Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/7290/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/7290/20 пров. № А/857/10636/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Довгополова О.М., Качмара В.Я., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року про залишення без задоволення заяви, поданої порядком статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 140/7290/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії (ухвала суду першої інстанції прийнята суддею Дмитрук В.В. в м. Луцьку Волинської області 25.05.2023 в порядку письмового провадження), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у даній справі позов задоволено: - визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 23 листопада 2019 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-ХІІ); - зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 23 листопада 2019 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік). 22.05 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області, вчинених на виконання рішення суду у даній справі, в якій просить суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області, вчинені на виконання рішення суду по справі № 140/7290/20, щодо нарахування та виплати доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік); - зобов`язати відповідача вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області, вчинених на виконання рішення суду в адміністративній справі № 140/7290/20, залишено без задоволення. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржила ОСОБА_1 , яка вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким її заяву задовільнити в повному обсязі. У доводах апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що рішення від 28.04.2021 не було виконано ГУ ПФУ у Волинській області у повному обсязі, а саме не правильно визначено суму доплати до пенсії. ГУ ПФУ у Волинській області правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося. Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. За змістом частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Виконуючи рішення суду у даній справі, відповідач зобов`язаний при обрахунку розміру підвищення пенсії позивачу виходити з розміру двох мінімальних заробітних плат на відповідний рік. Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ із застосуванням, всупереч рішенню суду у справі № 140/7290/20, прожиткового мінімуму як розрахункової величини. Такі дії відповідача, як суб`єкта владних повноважень, є протиправними, оскільки не відповідають судовому рішенню, яке набрало законної сили і яким його зобов`язано при перерахунку пенсії позивачу застосувати саме розміри мінімальної заробітної плати, установлені на відповідний календарний рік, а не прожитковий мінімум, який є суттєва меншим. Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17 встановлена наступна

позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи». Враховуючи, що у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у даній справі визначено, що розмір доплати до пенсії, яку слід нарахувати та виплатити позивачу, визначається статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що проведення відповідачем на виконання такого рішення суду перерахунку пенсії позивача із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних, є протиправним, оскільки не відповідає резолютивній частині судового рішення, оскільки при перерахунку пенсії застосуванню підлягає саме величина мінімальної заробітної плати. Суд першої інстанції, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, а також допустився помилки в частині застосування норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви. Судові витрати розподілу не підлягають, виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 14, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити повністю. Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року про залишення без задоволення заяви, поданої порядком статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 140/7290/20 - скасувати. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 140/7290/20, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 23 листопада 2019 року доплати до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат (з урахуванням зміни такого розміру протягом відповідного року) згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вжити заходів щодо припинення протиправних дій при невиконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 140/7290/20 в частині здійснення ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати до суду першої інстанції на протязі 30 днів з моменту набрання законної сили даною постановою звіт про її виконання. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді О. М. Довгополов В. Я. Качмар