС 08 листопада 2021 року о 18:35 за адресою : район АДРЕСА_1 ОСОБА_2 повідомила ,що тільки що виявила в інтернеті на сайті УБКІ,що на імя її чоловіка ОСОБА_1 невідомі особи взяли кредити, точна сума невідома, кредитів декілька. Перед тим чоловік помічав ,що невідомі особи заходили у його аккаунт. З урахуванням вищевикладеного ,суд апеляційної інстанції приходить до висновку ,що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи,тому вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити,рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове рішення про задоволення позовних вимог. Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Вирішуючи питання розподілу судових витрат за правилами ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення апеляційної скарги та в результаті заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність компенсувати позивачу за рахунок відповідача сплачений судовий збір при поданні позовної заяви в розмірі 2481 грн та при поданні апеляційної скарги в розмірі 3721,50 грн . Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити. Рішення Павлоградського міькрайонного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити . Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, суму заборгованості : за кредитним договором № 00-3369115 в розмірі 23 360 грн, з яких: - 8 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, - 15 360 грн сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором 01622-05/2021 в розмірі 10 920 грн, з яких: - 3 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, - 7 920 грн сума заборгованості за відсотками, а всього 34 280 (тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят) грн. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, судові витрати по сплаті судового збору в суді першої інстанції у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн та судові витрати по сплаті судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одна ) грн 50 коп. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складений 27 липня 2023 року . Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»